Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Глава 16. народного права майже в усіх його галузях




народного права майже в усіх його галузях. Тому зміни, що відбуваються у праві міжнародних договорів, неминуче зачіпають і інші галузі міжнародного права" [2].

Основними джерелами права міжнародних договорів є Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. та Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями від 21 травня 1986 р.

Незважаючи на, здавалося б, детальну регламентацію відносин суб'єктів міжнародного права з приводу укладення договорів, у преамбулах конвенцій указується на те, що "норми міжнародного звичаєвого права, як і раніше, регулюватимуть питання, що не знайшли вирішення у положеннях конвенцій [3]. А. М. Талалаєв звертає увагу на парадоксальність джерел права міжнародних договорів, що полягає, з одного боку, у договірних засадах сучасного міжнародного права, з другого — в міжнародно-правовому звичаї побудови міжнародного договору. Він, зокрема, підкреслює, що "саме за міжнародно-правовим звичаєм будується структура міжнародного договору, визначається порядок його укладення і введення в дію, ратифікація, мова, умови дійсності, способи тлумачення, припинення" і т. п. [4]. Крім того, як форма, так і найменування міжнародних договорів не вийшли ще зі стадії звичаю. Міжнародні договори відіграють також важливу роль у процесі створення звичаєвих норм права міжнародних договорів (заключні статті багатьох договорів мають подібні положення про порядок набування договором чинності, термін дії, тлумачення, перегляд, припинення і т. д.).

Поряд із зазначеними вище Віденськими конвенціями ряд важливих загальновизнаних норм права міжнародних договорів закріплений в універсальних міжнародних договорах. Наприклад, у Статуті ООН (преамбула і ст. 2 Статуту ООН) ми знаходимо один із найважливіших принципів як права міжнародних договорів, так і міжнародного права в цілому — pacta sunt servanda. Там же закріплений інститут реєстрації міжнародних договорів (ст. 102 Статуту), а також встановлений порядок застосування договорів у разі суперечності їх Статуту ООН (ст. 103).

Поряд із міжнародно-правовими нормами важлива роль у регулюванні укладення і реалізації договорів належить на-


ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ_______________________________ 323

ціональному праву. Наприклад, у Конституції України містяться загальні положення, що стосуються міжнародних договорів. Важливим є положення ст. 9 Конституції про те, що "укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України". Від імені держави міжнародні договори укладає тільки Президент України (п. З ст. 106).



Детальніші норми у даній сфері формуються законодавством України. Так, порядок укладення, виконання і денонсації міжнародних договорів України регулюється Законом України "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 р. У ньому зазначено органи держави й особи, уповноважені вести переговори, укладати договори, визначено порядок ратифікації, дії, виконання договорів тощо. А Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 р. встановлює, що укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори є невід'ємною частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Порівняльний аналіз конституцій ряду країн Африки, а також ст. 55 Конституції Франції (1958 р.) показує, що вони, аналогічно до практики, яка складається в Україні, містять норму, відповідно до якої "договори й угоди, належним способом ратифіковані, мають із моменту опублікування переважну силу перед законами за умови додержання цих угод і договорів іншою стороною" [5].

Розглядаючи цю тему, слід мати на увазі, що у практиці міжнародних відносин і в теорії міжнародного права іноді використовується подібне поняття — "міжнародне договірне право", тобто норми, створені договорами, на відміну від норм міжнародного права. Вираз "міжнародне договірне право" вживається у контексті з певною державою, наприклад, "міжнародне договірне право України". У такому словосполученні це означає сукупність обов'язкових для України міжнародних договірних норм, що містяться в укладених нею договорах [6}.


324_______________________________________________ Глава 16


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал