Модель ідеального куратора вищого навчального закладу

У статті розглядаються особливості роботи куратора та значення основних напрямків роботи куратора в процесі професійного становлення майбутніх соціальних працівників, а також побудова моделі ідеального куратора вищого навчального закладу.

Ключові слова: модель ідеального куратора, куратор, завдання куратора, функції куратора, кураторські години.

В статье рассматриваются особенности работы куратора и значение основных направлений работы куратора в процессе профессионального становления будущих социальных работников, а также построение модели идеального куратора высшего учебного заведения.

Ключевые слова: модель идеального куратора, куратор, задача куратора, функции куратора, кураторские часы.

In the article the features and values of the curator main directions of supervisor in the professional development of future social workers and build a model of the ideal curator of higher education.

Keywords: model ideal curator, curator, curator of tasks, functions curator curatorial hours.

Постановкою проблеми цієї статті є швидкі темпи розвитку сучасного суспільства, науки і техніки, а також перехід українських вищих навчальних закладів на навчання за болонською системою освіти, що вимагає нових підходів до підготовки фахівців соціальної сфери. Зменшення кількості аудиторних годин на користь самостійної підготовки у вищих навчальних закладах призводить до того, що все більшого значення щодо професійного становлення майбутніх фахівців соціальної сфери набуває позааудиторна робота зі студентами. Робота кураторів академічної групи вищого навчального закладу є однією із складових педагогічних умов формування професійної компетентності соціальних працівників у позааудиторній роботі в умовах вищого навчального закладу. Саме тому дана тема є актуальною.

Мета статті: розгляд ідеальної моделі куратора та аналіз його роботи, як одну із складових педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх соціальних працівників у вищому навчальному закладі.

Результати теоретичного аналізу: Державні документи «Про вищу освіту» свідчать про те, що на сьогодні Міністерство освіти і науки України рекомендує більше уваги зосереджувати на виховній роботі у вищих навчальних закладах. Для організації виховання студентів у навчальному процесі ректорат усі кафедри повинні спрямовувати зусилля на те, щоб кожна лекція, семінарське чи практичне заняття мали виховне значення, а викладання будь-якої дисципліни формувало б у студентів не лише професійні якості, а й сприяло засвоєнню загальнолюдських норм моралі, виховувало почуття патріотизму, громадянської та національної гідності, активну життєву позицію в процесі державотворення. При цьому важливе значення у вирішенні виховних завдань мають наставники і куратори академічних груп.

Куратор академічної групи є координатором дій усіх викладачів ВНЗ що до здійснення ними навчальної і виховної мети. Куратор є головною ланкою у стосунках професорсько-викладацького складу, ректорату, батьків зі студентами. Він має допомагати студентам пізнавати й шанувати традиції і закони вищого навчального закладу, швидше адаптуватися в ньому. Робота з батьками теж є обов'язком куратора: контакт із групою неможливий без знання сімейних умов, родинних стосунків тощо[2].

Ідеальний образ взірцевого куратора вищої школи бере свій початок в уявленнях сучасної філософії про наставника життя, який характеризується як яскрава, самобутня, творча, не позбавлена харизматичності особистість, здатна відчути проблеми і суперечності життя і пропустити через свою індивідуальність, через своє життя особистість, яка передає життєві цінності і зразки професійної поведінки. Традиційно основними завданнями кураторів вважаються згуртування колективу студентської групи, допомога студентам адаптуватися до умов навчання у вищій школі, а також до умов майбутньої професійної діяльності, залучення студентів до громадського життя вищого навчального закладу. У сучасній педагогіці і психології починає переважати підхід до виховання як до створення умов для саморозвитку особистості майбутнього фахівця, професіонала, високоосвіченої і культурної людини.

Куратор (лат. - curator) у перекладі з латинської мови означає опікун, попечитель[7]. Він здійснює виховний влив на студентську молодь шляхом проведення різноманітних виховних заходів та залучення їх до самовиховання, сприяє становленню доброзичливих, морально-етичних, гуманістичних стосунків серед студентства, виступає посередником у взаємодії вихованців з професорсько-викладацьким складом, керівництвом.

Кожний куратор - неповторна особистість і тому, звичайно, кожен шукає і знаходить свій власний стиль роботи. Цей стиль визначається віком (наприклад, викладач-початківець чи аспірант працюватиме і спілкуватиметься зі студентами інакше, ніж викладач, що має великий стаж роботи). Куратор-жінка, скоріше за все, схилятиметься до опіки, велике значення приділятиме емоційній насиченості взаємин куратора групи та студентів між собою, в той час як чоловік частіше звертатиме увагу на зовнішні, більш формальні показники діяльності окремих студентів та групи в цілому[6].

Діяльність куратора зумовлюється його особистісними психологічними характеристиками. Серед рис, що мають значення для успішної діяльності викладача-куратора, перш за все зазначимо достатньо високий рівень загальної, а також психологічної та педагогічної культури. Варто також зазначити, що людина не зможе ефективно працювати куратором, якщо вона не матиме комунікативних здібностей та навичок ефективного спілкування.

Куратор організовує певну систему відносин завдяки різноманітній виховній діяльності групи, яка, у свою чергу, створює умови для індивідуального самовираження кожного студента, розвитку особистості, збереження неповторності й розкриття потенційних здібностей, захисту її інтересів.

Традиційна модель кураторства функціонувала ще в системі радянської вищої освіти і практично без змін існує й зараз у багатьох вітчизняних вищих навчальних закладах. За цією моделлю куратором академічної групи або кількох студентських груп (об'єднаних однією спеціальністю) зазвичай призначається викладач, який читає лекції або практичні заняття у студентів і таким чином має можливість регулярного безпосереднього спілкування з ними. Загальне керівництво роботою кураторів покладено на заступника директора з соціально- гуманітарних питань, який у свою чергу тісно взаємодіє з університетськими структурами щодо позанавчальної та виховної роботи зі студентами. Мета й завдання діяльності кураторів академічних груп, права та обов'язки куратора академічної групи прописані у відповідному положенні, яке в кожному вищому навчальному закладі має свої особливості з урахуванням специфіки освітньої установи[4].

На стиль роботи куратора значною мірою впливають його темперамент, характер, рівень емоційності та здатність керувати емоціями. Різними будуть стиль й ефективність роботи куратора в залежності від його самооцінки, рівня загальної та психологічної культури, комунікативної компетенції. Аналізуючи проблему кураторства у вищій школі слід звернути увагу на поняття професіограма куратора, оскільки усвідомлення її змісту допомагає розумінню суті призначення та діяльності такого спеціаліста у системі ВНЗ. У «Тлумачному словнику кадрового менеджменту» зазначено, що професіограма - це «характеристика професії, у якій перелічено основні вимоги, що висуваються до особистісних якостей людини (розумових, фізичних, психологічних тощо)». На мою думку, цей перелік ще можна доповнити про важливість вимог не тільки до особистісних якостей, а й до професійно-педагогічної спрямованості, знань, умінь спеціаліста. Отже, професіограма куратора вищої школи включає:

· Рівень професійно-педагогічної спрямованості (гуманізм у ставленні до студентів, відповідальність за виховну роботу, вимогливість у процесі забезпечення виховної діяльності, любов до підопічних тощо), який виробляється протягом життя.

· Знання з основ дисциплін (педагогіки, психології, філософії, анатомії, фізіології, гігієни, теорії та методики виховання різновікових категорій людей, методики викладання окремих предметів і т. п.), що вимагає постійної роботи над поповненням власного інтелектуального рівня.

· Педагогічні уміння (організаторські, комунікативні, науково-дослідницькі, прикладні), набуті у процесі професійної діяльності.

· Особистісні якості (комунікабельність, громадська активність, моральна зрілість, тактовність, витримка, самовладання, спостережливість, відвертість, доброзичливість, компетентність, національна свідомість), природні і набуті під впливом життєвих ситуацій.

Серед усіх названих вище функцій куратора можуть бути виділені наступні[5].

1. Виховна, або педагогічна, функція спрямована на створення умов для розвитку студентів, їх виховання та їх соціальний захист.

Слід докладніше зупинитися на основних напрямках виховної роботи.

A. Професійно-трудове виховання - це спеціально організований процес залучення студентів до професійної праці, сутність якого полягає в залученні студентів до професійно трудової діяльності і пов'язаним з нею соціальними функціями у відповідності з напрямком підготовки і майбутнім рівнем кваліфікації. В результаті мають бути сформовані такі якості особистості, як працьовитість, раціональність, професійна етика, здатність приймати рішення, вміння працювати та інші.

B. Цивільно-правове виховання передбачає вироблення у студентів таких

якостей, як повага до прав і свобод людини, любов до Батьківщини, сім'ї і т.д., включає в себе формування політичної культури і свідомості, культури міжнаціонального спілкування, толерантність, знання правових засад та законів, виховання почуття відповідальності.

C. Культурно-моральне виховання є однією з важливих завдань виховання,

що полягає у формуванні освіченості, культури, справедливості, чесності, порядності, здатності до співпереживання, суспільної моралі у студентів. Процес

морального виховання у вузі передбачає організацію допомоги студентам у подоланні та вирішенні життєвих проблем, конфліктів і т.д.

D. Естетичне виховання передбачає залучення студентів до світу мистецтва,

формування потреби сприйняття і розуміння художньої творчості, розвиток дозвільної діяльності, творчих здібностей студентів.

E. Екологічне виховання пов'язане з формуванням у студентів екологічного

свідомості, націлене на уважне ставлення до стану навколишнього середовища.

F. Фізичне виховання і пропаганда здорового способу життя спрямовані на розвиток у студентів фізичних і духовних сил, зміцнення витривалості, сприяють придбання знань про здоровий спосіб життя, розумовому розвитку, допомагають чіткої організації праці, формують уявлення про небезпеку куріння, алкоголізму, наркоманії і т.д.

2. Організаторська функція полягає в організації студентів. Куратор організовує пізнавальну, трудову, естетичну діяльність студентів, їх дозвілля. Значну роль при цьому відіграє його робота по згуртуванню колективу, оскільки до вищих навчальних закладів приходять люди з різної довузівської підготовкою, з різним рівнем культури, різних національностей, з різними переконаннями і цінностями, що створює перешкоди для становлення колективу. Завдання куратора в даному напрямку полягає у створенні сильного, дружного колективу, сприятливого для реалізації потенційних можливостей особистості студента. Він допомагає в організації роботи студентського активу групи. Куратор знайомить студентів з статутом ВНЗ, правилами внутрішнього розпорядку, інформацією про навчальні і позанавчальних заходах.

3. Діагностична або контролююча функція полягає в аналізі особистості і

контролі навчальної та позанавчальної діяльності. Метою куратора є активізація

процесу профорієнтаційної адаптації студентів, а саме його входження в навчальну діяльність, прилучення до професії. Все це супроводжується контролем, проведеним з метою виявлення позитивних результатів, недоліків та їх причин. Куратором здійснюється контроль над відвідуваністю і успішністю студентів, за дотриманням правил внутрішнього розпорядку, за діяльність активу групи, що є необхідним не тільки для перевірки, а й для своєчасного вжиття заходів з метою подолання виниклих труднощів.

Таким чином, робота куратора полягає в знайомстві зі студентами в особистих справах і в процесі бесід, в підборі активу групи (старости, профорга), у створенні в групі атмосфери доброзичливості та співпраці, у проведенні зустрічей з групою (кураторські години), в наданні допомоги. Традиційно в його обов'язки входить аналіз підсумків екзаменаційних сесій і контроль поточною успішністю студентів, після чого проводяться збори в групах, бесіди з відстаючими студентами, у необхідних випадках сповіщаються їхні батьки.

Необхідно не тільки робота з відстаючими студентами, а й заохочення студентів за хороші результати.[1]

Діяльність куратора потребує високого рівня культури, належної психолого-педагогічної підготовки, відданості педагогічній справі. Лише за такої умови він зможе формувати особистість студента. Зміст діяльності куратора полягає у наступному:

· Формування в академічній групі державного підходу і відповідальності щодо розв'язання проблем навчально-виховного процесу;

· Набуття молоддю соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу;

· Спрямування інтелектуальної активності студентської молоді на обговорення найактуальніших проблем сьогодення, залучення до роботи в різних сферах наукової діяльності, проведення національно-культурної, просвітницької та організаційно-педагогічної роботи серед молоді;

· Допомога студентам в оволодінні новим інтелектуальним баченням світу і визначенні свого місця в ньому, розвиток здібностей, їх повноцінна реалізація в різних видах діяльності;

· Формування у студентській групі працездатності і відповідного ставлення до навчально-виховного процесу;

· Забезпечення системно-цільового планування виховної роботи, формування у студентської молоді громадянської і соціальної активності через залучення її до різноманітної діяльності;

· Активне залучення студентів до управління навчально-виховним процесом;

· Виховання у студентів зацікавлення і любові до праці;

· Постійна психолого-педагогічна діагностика рівня інтелектуального розвитку та моральної вихованості студентів, корегування виховного процесу;

· Залучення до виховного процесу батьків студентів.

Виконання означених завдань, функцій, реалізація змісту виховної роботи в академічній групі вимагає від куратора необхідного рівня підготовки, а також громадянської та моральної зрілості, любові до людей, певних знань основ педагогіки, психології та методики виховної роботи, конструктивних, організаторських, комунікативних, діагностичних та прикладних умінь[4].

Результатом виховної діяльності куратора має бути достатній рівень вихованості студентів. Вихованість у педагогічному сенсі трактують як комплексну властивість особистості, для якої характерні наявність і рівень сформованості суспільно значущих якостей, що відображають мету виховання.

Ефективність виховання - рівень досягнутих результатів порівняно з поставленою метою у процесі формування духовності, суспільно значущих якостей особистості. Адаптація, соціальна адаптація, адаптивність є предметом дослідження багатьох авторів (А.І. Мороз, М.Г. Лукашевич, І.М. Мельникова). Вони розглядають проблему адаптації як педагогічно кероване явище з боку куратора[5].

Адаптуючий вплив куратора на студента включає такі елементи:

а) знайомство з особистістю, соціальним середовищем студента, індивідуальними особливостями;

б) чітко сформульована педагогічна мета (вплив на колектив, а через колектив - на особистість студента);

в) визначення змісту, який належить засвоїти.

г) визначення методів і форми організації впливу.

д) облік результатів педагогічного впливу з метою визначення наступних навчально-виховних заходів.

Накреслюючи шляхи взаємовідносин “куратор-студент” в центрі уваги соціальної адаптації студентської молоді до умов навчання слід поставити особистість студента з його складною біосоціальною природою, з його психофізіологічними особливостями, специфікою особистісних проявів.

С.В. Романова у своїх дослідженнях визначає, що поняття «кураторства» з’явилося за часів виникнення навчальних закладів і фактично існує весь час у системі вищої освіти, разом з якою зміст його діяльності, характер взаємовідносин зі студентами також набувають нових рис.

Куратор вищої школи повинен сприяти створенню фондів для студентських потреб, їх участі у громадських організаціях, забезпеченню реалізації положень чинного законодавства щодо пільг для учнівської молоді, отриманню академічних відпусток у разі потреби, поновленню після відрахування, переведенню в інший ВНЗ чи навпаки [8].

Аналізуючи досвід роботи кураторів факультету соціальної роботи Чернігівського національного технологічного університету, можна виділити можливі варіанти кураторських годин, що мають за мету формування професійних якостей майбутніх фахівців соціальної сфери у позааудиторний час: кураторські години-бесіди, таких як " Моя майбутня родина", " Життя в чистоті", " Шлюб – фундамент суспільства" та ін.; організація туристичних походів до лісу Ялівщина (м. Чернігів); відвідування пам’яток культури, музеїв, театрів; відвідування обласних, міських, вузівських культурно-масових заходів та заходів спрямованих на виховання морально-етичних, естетичних цінностей та пропаганду здорового способу життя; кураторські години у формі зустрічей з фахівцями пенсійного фонду, територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) одиноким непрацездатним громадянам Деснянської районної у м. Чернігові ради, міського центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді та ін.

Куратор організує систему відносин через різноманітні види виховної діяльності академічної групи, створює умови для індивідуального самовиразу кожного студента і розвитку кожної особистості.

Робота кураторів націлена на вирішення одного з важливих завдань вищої школи - сприяти становленню суспільної позиції та моральному самовизначенню особистості студента.

Кураторство є одним з головних стратегічних напрямків виховної роботи у вищому навчальному закладі.Робота кураторів включає в себе, перш за все, створення виховного середовища для соціальної адаптації студентів, залучення до корпоративної культури університету.

Однак що до нашого университету на першому курсі куратор заохочував нас до навчання, проводив збори, відбувались бесіди на різні тематики. Пам᾽ ятаю, як на день святого Миколая нас чекав приємний сюрприз - листівочки з побажаннями, а на день студента - значки з цікавими написами. Ця людина сприяла розвитку особистості студентів, створенню дружного колективу групи.

Однак, починаючи з другого року навчання, ми не те, що не бачили нового куратора, але й не знали хто ним являється. І коли були не досить гарні відносини в групі, не було тієї людини, яка б згуртувала нас та допомогла у вирішенні проблем.

Куратору треба створювати необхідні та достатні умови для активізації зусиль студентів за рішенням власних проблем. Він має отримувати інформацію про психічне і фізичне здоров'я студентів своєї групи, контролювати успішність кожного студенту, контролювати відвідуваність навчальних занять.

Хоча при навчанні на старших курсах, проблеми, які стосуються навчання, які б причини цього не були, серйозні чи прогули, доводиться вирішувати все самому без будь-якої допомоги.

Тож, куратор на нашому факультеті, виконує свої обов᾽ язки тільки на першому курсі навчання студентів, надалі ці обов᾽ язки не виконуються, не проводиться ніяких заходів та бесід.

Виходячи з вищезазначеного, можемо виділити педагогічні умови формування професійної компетентності [7] у майбутніх фахівців соціальної сфери через призму взаємодії куратора і студентів, які реалізуються на:

1) індивідуальному рівні – робота куратора на даному рівні передбачає комунікативну взаємодію куратора зі студентом, яка носить консультаційно-виховний характер; контролююча функція куратора стосовно успішності студента, умов його проживанняв гуртожитку; взаємодія куратора з батьками при вирішенні складних ситуацій студента;

2) груповому рівні – передбачає заплановані щотижневі зустрічі з групою щодо вирішення загальних питань у формі кураторських годин, екскурсій, лекцій-бесід, тематичних зустрічей, занять з елементами тренінгу, які носять виховний характер;

3) міжгруповому рівні – робота груп старших курсів з молодшими. За принципом група " шефів" допомагає групі " підшефних". Особливого значення така робота має для студентів першого курсу, які адаптуються до умов навчання у вищому навчальному закладі. Старшокурсники допомагають адаптуватися до умов навчання, а їх діяльність мають скоординовувати та направляти в раціональне русло викладачі-куратори.

Всі перераховані рівні педагогічних умов сприяють формуванню професійної компетентності у майбутніх фахівців соціальної роботи. Відповідно до визначених нами педагогічних умов формування професійної компетентності нами виділено наступні завдання роботи куратора[3]:

1. Розробка спеціальних кураторських годин з елементами тренінгу для студентів спеціальності " соціальна робота".

2. Активізація виховної роботи із залучення студентів до інших форм позааудиторної роботи, що реалізуються в умовах вищого навчального закладу серед студентів (наприклад, творчих секцій, волонтерських об’єднань, студентських ЗМІ та ін.).

4. Заохочення активності всіх представників групи та створення дружньої привітної атмосфери всередині студентського колективу.

5. Організація зустрічей з практиками соціальної роботи та роботодавцями.

6. Організація культурного дозвілля у формі екскурсій пам’ятками культури, відвідуваннятеатрів, музеїв, виставкових центрів, кінотеатрів та ін.

7. Залучення студентів до участі у місцевих, регіональний, всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Отже, кураторство є необхідною ланкою в системі управління процесом професійного й культурного становлення майбутньої професійної еліти. Ефективна робота куратора вищої школи є вагомим чинником успішної організації позааудиторної виховної роботи, що в свою чергу потребує системну психолого-педагогічну та культурологічну підготовку викладача-вихователя.

При досягненні позитивного результату у навчально-розвиваючо-виховному процесі ВНЗ провідне місце належить, безумовно, куратору. Від його вміння організувати цей процес залежить успіх у подальшій діяльності вихованців. Ідеальну модель куратора вищої школи можна описати наступним чином: високоморальна володіюча багатосторонніми знаннями освічена людина, що має досвід практичної діяльності, яка володіє педагогічними тонкощами навчання людей підліткового віку і дорослих. Також можна додати, що ідеальний куратор вищої школи має бути тактовним, ввічливим, щирим, з повагою ставитись до оточуючих. Він повинен слідкувати за своїми жестами, рухами, мімікою, вміти читати думки вихованців. Таким чином, кураторові належить «удосконалювати те середовище, в якому живе вихованець» та не приховувати «власного ставлення до світу (до фактів, подій, людей, літературних образів, історичних постатей тощо)».

Використані джерела:

1. Вітвицька С.C. Основи педагогіки вищої школи: Метод. посіб. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 316 с.

2. Голубова Г.В. Педагогічні умови розвитку обдарованості студентів https://www.rusnauka.com/9_NND_2012/Pedagogica/2_105345.doc.htm

3. Давіденко Н.О. Куратор академічної групи – вихователь, науковець, організатор у вищих технічних закладах освіти / Н.О. Давіденко //

4. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академічної групи (методичні рекомендації) / *під редакцією Н.К. Желябіної+. – Запоріжжя: ЗДІА, 2007.– 67 с.

5. Красносільська Н.С. Підготовка майбутніх кураторів академічних груп до виховної роботи зі студентами

6. Пальчевський С.С. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2007.

7. Романова С.В. Організаційно-виховна робота куратора академічної групи у вищих технічних навчальних закладах: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.07. - Луганськ, 2006. - 20 с.

8. Тлумачний словник кадрового менеджменту / Уклад. В.В. Васильєв. - Дніпропетровськ: РВВ ДДУ. - 56 с.