Організація бібліотекознавчих досліджень в Україні на сучасному етапі.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Бібліотекознавство – це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка теоретично відтворює бібліотеку як наукове поняття й об'єкт реальності у всіх її зв'язках і опосередкуваннях. Перша школа бібліотекознавства була створена Дьюї Мелвілом (Melvil Dewey) у Колумбійському університеті у 1887 році (Українська радянська енциклопедія: [у 12 т.] / [за ред. М. П. Бажана]. — 2-ге вид. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1974—1985).

Бібліотекознавство – це галузь науки, що вивчає цілі, принципи, вміст, систему і форми суспільного користування книгами (Крупськая Н. До., Про бібліотечну справу, М., 1957).

Бібліотекознавство - це комплексна соціогуманітарна наука про закономірності розвитку і функціонування бібліотек, історію та зміст документальних джерел. Бібліотечна думка почала формуватися разом з появою бібліотек як установ, призначених для збирання, зберігання і використовування рукописних, друкованих книжок та інших носіїв інформації (Библиотековедение: общий курс: ученик. – М..: Книжная палата, 1988.– 224 с.).

Глава 1. Становлення бібліотекознавства як наукової дисципліни
1.1 Визначення поняття " бібліотекознавство", його функції та складові частини
Ця наукова дисципліна вивчає цілі, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування друкованими творами, а також теорію, історію, методологію, технологію, методику і організацію бібліотечної справи.

Мета бібліотекознавства - оптимізація соціального використання інформації у вигляді публікацій, через бібліотечну справу.
Бібліотекознавство класифікується залежно від обраних дослідником підстав розподілу й підрозділяється на загальне та особливе, в тому числі приватне.
Загальне бібліотекознавство - розділ бібліотекознавства, змістом якого є загальнотеоретичні, історичні та організаційні проблеми бібліотечної діяльності, а також вивчення об'єкта і предмета бібліотекознавства, його структури, термінології, місця в системі наук, зв'язків із суміжними й суміжними науковими дисциплінами, закономірностей бібліотечної діяльності, її принципів і концепцій, методології та методики бібліотечних досліджень, історії бібліотекознавчої думки [1; 67].
Особливу бібліотекознавство досліджує різні специфічні аспекти бібліотечної діяльності.
Приватне бібліотекознавство - комплекс розділів бібліотекознавства, зміст яких становлять вчення про різних частинах бібліотеки як системи - бібліотечному фонді, бібліотечній каталозі, контингенті користувачів бібліотеки, матеріально-технічній базі бібліотеки і т. д.
Завдання бібліотекознавства - розвиток теорії бібліотечної справи, аналіз його закономірностей як соціального явища, пов'язаного з використанням бібліотек на допомогу соціальному, економічному, культурному процесу.
Функції бібліотекознавства:
Наукові функції:
- Пізнавальна;
- Пояснювальна;
- Передбачувальна;
- Систематизирующая;
Соціальні функції:
- Культурно-виховна (вираз загальної властивості науки як дієвого чинника розвитку всієї людської культури, наукового світогляду, суспільної свідомості);
- Функція продуктивної сили (є важливою умовою розвитку бібліотечної справи, грає роль однієї з опосередкованих сил його прогресу, висуває і впроваджує в практику нові, перспективні ідеї, що сприяють підвищенню ефективності та якості бібліотечного обслуговування населення);
- Функція соціальної сили (бібліотекознавство створює явні та латентні передумови зміни суспільства, його культури, причому ці зміни носять прогресивний характер. Величезну соціальну роль відіграє ідея інформатизації суспільства, першоджерелом якої має вважатися бібліотекознавство).
Всі вони пов'язані з тим, що наукові знання і методи бібліотекознавства використовуються при вирішенні проблем, що виникають у процесі суспільного використання інформації [5, 6].
Необхідно також загострити увагу на складових частинах бібліотекознавства:
1. Наукові закони
2. Наукові принципи
3. Наукові теорії
4. Методи дослідження
5. Понятійний апарат
6. Гіпотези
7. Факти, дані спостережень і дослідів

Як предмет і об’єкт є бібліотечна справа і бібліотека як соціальний інститут, який організовуює суспільне використання творів друку.

Обєкт бібліотекознавства – органічно-цілісна, динамічна система, яка складається: з І. у вигляді публікацій, читач, бібліотекар.

Предмет Б. – забезпечення бібліотекарю масова за масштабами та індивідуальна за формою реалізація взаємодії читачів з інформацією у вигляді публікацій.

Елементи бібліотекознавства: наукові закони, наукові теоріх, наукові дослідження, методи дослідження, понятійний апарат, факти, дані спостережень.

Структура Б., як науки: теорія, історія, методика і методологія, організація та управління.

Загальне Б. – вивчає загальні, теоретичні, історичні, організаційні, об’єкт, предмет, структуру, терміни, концепції, історію Б.

Спеціальне Б. – це комплекс розділів Б., змістом яких є вчення про різні частини бібліотеки як системи а саме: фонди, каталоги, континент користувачів, матеріально-технічну базу.

Б. як навчальна дисципліна: загальний курс, історія, Б. психологія, статистика, професіологія, фондознавство, менеджмент, маркетинг.

Дослідження - пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь (Великий тлумачний словник сучасної української мови).

Досліджували: Алчевська, Крупська, Рубакін, Покровський, Хавкіна, Швецова-Водка.

Досліджується об’єкт – інформація-бібліотекар-споживач.

Інформаційні науки Б.: книгознавство, інформатика, культурологія, соціологія, економіка, управління, педагогіка, психологія, філософія, логіка, історія.

Аспірантура: НБУВ, ВНЗ, бібліотеки, КНУКіМ, Харківській державній академії культури, Рівненського державного гуманітарного університету, Української академії друкарства.

Докторантура: Харківської державної академії культури.

Захист дисертацій: НБУВ, Харківській державній академії культури.

Складають дисципліни: філософія, англійська, книгознавство, Б. і бібліографія, історія та соціальні комунікації.

Бібліоме́ трія — використання математичних та статистичних методів вивчення потоків наукових документів (книг, періодичних видань, та ін.) з метою виявлення тенденцій розвиткупредметних галузей, особливостей авторства і взаємного впливу публікацій. Бібліометричні зв'язки, такі як цитування, взаємне цитування і взаємні посилання, авторське співцитування і колективне авторство, забезпечують документне підтвердження комунікацій у межах наукових галузей і між ними.

Бібліометрія зародилася в 60-і роки; пов'язана вона з кількісним аналізом документальних потоків. Термін «бібліометрія» ввів в 1969 році англійський вчений Алан Прічард. Вся бібліометрія побудована на аналізі даних про публікації — бібліографічних даних.

Об'єктами вивчення при бібліометричному аналізі науки є публікації, згруповані за різними ознаками (сегменти документопотоку, мікропотоки): авторами, журналами, тематичними рубриками, країнами та ін. Можливі два підходи до квантифікації інформаційних потоків:

· перший — коли простежується динаміка досліджуваних об'єктів (публікацій, авторів, їх розподіл за країнами, рубриками наукових журналів тощо);

· другий підхід — коли виявляються зв'язки між об'єктами, їх кореляція, класифікація. Розвиток цих двох підходів до дослідження науки тісно пов'язаний з появою унікальних баз даних Інституту наукової інформації ISI (Institute for Scientific Information, Philadelphia, USA).

Бази даних ISI являють собою ідеальний полігон для бібліометричного аналізу, оскільки вони включають не тільки стандартні бібліографічні дані світового корпусу публікацій, але також і всі посилання, які є в цих публікаціях. Статистика публікацій та їх цитування дозволяє виявляти закономірності, темпи розвитку науки і відзначати несподівані «прориви». Завдяки базам даних ISI стало можливим ввести ряд кількісних критеріїв для оцінки стану науки в цілому і окремих її областей, а також оцінити внесок різних країн у загальносвітовий прогрес.

· Дурєєва Т.А.
Адаптація комунікаційних технологій до бібліотечної діяльності в умовах інформаційного суспільства: автореф. дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Т.А. Дурєєва; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2010. — 20 с. — укp.

· Мухамед'яров Н.Н.
Бібліотека як соціально-комунікаційний центр формування здорового способу життя: автореф. дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Н.Н. Мухамед'яров; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2010. — 20 с. — укp.

· Пасмор Ю. В.
Бібліотечно-інформаційне забезпечення правової науки в Україні: напрями консолідації: автореф. дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Ю. В. Пасмор; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2011. — 20 с. — укp.

· Грабар Н.Г.
Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах: автореф. дис... канд. наук з соц. комунікацій: 27.00.03 / Н.Г. Грабар; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2008. — 20 с. — укp.

· Литвиненко О. О.
Дитяча книга в мультимедійному середовищі: сучасний стан та перспективи розвитку: автореф. дис.... канд. наук зі соц. комунікацій: 27.00.03 / О. О. Литвиненко; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2011. — 22 с. — укp.

· Медведєва В.М.
Еволюція дистантних форм бібліотечної роботи як спосіб розширення доступу користувачів до бібліотечних фондів (1990 - 2009): автореф. дис.... канд. іст. наук: 27.00.03 / В.М. Медведєва; Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського НАН України. — К., 2010. — 18 с. — укp.

· Пашкова В.С.
Еволюція національних бібліотечних асоціацій (1876 - 2009): автореф. дис.... д-ра іст. наук: 27.00.03 / В.С. Пашкова; Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського НАН України. — К., 2010. — 40 с. — укp.

· Литвин Т.О.
Іван Крип'якевич як книгознавець: автореф. дис... канд. іст. наук: 27.00.03 / Т.О. Литвин; НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І.Вернадського. — К., 2008. — 20 с. — укp.

· Давидова І.О.
Інноваційна політика бібліотек України: зміст та стратегії розвитку в інформаційному суспільстві: автореф. дис... д-ра наук з соц. комунікацій: 27.00.03 / І.О. Давидова; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2008. — 51 с. — укp.

· Остапчук Ю. А.
Інформаційно-бібліографічна система університетської бібліотеки: зміст, організація, використання: автореф. дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / Ю. А. Остапчук; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. — К., 2011. — 16 с. — укp.

· Трачук Л. Ф.
Комп'ютеризація бібліографічної діяльності бібліотек в Україні (1991 - 2009 рр.): основні напрями розвитку бібліографування та бібліографічного обслуговування: автореф. дис.... канд. іст. наук: 27.00.03 / Л. Ф. Трачук; Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського НАН України. — К., 2010. — 20 с. — укp.

· Вахнован В. Ю.
Соціологічні дослідження як комунікаційний складник системи менеджменту якості бібліотечних послуг: автореф. дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.03 / В. Ю. Вахнован; Харк. держ. акад. культури. — Х., 2011. — 20 с. — укp.