І-VI пари черепних нервів

Окоруховий нерв (п. oculomotorius) виходить із середнього мозку крізь верхню очноямкову щілину черепа, входить у порожнину орбіти, іннервує верхній, нижній та медіальний прямі м’язи ока; нижній косий м’яз та м’яз—підіймач верхньої повіки. В його складі є вегетативна гілочка (парасимпатичні волокна), яка входить у війковий вузол і сприяє звуженню м’яза, що звужує зіницю, і скороченню м’язів війкового тіла очного яблука.

Блоковий нерв (п. trochlearis) виходить із черепа крізь верхню очноямкову щілину, заходить у порожнину орбіти, іннервує верхній косий м’яз очного яблука. Ядро його, як і окорухового нерва, міститься в середньому мозку.

Трійчастий нерв (п. trigeminus) виходить із речовини мозку двома корінцями: великим — чутливим і меншим — рухомим. Чутливий корінець у порожнині черепа утворює трійчастий вузол, від якого відходять три великі гілки: очний, верхньощелепний і нижньощелепний нерви (рис. 172).

Очний нерв крізь верхню очноямкову щілину проникає в орбіту й іннервує очне яблуко, верхню повіку, шкіру ділянки лоба, слизову оболонку порожнини носа, спинку носа (рис. 173).

Верхньощелепний нерв виходить із порожнини черепа крізь круглий отвір великого крила основної кістки, потрапляє в крилопіднебінну ямку й віддає гілочки до зубів верхньої щелепи. Крім того, цей нерв іннервує шкіру нижньої повіки, носа, верхньої губи, частину слизової оболонки носа, частину шкіри щоки та слизову оболонку порожнини рота.

Нижньощелепний нерв виходить із порожнини черепа крізь овальний отвір черепа разом з руховим нервом. Рухові гілочки цього нерва іннервують усі жувальні м’язи, частково — двочеревцевий м’яз. Його чутливі гілки іннервують шкіру зовнішнього слухового отвору та скроневої ділянки, слизову оболонку щоки, підщелепну та під’язикову слинні залози, зуби нижньої щелепи, передньониж-ній відділ шкіри обличчя, слизову оболонку спинки язика. Найбільшими чутливими гілками нижньощелепного нерва є язиковий, нижній комірковий і вушноскроневий.

з трійчастим нервом тісно пов’язані вегетативні вузли: війковий, крилопіднебінний, вушний та піднижньощелепний. Кожен із НИХ приймає симпатичні й парасимпатичні волокна від трійчастого нерва. Так, у складі язикового нерва проходять парасимпатичні волокна (барабанна струна), які здійснюють секреторну функцію підщелепної та під’язикової слинних залоз.

Відвідний нерв (п. abducens) виходить із порожнини черепа крізь верхню очноямкову щілину й іннервує бічний прямий м’яз очного яблука. Ядро цього нерва міститься на дні ромбоподібної ямки в ділянці моста.

Нюховий нерв ( п. olfactorius) лежить на основі мозку в ділянці лобової частки (рис. 171), складається з нюхової цибулини, нюхового шляху, який переходить у нюховий трикутник, що межує з передньою дірчастою речовиною. Від клітин нюхової цибулини відходять 15—25 тонких стовбурців, далі вони проходять крізь отвори в решітчастій пластинці решітчастої кістки до слизової оболонки порожнини носа. Нюховий нерв проводить подразнення від нюхових рецепторів із порожнини носа в мозок: спочатку в сосоч- коподібні тіла проміжного мозку, а потім по склепінню в гачок закрутки морського коника, де міститься мозковий кінець нюхового аналізатора. Тут і виникають нюхові відчуття.

Зоровий нерв (п. opticus) починається від специфічних клітин сітківки ока, проходить зоровим каналом, що лежить в основі малих крил клиноподібної кістки, спереду від турецького сідла з однойменним нервом другої півкулі утворює зорове перехрестя (хіазму) і продовжується у зоровий шлях, його волокна йдуть до зорового бугра, де починається третій нейрон зорового шляху, який зв’язує зоровий бугор із центром зору, розміщеним у шпорній борозні потиличної частки кори півкуль великого мозку (див. рис. 171).

Деякі волокна зорового нерва зв’язані також бічними колінчастими тілами з верхніми горбиками покришки середнього мозку. Цей зв’язок дає можливість спрямовувати очі на той предмет, який розглядається, а зв’язок зорових нервів з покришко-спинномозко- вим провідним шляхом — регулювати рухом у відповідь на одержану інформацію.