Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Урок з української мови № 30






Тема. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Частини мови. Загальна характеристика.

Мета уроку:

Освітня: розглянути поняття " морфологія", дати загальну характеристику частин мови, розповісти про поділ їх на самостійні та службові; вчити розпізнавати частини мови у тексті;

Розвивальна: розвивати логічне мислення, увагу та спостережливість; Виховна: виховувати любов до рідної мови. підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

Обладнання: підручник, таблиця, дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку:

1. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

2. Осмислення й засвоєння нової інформації.

3. Оцінки та їх коментарі.

4. Інструктаж до домашнього завдання.

5. Підсумок уроку.

Хід уроку

1. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

2. Осмислення й засвоєння нової інформації

2.1. Слово вчителя.

Термін " морфологія" походить з грецької мови: " morfo", що означає форма, " logos" - учення, тобто дослівно морфологія - це вчення про форму слова. А через те, що всі слова поділяються на групи, які називаються частинами мови, ми можемо говорити так: морфологія - розділ науки про мову, в якому вивчаються частини мови, їхні граматичні ознаки і способи словозміни.

2.2. вступна бесіда.

– Які частини мови ви знаєте? Наведіть приклади.

– Скільки всього частин мови? Назвіть їх.

– Які частини мови відмінювані? А які – ні?

2.3. поетична хвилинка.

Злитки золоті

Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав – іменник? Іменник!

Він узяв собі на плечі велике діло – визначати речі, – ім’я, найменування і наймення: робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну, а візьмімо назву – дієслово, само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів, а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику — предмету якусь його ознаку чи прикмету.

Числівник може визначить тобі число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника, за кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник замінювать числівник і прикметник.)

Прислівник звик, незмінюваний в мові, ознаки різні виражать при слові.

Сполучник каже: скромну роль я маю, але слова я в мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове, але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови, і так, і ні де треба я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін, у мові, мабуть, найщиріший він!

(Дмитро Білоус)

Вчитель. Яку частину мови поет не назвав?

Учень. Іменник.

2.4. Вправа 115, с.69.

а) Вчитель. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте його основну думку. Поміркуйте, яку роль відіграють різні частини мови у творенні тексту.

б) виконання завдання № ІІ

Вчитель. Пригадайте вивчене з попередніх класів і запишіть їх назви. Доведіть із тексту приклади до кожної з частин мови.

Учень. Іменник – мова, слово, поема; Прикметник – літературний, народний, художній; дієслово – називав, звертатись, запам’яталася; займенник – чому, всі, ти, моє; прислівник – постійно, колись, багато; прийменник – до, в, про; сполучник – й, що.

 

2.5. робота з таблицею.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.