Розділ 3

Ефективність уроків географії визначають різні показники, серед яких один із найважливіших – активність учнів, їхня зацікавленість у вивченні предмета. Вивчаючи географію діти науково пізнають світ. Пізнавальний процес має характер пошуку. Під його впливом в учнів повсякчас виникають запитання, на які вони шукають відповіді. При цьому їхня діяльність відбувається з захопленням, емоційним піднесенням, радістю. Спеціальні дослідження доводять позитивний вплив пізнавального інтересу на такі психічні процеси, як мислення та пам’ять.

Пізнавальний інтерес — це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибокого свідомого пізнання. Процес формування пізнавального інтересу до географії відбувається різноманітними методами. В педагогічній літературі існує багатоманітна класифікація різних методів формування пізнавальних інтересів. Їх можна використовувати при вивченні будь-яких шкільних предметів, зокрема і географії. В " Педагогіці" М. Фіцули наводяться такі методи:

· навчальної дискусії;

· забезпечення успіху в навчанні;

· пізнавальних ігор;

· створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу;

· створення ситуації новизни навчального матеріалу;

· опори на життєвий досвід учнів;

· творчих завдань.

В чому суть цих методів? Як їх можна використати на уроках при вивченні географії? Розглянемо приклади.

Метод навчальної дискусії формується на обміні думками між учнями, вчителем та учнями, вчить самостійно мислити, розвиває вміння практичного аналізу і ретельної аргументації висунутих положень, поваги до думки інших. Дискусія — це глибоке обговорення якогось спірного проблемного питання. Вона є складною формою роботи, але водночас і важливим засобом активізації пізнавальної діяльності учнів. Навчальну дискусію найкраще проводити з метою розв’язання поставленої проблеми фронтально чи окремими групами учнів.

Завдяки її проведенню учні отримують нові знання, позитивні емоції. Діти з великим задоволенням включаються в обговорення проблемного питання. Навчальна дискусія створює оптимальні умови для попередження можливих помилкових тлумачень, для підвищеної активності учнів і міцності засвоєння ними матеріалу. Вона сприяє розвитку критичного мислення, вчить аргументувати власні позиції щодо поставленої проблеми.

Участь у дискусії виховує в дітей уміння критично ставитися до чужих і власних суджень. Для того, щоб дискусія пройшла успішно, слід створити в класі таку атмосферу, аби учні могли відверто, не соромлячись вступати в обговорення та висловити думки і позиції. Але дітям важливо при цьому дотримуватися таких правил:

· говорити по черзі, не перебивати іншого;

· критикувати думку, а не особу;

· поважати всі висловлені думки;

· не сміятися, коли інший говорить, за винятком, коли хтось жартує;

· не змінювати теми дискусії;

· заохочувати до участі всіх учнів.

Учитель повинен слідкувати за ходом дискусії, не дати можливості учням перетворити її в гарячу суперечку, відхилитись від теми обговорення.

Найпоширеніші форми проведення дискусій це:

· " Круглий стіл",

· " Засідання експертної групи",

· " Симпозіум",

· " Дебати".

Можливі питання для дискусій:

· Карта — це вікно у світ (6 кл.)

· " Господарство Австралії, що колись їхало на вівці, пересіло в рудну вагонетку" (7 кл.)

· Чи можна вважати, що річки — продукт рельєфу і клімату? (8 кл.)

· Ґрунти — літопис і пам'ять природи (8 кл.)

· Ринкова система господарювання є ефективнішою, ніж центрально-керована (планова) (9 кл.)

Метод забезпечення успіху в навчанні передбачає допомогу вчителя відстаючому учневі, розвиток у нього інтересу до знань, прагнення досягти успіху. Допомогу слід надавати доти, доки він наздожене однокласників і отримає першу хорошу оцінку, яка піднімає настрій, пробуджує усвідомлення власних можливостей і на цій основі прагнення закріпити успіх. Учень, досягаючи будь-якого результату, має почуватися успішним, бо лише це відчуття допоможе самоствердженню його особистості.

Таким чином можна запобігти появі прогалин у знаннях окремих учнів і водночас усунути причини незадоволення й небажання вчитися. Адже забезпечення успіху в навчанні ефективніше, коли в дітей зміцнюють віру у власні сили, пробуджують почуття власної гідності.

Слушними з цього приводу є слова відомого педагога В. Шаталова: " Ти можеш! " - повинен нагадувати вчитель учню. " Він може! " - повинен нагадувати колектив. " Я — можу! " - повинен повірити в себе учень". Отже, успіх в навчанні — єдине джерело внутрішніх сил дитини, що народжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися.

Метод пізнавальних ігор має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра — один з найдавніших методів навчання. Вона збагачує дітей певними враженнями, забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює піднесений настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому, перевантаження. Гра є одним із засобів і умов розвитку інтелекту школярів. Ігровий метод навчання визначає цілеспрямований вплив на зміст освіти, що підлягає засвоєнню, характер взаємодії вчителя й учнів, передбачає вид навчальної діяльності.

Для ігрових методів характерні особливості, що відрізняють їх від традиційних: наявність ігрових моделей об'єкта, процесу або діяльності; активізація мислення й поведінки учня; високий ступінь задіяності у навчальному процесі; обов’язковість взаємодії учнів між собою та вчителем або навчальним матеріалом; посилення емоційності і творчий характер заняття; самостійність у прийнятті рішення; прагнення набути вміння і навички за відносно короткий термін. Ігри надають важливі відомості, інформацію про географічний об’єкт, орієнтують на навчання.

В педагогічній науці існують різні класифікації ігор. Різносторонність географії дає можливість використовувати велику кількість із них, зокрема:

· творчі ігри: заочні мандрівки до областей, гір, річок; дослідницькі експедиції книгами, картами, документами; ведення щоденника мандрівника та ін.;

· ігри з готовими правилами та настільні ігри: мозаїка, географічне лото, географічне доміно, пошта, упізнай силует, географічний ланцюжок, математичний ланцюжок та ін.;

· рольові ігри: учні виступають в образах керівників експедицій, соціологів, експертів, журналістів, телеведучих, суддів та ін.

Наведу приклади проведення деяких з них:

" Математичний ланцюжок"

(тема " Внутрішні води та водні ресурси" 8 кл.)

Гра полягає у складанні ланцюжка з довжин і кількості приток річок, площ озер, висот рівнинних точок і гірських вершин та ін.

(1150-кількість приток Дніпра, 806-довжина Південного Бугу, 1181-абсолютна висота озера Бребенескул, 149-площа озера Ялпуг, 981-довжина Дніпра в межах України).

Особливий інтерес в школярів викликає походження географічних назв, пов’язані з цим легенди, прислів’я, унікальні явища в природі та явища, які на сьогоднішній день важко пояснити. Наприклад, у 8 класі при вивченні теми " Рельєф. Гори" можна розповісти цікаву легенду про походження назви гори Говерла.

" Легенда про Говерлу"

Угорський барон Янош Нодь вирішив першим побувати на найвищій горі Українських Карпат і назвати її своїм ім’ям. Узяв він із собою 20 слуг і вирушив у дорогу. Було це влітку. Діставшись підніжжя гори, він вирішив отаборитися, перепочити. Два дні тривав перепочинок. Нарешті вирішив Нодь, що вже час підкорювати гору. Нелегкий шлях видався: хащі густі, каміння колюче, повалені бурею товсті колоди. Знемагали люди, падали від утоми, лише барон не бачив і не відчував нічого, окрім бажання підкорити гору.

Раптом закрили літнє сонце тяжкі чорні хмари, посопав густий сніг, піднявся вітер — почався справжній буран. Кинулися люди хто куди, рятуючись від стихії. За ніч випало дуже багато снігу. Лише третина людей повернулася до табору — інші загинули, в тому числі і Барон Нодь. Ті, що повернулися, тільки одне казали: " Говерло! Говерло! ". В перекладі з угорської це означає " вершина вся в снігу". Відтоді й назвали гору Говерлою.

Зацікавлюють школярів також афоризми, крилаті слова, влучні порівняння, парадоксальні дані.

Та не слід перенасичувати урок надлишковою інформацією. Бажано використовувати два-три цікавих факти. Непотрібно перетворювати його на цікаве шоу. Дитина повинна зрозуміти навіщо вона вчиться. І тільки тоді учитель зможе сформувати пізнавальний інтерес своїх учнів. В противному випадку діти стануть лише користувачами готової інформації, а це ніяк не сприятиме їхній активності. Діти втратять здатність аналізувати інформацію та робити висновки, тобто думати.

Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні. Педагог створює таку морально-психологічну атмосферу в класі, в якій вони отримують моральне задоволення від того, що інтелектуально зросли. Важливе значення має мотивація нового навчального матеріалу на початку вивчення теми чи уроку, коли вчитель спеціальними прийомами заохочує учнів до здобуття знань. При цьому можна актуалізувати опорні знання та чітко виокремити нові, очікувані результати. На етапі закріплення чи підсумку, коли учень відчує, що збагатив свої знання, словниковий запас, він цінуватиме кожну годину перебування в школі, намагатиметься ефективніше працювати над собою.

Метод опори на життєвий досвід учнів — дуже важливий фактор у формуванні пізнавальних інтересів учнів. Адже у повсякденному житті за межами школи учні спостерігають найрізноманітніші факти, явища, процеси, події, які можуть ґрунтуватися на певних закономірностях, з якими вони знайомляться під час вивчення фізичної географії. Деякі учні разом з батьками подорожували по Україні, побували в Українських Карпатах чи Кримських горах, відпочивали на Чорному або Азовському морях.

Тому, готуючись до уроку, на якому вивчаються ці об’єкти, слід визначити, що в новому навчальному матеріалі може бути відоме учням, або хто з них на уроці поділиться враженнями від подорожей Україною. Важливе значення в розвитку пізнавальних інтересів дітей має дослідження краєзнавчого матеріалу. Наприклад, у 9 класі вивчаючи тему " Населення" учням можна запропонувати здійснити дослідницько-пошукову роботу: визначити кількість дворів та жителів на своїй вулиці. На основі аналізу зібраних даних скласти характеристику вікової та статевої структури населення вулиці.

Особливе значення належить краєзнавчим екскурсіям. Так, у 8 класі при вивченні теми " Ландшафти і фізико-географічне районування" можна провести екскурсію по рідній місцевості з метою спостереження об’єктів чи господарської діяльності людей в природній зоні, в якій проживають учні. При цьому вони не лише пасивно спостерігають навколишнє середовище, а й активно розв’язують поставлені перед ними завдання екскурсії:

· описати характер рельєфу;

· визначити переважаючі рослини;

· визначити господарське використання території.

Метод творчих завдань теж сприяє формуванню пізнавальних інтересів учнів. На уроках з використанням творчих завдань у дітей переважають позитивні емоції, розвивається фантазія, а отже збільшується можливість креативного та образного мислення, підвищується інтерес до географії. Найчастіше можна використати такі завдання: " Опишіть подію", " Опишіть об’єкт", " Репортаж з місця подій", " Скласти загадки", " Скласти задачу", " Скласти сенкан".

Дуже подобається учням створювати реклами певних об’єктів чи явищ. Наприклад, після вивчення теми " Внутрішні води" можна створити рекламу однієї з річок України так, щоб виникло бажання здійснити подорож нею. Вона може бути представлена у вигляді вірша, плаката чи слайд-шоу.

Завдання " Уяви ситуацію" теж викликає цікавість учнів. Під час вивчення теми " Африка" у 7 класі можна запропонувати учням таке завдання: уявіть, що материк Африка повністю знаходиться в південній півкулі. Як це вплине на природні умови території материка? Цікаве завдання учням у 9 класі під час вивчення економіко-географічного положення України: вигадати країни, які могли б оточувати Україну, визначити, як вони впливатимуть на її економіку. Так само можна запропонувати змінити розташування областей чи великих міст, пояснити зміни у їх статусі, що відбудуться внаслідок цього.

Творчий потенціал учнів найповніше розкривається при складанні і оформленні кросвордів. Їх можна використовувати на різних етапах уроку і як домашнє завдання. Під час підбору запитань чи завдань до кросвордів учні здійснюють величезну пошукову роботу, не помічаючи, що при цьому повторюють вивчений матеріал.

Отже, головний спосіб формування пізнавальних інтересів учнів, розвитку їх розумової активності, творчої діяльності полягає у вдосконаленні та поєднанні активних форм та методів навчання. Важливо на уроках використовувати їх залежно від рівня підготовки класу, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери класу. Саме застосування системи методів, заздалегідь обміркована різноманітність прийомів і форм навчання в межах теми й курсу в цілому, а потім і під час планування наступних курсів, мають вирішальний вплив на формування пізнавальних інтересів учнів.

Важливим чинником є також особистість вчителя, який організовує пізнавальну діяльність школярів. Для сприйняття інформації саме вчитель повинен створити емоційний фон діяльності учнів, що включає підтримку їх починань, заохочення, похвалу. Емоційність у дискусіях, діловий та енергійний тон уроку стимулює пізнавальний інтерес. Сильний вплив на формування пізнавального інтересу учнів має педагогічний оптимізм учителя, віра в пізнавальні можливості учня. І коли по закінченні уроку діти скажуть, що час пролетів дуже швидко, значить вони не сумували, їм було цікаво.