Ціль роботи

6.1.1 Вивчити методику визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля.

6.1.2 Одержати практичні навики визначення деяких показників тягово-швидкісних властивостей автомобіля.

4.1.3 Оцінити найбільше використані показники тягово-швидкісних властивостей автомобіля.

6.2 Загальні відомості

У ряду всіх техніко-експлуатаційних властивостей автомобіля основними є тягово-швидкісні, тому що в прямої залежності від них знаходиться продуктивність автомобіля - головний показник ефективності його роботи як транспортного засобу.

Тягово-швидкісними властивостями називають сукупність властивостей, що визначають можливі по характеристиках двигуна або зчеплення головних коліс із дорогий діапазони зміни швидкостей руху і граничні інтенсивності розгону автомобіля при його роботі в тяговому режимі в різних дорожніх умовах.

Тяговим прийнято вважати режим, при якому від двигуна до головних коліс підводиться потужність, достатня для подолання опору руху.

Тягові можливості автомобіля характеризуються межами, у яких може змінюватися сумарна сила тяги, створювана на його головних колесах.

Швидкісні властивості характеризуються сукупністю значень швидкості руху автомобіля, що відповідають можливим значенням сумарної сили тяги на головних колесах.

Числові значення тих або інших вимірників тягово-швидкісних властивостей називаються показниками цих властивостей. Вимірники тягово-швидкісних властивостей незмінні, а їхні показники різні в різних умовах рухи автомобіля.

Найбільше використаними і достатніми для порівняльної оцінки є наступні показники:

- максимальна швидкість;

- умовна максимальна швидкість;

- час розгону на шляху 400 і 1000 м;

- час розгону до заданої швидкості;

- швидкісна характеристика “розгін-вибіг”;

- швидкісна характеристика розгону на вищій передачі;

- швидкісна характеристика на дорозі з перемінним подовжнім профілем;

- мінімальна стійка швидкість;

- максимальний що переборюється підйом;

- стала швидкість на затяжних підйомах;

- прискорення при розгоні;

- сила тяги на гаку;

- довжина що динамічно переборюється підйому.

Максимальна швидкість V_max. Умовами визначення є рух на вищій передачі по спеціальній вимірювальній ділянці з найбільшою швидкістю при повній подачі палива. По ДЕРЖСТАНДАРТ 21398-75 у цілком навантажених вантажних автомобілів і автопоїздів V_max повинна бути не менше 80 км/г у перспективі для одиночного автомобіля не менше 100 км/г.

Умовна максимальна швидкість V_{max ум.} - це середня швидкість автомобіля на останніх 400м при його розгоні з місця на ділянці 2000м із повною подачею палива і початку переключення передач при номінальній частоті обертання n колінчатого вала двигуна.

Час розгону на заданому шляху 400 і 1000м τ ₄₀₀ і τ ₁₀₀₀ і заданої швидкості τ _V. Ці параметри визначають при розгоні в тих же умовах, у яких вимірюють V_{max ум}.

Швидкісна характеристика “розгін-вибіг” - характеристика, що представляє собою залежність швидкості V від шляху S і часу t розгону автомобіля з місця з повною подачею палива до V_max на шляху 2000м і вибігу до припинення. При розгоні переключення передач від нижчої до вищої здійснюється при частоті n, потім швидким вимиканням передачі автомобіль переводять у режим вибігу.

Швидкісна характеристика розгону на вищій передачі - швидкісна характеристика, що представляє залежність швидкості V від шляху S і часу t розгону на вищій передачі. Розгін відбувається від V_min до швидкості, що відповідає n при різкому і повному натисканні на педаль подачі палива й утриманні її в такому положенні до кінця розгону. При наявності прямої і підвищуючої передач ця швидкісна характеристика визначається на прямій передачі.

Швидкісна характеристика на дорозі з перемінним подовжнім профілем являє собою залежність середньої швидкості руху від максимально припустимої (обмеження по швидкості) при проїзді ділянки протяжністю 10-15км. Ділянка повинна мати прямолінійний профіль, причому на ньому повинно бути не менше одного підйому, спуску довжиною 600-800м і крутизною не менше 4%. При визначенні кожної точки цієї характеристики рух відбувається з можливо більшої, але не перевищуючої V_дод. швидкістю. Швидкість V_дод для вантажних автомобілів і автопоїздів задається від максимальної до 30км/г і повинна бути кратної десятьох. Рух відбувається на можливо вищій передачі, а переключення на нижчі передачі здійснюється в моменти, коли частота обертання колінчатого вала відповідає n. По швидкісній характеристиці на дорозі з перемінним профілем підраховують і наносять на графіку осреднений показник (середньоінтегральний розмір), що характеризує загальний швидкісний рівень АТС.

Мінімальна стійка швидкість V_min визначається на вищій передачі.

Максимальний підйом i_max подолається на нижчій передачі основний коробки передач і додаткової коробки при V=const і повній подачі палива. По ДЕРЖСТАНДАРТ 21398-75 для вантажних одиночних автомобілів із повної навантажувальної i_max повинний бути не менше 25%, для автопоїздів - 18%.

Сталошвидкість V_ст.. на затяжних підйомах визначається на заданому підйомі визначеної довжини. Вона впливає на середню швидкість руху автомобіля і транспортного потоку в цілому. Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ 21398-75 вантажні автомобілі з повним навантаженням при русі по сухому твердому рівному покриттю, повинні переборювати під’єм з ухилом 3% протяжністю не менше 3км при V_ст.³ 30 км/г.

Прискорення при розгоні J (максимальні і середні на передачах). Прискорення визначають потенційні можливості автотранспортного засобу при обгонах.

Сила тяги на гаку P_C (максимальна на нижчій передачі). Параметр характеризує спроможність автомобіля до буксирування причепів.

У рамках лабораторної роботи з обліком умов безпеки не представляється можливим визначити всі показники тягово-швидкісних властивостей автомобіля. тому в даній роботі тягово-швидкісні властивості оцінюються:

- за часом розгону на заданому шляху 400 і 1000м (τ ₄₀₀ і τ ₁₀₀₀ ) і до заданої швидкості τ _V;

- по швидкісній характеристиці “розгін-вибіг”;

- по швидкісній характеристиці розгону на вищій передачі;

- по мінімальній стійкій швидкості.