Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Лікарсь кі рослини родини маков і






    Мак-самосійка, або мак дикий (Рараver rhoeas)

    Морфологія. Однорічник. Стебло вкрите горизонтально відхиленими волосками. Листки перисторозсічені з

    гострозубчастими частками, причому верхівкові частки довші за бічні. На верхівці стебла розташована червоного,

    рідше рожевого або білого кольору велика двостатева, правильна квітка діаметром до 15 см. Чашечка має два чашоли-

    стки, які щільно налягають один на одного. Пелюсток 4, вільних, розташованих по 2 у двох колах. Біля основи пе-

    люстки легко помітити темні плями. Тичинок багато, вони вільні, з тонкими, червонуватого кольору тичинковими

    нитками і темно-сірими пиляками. Маточка бочечкоподібної форми із сидячою зірчастою приймочкою, лопаті якої

    притиснуті до зав'язі і налягають одна на одну. Плід у маку – коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку,

    відкривається дірочками, які знаходяться на верхівці її, під лопатями приймочки. Цвіте з другої половини червня по

    серпень.

    Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G(4-20).

    Екологія і поширення. Мак дикий росте розсіяно по всій території України як бур'ян на полях, на межах і

    засмічених місцях, уздовж доріг, на кам'янистих схилах.

    Сировина. Пелюстки і плоди.

    Дія. Снодійна, пом'якшувальна, болетамувальна, седативна, обволікаюча, мокротовидільна, потогінна та крово-

    спинна.

    Застосування. Настій пелюсток приймають при перевтомі, головному болю, використовують проти кашлю, при

    бронхітах, трахеїтах і ларингітах, від безсоння, у випадку серцебиття, для лікування діареї й дизентерії, при болях у

    черевній порожнині та в разі мимовільного сечовипускання. Відвар головок найчастіше вживають при гострому кашлі

    (особливо у дітей), серцебитті, болях у черевній порожнині та у випадку нерегулярних і мізерних місячних. У деяких

    країнах плоди маку застосовують при онкологічних захворюваннях органів черевної порожнини, при саркомі, кон-

    диломі та при зовнішніх формах раку.

    Мак снотворний (Papaver somniferum)

    Морфологія. Однорічна трав’яниста рослина з прямостоячим, укритим восковим нальотом стеблом, 1, 5 м зав-

    вишки. Коренева система стрижнева, проникає в грунт до 1 м. Прикореневі листки видовжені, розміщені спірально,

    20-30 см завдовжки. Стеблові листки широколанцетовидної або яйцевидної форми, стеблообгортаючі, з порізаними

    краями. Квітки великі, фіолетового, білого або червоного кольору. Гінецей складається з багаточисленних

    плодолистків, які утворюють кулеподібну маточку з темною пухнастою приймочкою. Плід – багатонасінна коробочка

    кулястої або довгастої форми, що при достиганні насіння залишається “глухою”, тобто закритою (ці.ю властивістю

    даний вид відрізняється від напівкультурних самосійок з коробочками, які відкриваються). Цвіте у червні-липні.

    Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G (4-20).

    Екологія і поширення. Оновні плантації рослини знаходяться в Ірані, Туреччині, Киргизії та Казахстані. Мак

    снотворний раніше вирощували по всій території України як лікарську, олійну й декоративну рослину; але зараз його

    культура у зв’язку з поширенням наркоманії заборонена. Тепер його обмежену кількість вирощують лише у

    спеціальних господарствах. Рослина іноді трапляється здичавіло на забур'янених місцях. У дикому стані невідомий.

    Сировина. Коробочки маку снотворного із залишками верхньої частини стебел завдовжки до 10 см, які

    заготовляють у період повної стиглості.

    Дія. Болезаспокійлива, снодійна.

    Застосування. 20% ліків містять опій або його основні алкалоїди: морфін, кодеїн, наркотин, папаверин – всього

    26. Опій застосовують при лікуванні невралгії, гіпертензії, правця тощо. Морфін застосовують як знеболюючий засіб

    при травмах, у доопераційному й післяопераційному періодах, при сильних болях, пов'язаних з патологією внутрішніх

    органів, у разі безсоння, зумовленого сильними больовими відчуттями. Кодеїн входить до складу таблеток, які

    призначають для тамування кашлю, як відхаркувальний засіб, а також до складу мікстури Бехтерєва, яка має заспокій-

    ливі властивості. В поєднанні з ненаркотичними анальгетиками кодеїн застосовують при головних болях, невралгіях

    тощо. Папаверин зумовлює зменшення тонусу і розслаблення гладеньких м'язів, заспокійливо діє на центральну

    нервову систему, через це його використовують при спазмах кровоносних судин і гладеньких м'язів органів черевної

    порожнини та при спазмах бронхів.

    Мачок жовтий (Glaucium flavum)

    Морфологія. Дворічна або багаторічна рослина сизувато-зеленого забарвлення. Корінь стрижневий, довгий (до

    30 см), спірально закручений. Стебло пряме, округле, розгалужене, голе, іноді вкрите волосками. Прикореневі листки

    ланцетні, трикутні або яйцевидні. Стеблові листки численні, розміщені почергово. Середні – більш крупні, подібні на

    прикореневі, але сидячі, значно більш тонкіші й глибше розсічені. Верхні – обгортають стебло, короткі, овальні, по

    краю майже із суцільними лопатями. Квітки крупні (до 2-5 см у діаметрі), правильні, поодинокі, лимонно-, золотисто-

    або оранжево-жовті, зрідка – кавово-червоні з жовтуватою основою. Чашолистків 2, пелюсток – 4 (у двох парах,

    вільні), тичинок – до 100-150; маточки нахилені, голі або голчасто-щетинкові, видовжені, яйцевидні, гострі. Плоди –

    стручкоподібні лінійні коробочки з товстою несправжньою перегородкою довжиною 15-25 см. Вся рослина містить

    молочний жовтий сік. Цвіте з травня по серпень, насіння дозріває у липні-вересні.

    Формула квітки:

    Екологія і поширення. Росте в літоральній смузі по берегах Чорного моря в Криму (від Євпаторії до Керчі), на

    галечниках і схилах. Уведений у культуру.

    Сировина. Трава рослини.

    Дія. Болезаспокійлива, спазмолітична, седативна, відхаркувальна, сечогінна, протидіабетна, гіпотензивна, проти-

    кашлева.

    Застосування. У клінічних умовах глауцин мачку жовтого показує добру дію при лікуванні бронхіту, фарингіту

    й крупозної пневмонії, при абсцесі легень та при інших хворобах органів дихання. Протикашлева дія мачку жовтого

    подібна до дії кодеїну, але глауцин менш токсичний, не тамує дихання, не закріплює й не спричинює наркотичних

    станів, тому особливо придатний у педіатрії. Зовнішньо мачок застосовують для загоювання гнійних ран. Насіння

    рослини містить до 35% жирної олії, яка придатна в їжу і для виробництва мила.

    Чистотіл великий (Сhelidonium majus)

    Морфологія. Багаторічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і стрижневим галузистим коренем. При

    пошкодженні будь-якої частини рослини з неї витікає оранжевого або жовтого кольору молочний сік із специфічним

    важким запахом. Стебло прямостояче, 30-80 см заввишки, циліндричне, розгалужене, розсіяно опушене. Листки

    чергові, перисторозсічені, сегменти оберненояйцевидно-видовжені або округло-яйцевидні, нерівномірнозубчасті або

    виїмчасто-лопатеві, часто збіжні, нижні нерідко при основі звужені в черешок, зверху яскраво-зелені, зісподу сизуваті,

    розсіяно опушені; нижні – на довгих черешках, верхні – майже сидячі. Квітки, жовті, по 3-8 у зонтикоподібних

    суцвіттях. Чашечка складається з 2, іноді з 3 рано опадаючих чашолистків. Яскравих золотисто-жовтих пелюсток 4,

    вони розташовані в 2 кола. Тичинки численні, вільні. Маточка одна, з двох плодолистків, з довгою одногніздою за-

    в'яззю, коротким стовпчиком та дволопатевою приймочкою. Плід – стручкоподібна коробочка, відкривається двома

    стулками. Насіння коричневе, з сітчастим малюнком. В основі насінної ніжки розміщений білий соковитий придаток

    (коронка), який є принадою для мурашок, що поширюють насіння чистотілу. Цвіте з другої половини квітня до

    вересня.

    Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G(2).

    Екологія і поширення. Чистотіл звичайний росте в Європі, Сибіру, Середній Азії, по всій території України на

    перегнійних, багатих грунтах під парканами, в садах, парках, засмічених місцях, узліссях, біля скель у тінистих міс-

    цях.

    Сировина. Сушена, рідше свіжа трава.

    Дія. Жовчогінна, спазмолітична, болезаспокійлива, седативна, протизапальна (бактерицидна), сечогінна і про-

    носна.

    Застосування. Настій з трави і сік із свіжої трави застосовується для припікання бородавок; у народній медицині

    корені, траву і особливо молочний сік застосовують при лікуванні різних шкірних захворювань, при подагрі, жовтя-

    ниці, шкірному туберкульозі, гепатитах, холангітах, холециститах, жовчнокам'яній хворобі. Позитивний терапевтич-

    ний ефект спостерігається також при лікуванні гастриту, подагри, ревматизму, грудної жаби, бронхіальної астми,

    коклюшу, геморою. Чистотіл затримує ріст пухлин і особливо показаний при передракових станах і після операцій з

    приводу видалення злоякісної пухлини, бо затримує розвиток метастазів.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.