Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Поляризація діелектриків. Полярні і неполярні діелектрики. Сегнето- і п’єзоелектрики. Антисегнетоелектрики, піроелектрики.
Є три види поляризації: електронна, орієнтаційна і йонна. Неполярні діелектрики— це речовини, які складаються з неполярних атомів або молекул. У зовнішньому електричному полі просторова симетрія розподілу зарядів порушується, позитивні заряди зміщуються у напрямі поля, а негативні — у протилежному напрямі. Неполярні молекули стають диполями, напрям дипольних моментів яких збігається з напрямом напруженості поля, тобто діелектрик поляризується. Оскільки в електричному полі зміщуються переважно електрони через малу масу порівняно з масою ядер, то механізм поляризації неполярних діелектриків називають електронним. Для лінійних ізотропних діелектриків можна вважати, що дипольний момент кожної молекули (атома) пропорційний напруженості поля Е, тобто де — діелектрична сприйнятливість; - напруженість поля. Діелектрики, що складаються з молекул, власний дипольний момент яких за відсутності зовнішнього поля називають полярними. Полярні діелектрики так само, як і неполярні, у разі відсутності зовнішнього поля не поляризовані. Це зумовлено тим, що власні дипольні моменти молекул полярних діелектриків внаслідок теплового руху орієнтуються безладно і їхній сумарний дипольний момент у довільному фізично нескінченно малому об'ємі дорівнює нулеві. У зовнішньому полі на кожну молекулу-диполь діє пара сил, яка намагається зорієнтувати сталі дипольні моменти у напрямі напруженості поля. Завдяки цьому фізично нескінченно малі об'єми діелектрика набувають результуючих дипольних моментів, тобто діелектрик поляризується. Такий механізм поляризації називають дипольним або орієнтаційним. Піроелектрика— це явище виникнення електричних зарядів на поверхні деяких кристалічних діелектриків при їх нагріванні або охолодженні. У деяких кристалічних діелектриків у стані термодинамічної рівноваги внаслідок дії внутрішніх сил підгратка позитивних іонів зміщена відносно підгратки негативних іонів. Однак при швидкій зміні температури змінюється і зміщення іонних підграток кристалів, завдяки чому на гранях виникають додаткові зв'язані заряди протилежних знаків, тобто змінюється їхня поляризованість. Наявність цих зарядів і фіксують у макроскопічних дослідах. Виникнення на поверхні кристалів зв'язаних зарядів при зміні температури називають прямим піроелектричним ефектом, а самі кристали — піроелектриками ( турмалін, сульфат літію, цукор, окремі види ке: раміки)(застосовуються як індикатори і приймачі випромінювання та пристрої теплового бачення). Сегнетоелектриками називають полярні кристалічні діелектрики, які в певному інтервалі температур спонтанно поляризовані, а вектор спонтанної поляризації істотно залежить від зовнішніх впливів (електричних полів, змін температури тощо). На межах інтервалу температур спонтанної поляризації сегнетоелектрики зазнають фазових переходів і стають звичайними полярними діелектриками. Цим вони відрізняються від піроелектриків. З підвищенням температури вище деякого значення , характерного для кожного сегнетоелектрика, відбувається фазовий перехід, внаслідок якого сегнетоелектричні властивості зникають і кристал переходить у звичайний неполярний діелектрик. Такий стан кристала називають пароелектричним, а фазу — неполярною. Температуру називають температурою Кюрі або точкою фазового переходу — точкою Кюрі. Здебільшого сегнетоелектрики мають одну точку Кюрі, нижче від якої діелектричні кристали є сегнетоелектриками, а вище — звичайними полярними діелектриками. Існує окремий тип сегнетоелектриків, в яких у межах кожного домена орієнтація окремих диполів є антипаралельною. Їх називають антисегнетоелектриками. У природі існує багато кристалічних речовин, які при деформаціях у певних напрямах поляризуються. Явище виникнення на гранях кристалів зв'язаних електричних зарядів протилежних знаків внаслідок їх механічної деформації називають прямим п 'єзоелектричним ефектом. Це явище відкрили і дослідили у 1880 р. Жак і П'єр Кюрі на кристалі кварцу. Подальші дослідження показали, що п'єзоелектричні властивості мають майже 1500 різних кристалічних речовин, у тому числі турмалін, цинкова обманка, хлорат натрію, виннокислий калій, сегнетова сіль, цукор, титанат барію та багато інших. П'єзоелектричний ефект притаманний лише іонним кристалам, які не мають центра симетрії. Знак зв'язаних зарядів на гранях кристала при деформаціях однозначно визначається напрямом і характером деформації. Якщо при стисканні на певній грані виникає позитивний заряд, то при розтягуванні ця грань заряджається негативно. Після припинення деформації кристалічний діелектрик повертається в неполярний стан. Такі діелектрики називають п 'єзоелектриками.
3.3.5 Магнітне поле у речовинах. Магнітні сприйнятливість() і проникність() речовини. Діа-, пара- та феро- і антиферомагнетизм. Ферити. Магнітні властивості речовини визнач маг мом який одержує речовина поміщена в маг поле. Це є намагніченість, вона представляє собою маг мом речовини віднесений до її од об’єму: . Тобто намагніченість в загальному випадку є векторною велич бо вона визнач маг мом. В ізотропній сис намагніченість направлена паралельно або антипаралель напруж маг поля. Намагнічу повяз з напруж маг поля через сприйнятливість . Якщо намагнічене тіло помістити у зовнішнє поле напруж Н, то власне маг поле речовини буде перелельне або анти паралель зовнішньому полю, тому маг індукція в цьому випадку буде представляти собою суму маг індукції зовн. І внутр полів. В залежності від μ (магнітна проникливість) всі матеріали поділяються на 5 груп: 1) діамагнетики - μ < 1 і не залеж від зовнішнього поля; 2) парамагнетики - μ > 1 і не залеж від зовнішнього поля; 3) магнетики - μ < < 1 і залеж від зовнішнього поля; 4) антиферомагнетики - μ > > 1 і не залеж від зовнішнього поля; 5) феромагнетики – некомпенсовані антиферомагнетики. Діамагнетики - μ < 1 або km < 0 (km= -(10-6-10-7)), даний ефект зумовлений коловим рухом електрона, що спричиняє збільшення струму контуру, в результаті чого виникає додатковий маг мом для електрона, тобто його орбіта починає прецисіювати. Такий додатній момент направлений проти зовнішнього поля, в результаті чого маг сприйнятливість приймає від’ємні значення. До діамаг відносяться: всі інертні гази, вода, мідь, срібло, та сполуки. Зовнішнім проявом діамагнетизму є те що вони виштовхуються з зовні маг поля. Парамагнетики - km > 0 і не залеж від поля (10-3-10-6) . Втягуються в магнітне поле. До них належать кисень, лужні та лужноземельні метали, всі солі Fe, Co, Ni, і рідкоземельних металів. Феромагнетики - km > > 0 (106) і залежить від маг поля. Їм властива маг впорядкованість маг мом, що забезпечує досягнення насичення при намагніченості. Антиферомагнетики - km=10-3-10-4 або це такі метали в яких при певній Т виникає спонтанна антипаралельна орієнтація маг атомів. При нагріві всі антиферомаг переход в парамаг стан. Температура цього переходу назив – антиферомагнітною точкою Кюрі. До антиферомаг відносять Be, Mn, Ce і оксиди перехідної групи металів. Феримагнетики або ферити -магнітновпорядковані речовини, які при низьких температурах, склад із кількох спінових граток, що не поністю компенсують одна одну. Ферити це комплексні солі перехідних металів, н-д MnO*Fe2O3 тощо. Температура переходу з фаримагнітного стану в парамагнітний назв температурою Кюрі.
|