Етапи засвоєння географічних знань.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Найважливішими завданнями шкільної географії є формування в учнів географічних знань у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей, теорій. Відображаючи не однаково географічну дійсність, ці форми знань формуються по-різному.

Факти –це дійсні події, явища, випадки, те що служить для перевірки будь якого положення або висновку. Вживається у значенні: дійсно, правильно, безперечно.

а) служити базою для окремих висновків теоретичного змісту;

б) бути основою для засвоєння природних і соціально – економічних закономірностей;

в) наводитися для уявлення повноти відомостей про предмет чи явища.

Робота з фактичним матеріалом є складовою частиною діяльності вчителя у процесі формування географічних понять. Проте не треба переоцінювати ролі фактичного матеріалу, що приводить до того, що він становить основний зміст географічних знань, тим більше, що вони засвоюються без зв’язку між собою, без ґрунтування на теоретичні положення. В.Г.Бєлінський стверджував, що “факти без ідеї – мусор для голови і пам’яті”. Тому на уроках географії потрібно дозовано використовувати факти довідкового характеру. Основний принцип підбору фактів – їх групування навколо визначених теоретичних положень.

Варто зауважити, що процес пізнавальної діяльності під час вивчення географії в школі розпочинається із сприймання окремих об’єктів, явищ, предметів, подій, які відбуваються через відчуття окремих ознак або властивостей, що діють на аналізатори суб’єкта. Наприклад, під час першого знайомства зі снігом як одним із видів опадів у дітей утворюються різні відчуття: це колір, температура, форма та ін. Всі ці ознаки самі по собі не існують, а належать конкретному об’єкту – сніжинці.

Тому у свідомості дітей виникає її образ. Як зазначає Т.М. Барбара, наочний образ сприймання відображає об’єкт, який характеризується цілісністю, зв’язками, взаємовідношеннями між якостями, властивостями або його частинами. Всі відчуття синтезуються в цілісний образ, який має свою структуру. При цьому кожна ознака зіставляється з цілим і ним визначається, а цілісний образ залежить від особливостей його частин.

Свідомо сприйняти предмет - означає впізнати і назвати його. На свідомість сприймання предметів і явищ довкілля значний вплив, на думку вчених, має правильно організоване спостереження в природі; спостереження натуральних об’єктів; точне і образне слово вчителя, вправи, які уточнюють сприймання.