Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Гравітаційне поле. Закон всесвітнього тяжіння. Закон Кеплера. Інертна і гравітаційна маси. Принцип еквівалентності.
Закони Кеплера: 1) кожна планета рухається по еліпсу, в одному з фокусів якого знаходить ся сонце; 2) радіус-вектори планет описують за однакові проміжки часу однакові площі; 3) квадрати періодів обертання планет навколо сонця відносяться як куби великих півосей їх орбіт. За спрощення вважають орбіти коловими. Тоді із законів випливає сила, що сила діє на планети напрямлена вздовж радіуса кола, в центрі якого є сонце; сталими є кутова швидкість і прискорення планет , оскільки , то оскільки прискорення пропорційне силі, то і це є сил всесвітнього тяжіння або гравітаційна сила (вага тіла). Гравітаційні властивості характеризує гравітаційна маса. Інертну масу визначають за прискоренням, якого набуває тіло під дією сили. Гравітаційну масу визначають так. Якщо до тіла підносити різні тіла, то на них діятиме різна сила тяжіння якщо гравітаційну масу тіла вибрати за 1, то масу іншого вважають в стільки раз більшою (або меншою), в скільки раз більшою (або меншою) сила його притягання до розглядуваного тіла. Отже кожне тіло можна характеризувати гравітаційною масою . Якщо відстань між тілами однакова, то , де – гравітаційна сила взаємодії між і . Відношення сили взаємодії двох тіл до добутку їх гравітаційних мас однакове для любої пари тіл і залежить лише від відстані між ними. Отже або враховуючи третій закон Ньютона Н*м2/кг2 – гравітаційна стала. В 1798 р. Кавендіш виміряв сталу . Відхилення від закону помітні в точках, де зосереджені великі маси. Тоді необхідно користуватися теорією Ейнштейна. По своїй дії сили інерції не відрізняються від фундаментальних сил, які діють у гравітаційних полях. І коли ми визначаємо силу на основі закону всесвітнього тяжіння, то гравітаційна маса визначає прискорення, яке отримує точка при дії сили. І в загальному випадку інертна і гравітаційні маси однакові і їх не можливо розрізнити, а отже не можливо розрізнити сили тяжіння і сили інерції. Принцип еквівалентності. Поле тяжіння у невеликій області простру і часу по своїй дії еквівалентні дії сил інерції в системі, що рухається з прискоренням.
|