В галузі бібліотечної справи

Стаття 31.

Основними напрямами міжнародного співробітництва в бібліотечній справі є:

– проведення спільних наукових досліджень;

– організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів;

– участь у роботі міжнародних організацій;

– документообмін;

– спільна видавнича діяльність.

Внутрішні і зовнішні чинники розвитку

– політичні (пов'язані із зовнішньою і внутрішньою політикою держав, їх готовністю до встановлення різноманітних зв'язків);

– економічні (пов'язані з проблемами фінансування і рівнем розвитку економіки країни);

– юридичні (пов'язані з наявністю правової бази в області міжнародної співпраці);

– інформаційно-технологічні (пов'язані зі збільшенням обсягів і потоків інформації, що функціонують у суспільстві, і появою нових технологій її обробки і поширення);

– організаційні (пов'язані з необхідністю наявності управлінської організаційної структури в суспільстві, здатної займатися міжнародними зв'язками);

– особистісно-психологічні (пов'язані з психологічною готовністю до здійснення міжнародних професійних контактів)

Основні напрями міжнародного бібліотечного співробітництва

– забезпечення доступу до бібліотечних та бібліографічних ресурсів (міжнародний документообмін, міжнародний міжбібліотечний абонемент, міжнародні бібліографічні проекти тощо);

– спільні наукові дослідження та видавнича діяльність;

– стандартизація;

– бібліотечна статистика;

– підготовка кадрів та підвищення кваліфікації бібліотечних спеціалістів (гармонізація освітніх стандартів, рівнозначність дипломів);

– автоматизація та інформатизація бібліотечної справи

Форми міжнародного бібліотечного співробітництва

обмін досвідом шляхом безпосередніх зустрічей (семінари, конференції, стажування тощо);

публікації у фаховій міжнародній та вітчизняній періодиці та у мережі Інтернет;

комплексна спільна діяльність в рамках міжнародних бібліотечних організацій

Історичні аспекти міжнародного бібліотечного співробітництва

XIV-XV ст. – перші контакти українських бібліотек із зарубіжними бібліотеками

XVIII ст. – обмінні і книготорговельні зв'язки державних бібліотек із провідними зарубіжними науковими установами; перші статті про зарубіжні бібліотеки у фаховій періодиці

XIX ст. - поступове розширення зарубіжних зв'язків бібліотек (книгообмін, бібліотечні і бібліографічні товариства, відрядження)