VII-XII пари черепних нервів

Черепних нервів дванадцять пар. їх поділяють на три групи: чутливі, рухові й змішані.

До чутливих нервів належать: І пара — нюховий нерв, II пара — зоровий нерв, VIII пара — присінково-завитковий нерв.

До рухових нервів належать: IV пара — блоковий нерв, VI пара — відвідний нерв, XI пара — додатковий нерв, XII пара — під’язиковий нерв.

До змішаних нервів належать: III пара — окоруховий нерв, V пара — трійчастий нерв, VII пара — лицевий нерв, IX пара — язико- глотковий нерв, X пара — блукаючий нерв.

Присінково-завитковий нерв (п. vestibulocochlearis) — це нерв слуху та рівноваги. Він виходить із порожнини черепа крізь внутрішній слуховий отвір трохи нижче лицевого нерва, проходить у внутрішній слуховий хід, де поділяється на дві частини: присінкову й завиткову. Присінкова частина іннервує півколові канали й при- сінок. Обидва нервові відростки відходять від присінкового вузла й проводять імпульси статокінетичного характеру, які дають змогу людині орієнтуватися в просторі.

Завиткова частина цього нерва має спіральний вузол, що складається з нервових клітин, периферійні відростки яких підходять до спірального завитка, а центральні утворюють завиткову частину присінково-завиткового нерва.

Язиковоглотковий нерв (п. glossopharyngeus) виходить із порожнини черепа крізь яремний отвір, проходить уперед і вниз, розгалужується в глотці, в товщі кореня язика, піднебінних мигдаликах і дужках. Іннервує м’язи й слизову оболонку глотки, сосочки язика, оточені валиком, а своїми секреторними волокнами — привушну слинну залозу. Ядра цього нерва розміщені в довгастому мозку.

Блукаючий нерв (п. vagus) виходить із порожнини черепа крізь яремний отвір; до його складу входять рухові, чутливі й секреторні волокна. Блукаючий нерв проходить по шиї в складі судинно-нервового пучка, віддає гілочки до глотки, гортані, серця. В грудну порожнину проникає перед підключичною артерією, де віддає гілки до трахеї, бронхів, стравоходу й серцевої сумки. В ділянці стравоходу разом із гілками симпатичного нерва гілки блукаючого нерва утворюють переднє й заднє сплетення стравоходу.

У черевній порожнині гілки блукаючого нерва розгалужуються в стінці шлунка, утворюючи на ньому також переднє й заднє шлункове сплетення. Крім того, блукаючий нерв дає гілки до черевного сплетення, печінки, селезінки, нирок, утворює нервові сплетення в стінках кишок. Блукаючий нерв іннервує більшу частину кишок, не іннервує лише ліву половину товстої кишки, починаючи від лівого згину ободової кишки, а також органи малого таза.

Додатковий нерв (п. accessorius) виходить із порожнини черепа крізь великий яремний отвір. До його складу входять спинномозкові корінці, які заходять у череп крізь отвір потиличної кістки, а виходять із нього крізь яремний отвір. Іннервує цей нерв трапецієподібний та грудинно-ключично-соскоподібний м’язи.

Під’язиковий нерв (п. hypoglossus) виходить із порожнини черепа крізь яремний отвір. Іннервує всі м’язи язика. Віддає низхідну гілку, яка іннервує передні шийні м’язи, що лежать нижче під’язикової кістки (рис. 175).

Ядра IX, X, XI та XII пар черепних нервів містяться на дні ромбоподібної ямки довгастого мозку.