Етапи засвоєння географічних знань.

Найважливішими завданнями шкільної географії є формування в учнів географічних знань у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей, теорій. Відображаючи не однаково географічну дійсність, ці форми знань формуються по-різному.

Факти –це дійсні події, явища, випадки, те що служить для перевірки будь якого положення або висновку. Вживається у значенні: дійсно, правильно, безперечно.

Факти мають різне призначення і можуть:

а) служити базою для окремих висновків теоретичного змісту;

б) бути основою для засвоєння природних і соціально – економічних закономірностей;

в) наводитися для уявлення повноти відомостей про предмет чи явища.

Робота з фактичним матеріалом є складовою частиною діяльності вчителя у процесі формування географічних понять. Проте не треба переоцінювати ролі фактичного матеріалу, що приводить до того, що він становить основний зміст географічних знань, тим більше, що вони засвоюються без зв’язку між собою, без ґрунтування на теоретичні положення. В.Г.Бєлінський стверджував, що “факти без ідеї – мусор для голови і пам’яті”. Тому на уроках географії потрібно дозовано використовувати факти довідкового характеру. Основний принцип підбору фактів – їх групування навколо визначених теоретичних положень.

Варто зауважити, що процес пізнавальної діяльності під час вивчення географії в школі розпочинається із сприймання окремих об’єктів, явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Наприклад, під час першого знайомства зі снігом як одним із видів опадів у дітей утворюються різні відчуття: це колір, температура, форма та ін. Всі ці ознаки самі по собі не існують, а належать конкретному об’єкту – сніжинці.

Тому у свідомості дітей виникає її образ. Як зазначає Т.М. Барбара, наочний образ сприймання відображає об’єкт, який характеризується цілісністю, зв’язками, взаємовідношеннями між якостями, властивостями або його частинами. Всі відчуття синтезуються в цілісний образ, який має свою структуру. При цьому кожна ознака зіставляється з цілим і ним визначається, а цілісний образ залежить від особливостей його частин.

Свідомо сприйняти предмет - означає впізнати і назвати його. На свідомість сприймання предметів і явищ довкілля значний вплив, на думку вчених, має правильно організоване спостереження в природі; спостереження натуральних об’єктів; точне і образне слово вчителя, вправи, які уточнюють сприймання.