Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність та історичні типи соціальної стратифікації






Суспільство складається з великої кількості соціальних груп. Частина з цих груп розташовується в одній площині, тобто на одному рівні, інша частина розташовується на різних рівнях або напластовується одна на одну, тобто суспільство являє собою не плоске утворення, а чимось нагадує пиріг на кшталт «Наполеону». На горі соціальної ієрархії знаходяться привілейовані прошарки, а внизу – найбільш знедолені. Цей феномен у соціології отримав назву «соціальна стратифікація».

Соціальна стратифікація (від лат. stratum – прошарок) нашарування соціальних груп, які відрізняються доступом до соціальних ресурсів. Соціальною стратифікацією називають як процес розшарування, так і результат цього процесу.

У соціології існують різні методологічні підходи до аналізу сутності, витоків і перспектив розвитку соціальної стратифікації.

 

 

Таблиця 3.2 – Методологічні підходи до аналізу соціальної стратифікації

Функціональний підхід Конфліктний підхід Еволюційний підхід
1. Стратифікація природна, необхідна, неминуча, тому що вона пов’язана з різноманіттям потреб, функцій і соціальних ролей 1. Стратифікація не є необхідною і неминучою. Вона виникає із конфлікту груп 1. Стратифікація не завжди є необхідною і корисною. Вона виникає не тільки в силу природних потреб, а й на основі конфлікту, що обумовлюється розподілом додаткового продукту.
2. Винагорода відбувається відповідно до ролі, тому є справедливою 2. Винагорода несправедлива, вона визначається інтересами груп, що мають владу 2. Винагорода може бути і справедливою, і несправедливою
3. Стратифікація забезпечує оптимальне функціонування суспільства 3. Стратифікація перешкоджає нормальному функціонуванню суспільства 3. Стратифікація може сприяти, а може перешкоджати розвитку суспільства

Розподіл на прошарки відбувається за відношенням до основних ресурсів, які називають критеріями соціальної стратифікації, серед них:

1. Власність та доходи – соціальні прошарки відрізняються один від одного, перш за все, обсягами власності, якою володіють, і прибутків, що отримують. Даний критерій є універсальним і зручним, тому що власність (нерухомість, автомобілі, картини тощо), якою володіє індивід, можна оцінити у грошовому еквіваленті.

2. Влада – це здатність індивіда впливати на інших і примушувати їх виконувати якісь дії. Обсяги влади індивіда визначають через кількість підлеглих, для яких є обов’язковими рішення даного індивіда.

3. Престиж – висока оцінка людини, що обумовлюється повагою до його статусу. Зараз це у першу чергу пов’язано з професійною діяльністю. У цілому в світі найбільший престиж мають професії, пов’язані з кваліфікованою розумовою працею, найменшим – з ручною, некваліфікованою, фізичною працею. Так, за результатами соціологічного дослідження, проведеного в Україні у 2014 році, найбільш престижними професіями респонденти назвали програміста, бізнесмена, лікаря, керівника, найменш – робітничі професії (сантехнік, токар), водій, працівник сфери послуг (перукар, офіціант).

4. Освіта – даний критерій стратифікації був визначений останнім часом, пов’язано це з тим, що функція освіти у сучасному світі зростає, за допомогою освіти можна отримати доступ до трьох попередніх ресурсів.

Для того щоб більш наочно відобразити соціальну нерівність у суспільстві, використовують графічну модель поділу населення на соціальні верстви, яка носить назву профіль соціальної стратифікації. Сучасне західне суспільство має форму ромба, у той час як українське суспільство схоже на неправильну піраміду (рис. 3.1).

Профіль чітко відображає той факт, що більшість членів західного суспільства концентрується у середині соціальної ієрархії, в той час як у українському суспільстві – більшість сконцентровано ближче до нижньої частини ієрархії. Тому для України характерна різка поляризація суспільства (тобто значне розходження у доходах і рівні життя «багатих» і «бідних») а також нечисленний середній клас.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.