Завдання. 1. Нагріти мідний (еталонний) зразок до температури 600°С і виключити електропіч.

1. Нагріти мідний (еталонний) зразок до температури 600° С і виключити електропіч.

2. В процесі охолодження зразка через кожні 10-15 секунд проводять відлік температури по показах гальванометра. Після охолодження зразка до температури нижче 100° С дослід повторюють ще раз. Аналогічні досліди провести для досліджуваного зразка.

3. Для кожного зразка побудувати графіки залежності температури від часу по середніх значеннях температур.

4. Одержані криві перевести в криві графічним методом.

5. Користуючись графіками і формулою (4) визначити питому теплоємність досліджуваних зразків при різних значеннях температури. При цьому з таблиці, приведеної нижче, взяти значення теплоємності міді о області температур від 373 до 673 К

6. Побудувати графіки залежності питомої теплоємності від температури для всіх досліджуваних зразків.

Додаткові вказівки

1. Для побудови графіка провести на графіку ряд вертикальних ліній через рівні проміжки . З різниці значень ординат кривої в точках перетину її вертикальними прямими знайти різниці температур для відповідних інтервалів часу. Відношення цієї різниці температур до інтервалу часу дасть швидкість охолодження металу в даній точці кривої, тобто швидкість охолодження зразка при певній температурі.

2. На основі цих даних побудувати таблицю значень і та побудувати графіки залежності для всіх зразків.

Контрольні запитання

1. В чому полягає суть методу визначення теплоємності в даній роботі?

2. Який метод побудови кривих залежності швидкості охолодження зразка від температури?

Лабораторна робота № 2.08. Визначення температурного коефіцієнта лінійного розширення твердих тіл

Вступ

Теплове розширення твердих тіл, причиною якого є збільшення амплітуди теплових коливань атомів при нагріванні твердих тіл, характеризується температурним коефіцієнтом лінійного розширення , який дорівнює відносному видовженню тіла при його нагріванні на один Кельвін:

(1)

де – зміна довжини тіла при зміні його температури на величину . Для більшості твердих тіл при невеликих змінах температури незначно залежить від температури. Тому в невеликому інтервалі температур () можна використати середнє значення :

(2)

де – інтервал температур, якому відповідають довжини тіла і . В даній роботі застосовується метод прямого (безпосереднього) вимірювання видовження за допомогою оптиметра – приладу високого класу точності.