Місце філософії в сучасній культурі.

Філософія як світогляд і система знання є надбанням духовної культури кожного народу та кожної історичної епохи. Водночас її можна назвати вищим досягненням, узагальненням та самоосмисленням вселюдського досвіду, знання й культури. Цицерон говорив, що „філософія – то культура розуму”.

Культура – усе те, що створено людиною, що піднімає її над природою. культура – це феномени, процеси, відносини, які якісно відрізняють суспільство, людину від природи, є продуктивним результатом соціальних зв’язків і взаємодій.

Як би ми не визначали культуру – чи то як спосіб діяльності людини, чи як систему цінностей (культура надзвичайно складне утворення, і дати їй однозначне визначення просто неможливо) – безсумнівно, що філософія є найважливішою її частиною, ядром духовної культури суспільства. Безсумнівно, що філософія сама є породженням культури. Культура існувала до філософії. Більш того, культура того або іншого народу накладає свій відбиток на філософію, її проблематику, способи підходу до вирішення проблем, її бачення світу. З тих пір, як виникла філософія, розвиток культур різних народів, їхня зміна багато в чому обумовлені розвитком самої філософії. Адже філософія, як уже відзначалося, є основою світогляду, а останній, у свою чергу, є «душею» культури.

Узагальнюючи не тільки досвід розвитку науки, але і досвід усіх інших форм людської життєдіяльності, філософія сприяє усвідомленню, критичному осмисленню цього досвіду, і тим самим установленню одних поглядів, норм, принципів і відкиданню інших. Вона допомагає осмислити саму культуру.

Філософія є найвеличнішим витвором людського розуму і вершиною культури. Як вершина культури філософія є індикатором її розвитку. У філософії в сконцентрованому вигляді акумулюються всі здобутки культури. Вона є наднаціональною, однак часто філософія, яку породила та чи інша нація, має свої особливості. Таким чином, філософія може підкреслити особливості певної нації, і виявити її відмінність від інших націй. Окрім того, що філософія, нібито, узагалюнює всі здобутки національної чи світової культури, вона може призводити й до культурних революцій.

Основні функції філософії в культурі:

· Світоглядна – вона формує погляд на світ;

· Пізнавальна – задовольняє потребу людини у пізнанні;

· Методологічна – дає методи, способи, якими досліджуються ті чи інші процеси й явища в різних науках;

· Соціально-практична – вона може змінювати і перетворювати світ;

· Критична та виховна – формує критичний погляд на світ та виховує (формує) людську особистість. Філософія формує в людині вміння поважати загальнолюдські цінності.

Оціночне відношення людини до світу є предметом вивчення аксіології — філософської дисципліни, яка досліджує закономірності побудови сфери цінностей. Аксіологія є підґрунтям етики, естетики, філософії релігії, які мають справу з цінностями, але в конкретнішому аспекті, ніж аксіологія. Аксіологічною дисципліною вважають і філософію права, яка вивчає такі цінності, як справедливість, легітимність тощо. Аксіологічний підхід тлумачить «культуру» як систему матеріальних та духовних цінностей створених людством, розрізняючи при цьому соціальні та культурні аспекти у житті людини й протиставляючи культурність безкультур’ю.

З погляду виховної аксіології моральний ідеал – одна з основних людських цінностей, що потребує формування й розвитку задля суспільної користі. Саме цінності та ідеали визначають спрямованість інтересів особистості, спільноти.