Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Теоретична частина. Вода - слабкий електроліт
|
|
Вода - слабкий електроліт. Ступінь дисоціації води при 220 С 
= 1, 8 . 10-9. Це означає, що у воді об’ємом 1л при цій температурі тільки 10-7 моль дисоціюють на йони:
Н2О L Н+ + ОН-.
Внаслідок цього утворюється 10-7 моль [H+] і 10-7 моль [ОН-].
Добуток концентрацій гідроген- і гідроксид-йонів називають йонним добутком води (
) і при 220 С становить:
= 10-7. 10-7 = 10-14 (моль/л)2.
Розчини, в яких концентрації гідроген- і гідроксид-йонів однакові і дорівнюють 10-7 моль/л, називають нейтральними.
Розчини, в яких концентрація [H+] перевищує концентрацію [ОН-] називають кислими.
Розчини, де концентрація [H+] менша ніж [ОН-] є лужними.
Кислотність розчину виражають через концентрацію Н+. Для зручності замість концентрації гідроген-йонів використовують водневий показник рН.
Водневий показник рН – це від’ємний десятковий логарифм концентрації гідроген-йонів.
рН = -lg[H+], a pOH = -lg[OH-], pH + pOH = 14.
В нейтральних розчинах рН = 7, в кислих – рН < 7, а в лужних – рН > 7.
В розчинах сильних одноосновних кислот рН визначається за формулою:
рН = -lgСМ(кислоти).
В розчинах слабких одноосновних кислот рН = 1/2pK(кисл.) -
- 1/2lgСМ(кисл.), де рК – показник константи дисоціації кислоти.
|
|