II. База для виконання роботи.

1. Довідник з судновим системам.

2. Плакати, креслення, інструкції.

III. Методичні рекомендації.

Робота виконується в кабінеті СВМ в наступному порядку:

1. Повторити теоретичний матеріал по темі використовуючи підручник

О.Г. Колесникова " Суднові допоміжні механізми і

системи " § 6 за темою " Сепаратори трюмної-баластних вод та їх експлуатація", а також матеріали пов'язані з вимогами міжнародних конвенцій з приводу уникнення забруднення морів, а також вітчизняні, що обмежують це.

2. Вивісити плакат - схему пристрою сепаратора СТВ, підібрати інші необхідні схеми, інструкції.

3. Підготувати необхідні для звіту папір, олівець, гумку.

4. Виконати схему пристрою сепаратора СТВ і дати докладний опис його дії.

IV. Техніка безпеки при виконанні роботи.

1. Для виконання лабораторної роботи слід бути у відповідній робочому одязі.

2. Відключити невикористовуване в даній роботі електрообладнання.

3. Використовуваний робочий інструмент повинен бути до початку роботи оглянутий викладачем, керівним роботою, при цьому слід переконатися в його відповідність правилам техніки безпеки.

4. При розбиранні вузлів, зняті деталі укладаються на відведені місця, що виключають їх падіння, закриття підходу до робочого місця.

V. Порядок виконання роботи.

1. Виконати ескіз пристрою сепаратора трюмних вод СТВ. Дати опис його дії, експлуатаційних характеристик і відповісти письмово на запитання:

за рахунок чого відбувається перемикання режимів роботи: слив очищеної води - злив нафтопродуктів.

які норми обмежень зливу забруднень нафтою в моря.

VI. Контрольні питання для усної перевірки знань.

1. Який принцип використовується для відділення нафтопродуктів від води?

2. Що означає сепаратор флотаційного типу?

3. Що означає сепаратор коалісцірующего типу?

4. Які вимоги MAPПОЛ - 73/78 до сепаратора?

5. Для чого застосовують підігрів сепаратора?

6. Чи можливий слив забруднених нафтою вод у внутрішніх морях?

7. Що таке режим проточного відстою?

Додаток до практичної роботи № 14

Міжнародне законодавство і законодавство УКРАЇНИ по запобігання забрудненню морського середовища

Забруднення морського середовища представляє реальну загрозу для все го людства. З розвитком промисловості, сільського господарства та судноплавства кількість скидів в океан зростає. Щорічно в океан потрапляє декілька мільйонів тонн нафти і до 50% гербіцидів, ис пользуемих в сільському господарстві. Океан забруднюють навмисні і випадкові скиди з суден нафти, отруйних, радіоактивних, миючих речовин, не розкладаються синтетичних матеріалів, сміття, сточ них вод і т. д. Особливу небезпеку становлять розливи нафти при аваріях супертанкерів і на морських нафтових

свердловинах. Відомо, що одна тонна нафти може забруднити 12 км2 морської поверхні. При цьому нафтопродукти викликають загибель морської флори і фауни, зокрема фітопланктону, який є основним споживачем вуглекислого газу і забезпечує близько 50% всього кисню, поступаючого в атмосферу.

Перші спроби вирішити проблему запобігання забрудненню моря нафтою були зроблені ще в 1926 р. Діюча нині Конвенція була підписана в 1954 р. і ратифікована в 1958 р. внаступному вона була перероблена на конференції 1962 р. і доповнена поправками в 1969 р. Конвенція набула скорочену назву ОЙЛ-ПОЛ-54-62-69. Відповідно до цього документа судам, крім танкерів, дозволяється скидання нафти при дотриманні наступних умов:

1) судно знаходиться в дорозі (у русі);

2) миттєва інтенсивність скидання не перевищує 60 л на милю;

3) вміст нафти в зливаємій суміші не перевищує 100 ч. / Млн;

4) скидання проводиться як можливо далі від берега.

Для танкерів необхідно дотримання перших двох умов, третя умова замінюється обмеженням загальної кількості нафти, скидаємого в баластному рейсі, який не повинен перевищувати 1/15 тис. повної вантажомісткості танкера, в четвертому умови уточнюється, що відстань до найближчого берега має бути більше 50 миль.

На скликаній Міжурядової морської консультативної організацією (ІМКО) конференції в 1973 р. була підписана нова Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення з суден. Конвенція обмежує скидання з судів не тільки нафти, але й інших отруйних рідких і шкідливих (крім радіоактивних) речовин, а також стічних вод та сміття. Конвенція виділила моря: Середземне, Чорне, Балтійське, Червоне і Перська затока в так звані «особливі райони», де по ряду причин необхідно прийняття особливих обовязкових методів запобігання забруднення зазначеними вище скидами. У 1974 р. була підписана Конвенція по захисту морського середовища району Балтійського моря. У 1978 р. Конвенція 1973 р. була виправлена ​ ​ і доповнена Протоколом Міжнародної конференції з безпеки танкерів і запобіганню забруднення моря, скорочена назва якої МАРПОЛ-73-78.

В МАРПОЛ-73-78 ще більш посилені вимоги до скидання нафти (в це поняття, крім сирої нафти, входять рідке паливо, змащувальні масла, нафтові осади і залишки й очищені нафтопродукти). Конвенція ввела вимогу на установку на суднах системи автоматичного заміру, реєстрації і керування скиданням нафти

(САЗРІУС) або автоматичною системою сигналізації (АСС). На судні повинен вестися журнал нафтових операцій (жно). В особливих районах скидання нафтовмісних вод обмежений концентрацією 15 ч / млн при безперервній роботі САЗРІУС. Нові танкери (новими вважаються судна, будівництво яких здійснюється з 1977 р.) дедвейтом понад 20 тис. т повинні мати танки для ізольованого баласту (танки, використовуємі тільки для баласту або перевезення вантажів, які не є нафтою або іншими речовинами шкідливими для навколишнього середовища).

В Україні приділяється велика увага заходам, спрямованим на запобігання забруднення навколишнього середовища. Тільки за останні роки було прийнято низку постанов з цього питання. У 1974 р. Рада Міністрів видав постанову «Про посилення боротьби з забрудненням моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або для живих ресурсів моря». У 1974 р. було видано Указ «Про посилення відповідальності за забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря». В подальшому були видані постанови з посилення охорони від забруднення Чорного, Азовського, Балтійского і Каспійського морів.

Екіпажі суден у своїй діяльності керуються Настановою по запобіганню забруднення з суден. Настанова відповідає вимогам ОЙЛПОЛ-54-62-69, МАРПОЛ-73-78 в області охорони навколишнього середовища. Норми скидання нафти, регламентовані Настановою, у внутрішніх водах становлять 0, 05 час. / Млн. На акваторіях портів, в районах санітарної охорони та районах, що мають рибогосподарське значення, злив будь-яких нафтовмісних сумішей, а також чистого баласту (нафтовмістовної суміші з баластних танків з вмістом нафти не більше 15 час./ млн.) з танкерів за борт забороняється. Чистий водяний баласт, а також все що утворюються на танкері суміші, що містять нафту, необхідно здавати на приймальні споруди.

У 12-мильній зоні територіальних вод злив нефтомістких вод дозволяється при дотриманні наступних умов:

-Судно перебуває в русі;

-Вміст нафти в суміші не перевищує 50 год. / Млн (для танкерів і після вступу в силу МАРПОЛ-73-78 для інших судів - 15 год. / Млн);

-Миттєва інтенсивність скидання нафти не перевищує 60 л / милю;

-Злив проводиться як можливо далі від берега.

Законодавство передбачає суворі вимоги до скидання забруднюючих речовин із суден у межах внутрішніх морських і територіальних вод.

Ряд країн, що встановили 200-мильні економічні зони, розширили дію законів щодо запобігання забруднення морського середовища у територіальних водах на економічну зону або оголосили її особливим районом.