Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Класифікація груп
|
|
Люди одночасно належать до багатьох соціальних груп (див. табл.). У них вони формуються, розвиваються, спілкуючись і взаємодіючи з іншими людьми. У груповій взаємодії відбуваються становлення та самореалізація особистостей. Різні групи мають для них різну значущість.
З огляду на чисельність соціальні групи поділяють на малі (мікросоціальні спільноти), середні (локальні спільноти) і великі (макросоціальні спільноти). Кожна з них, відрізняючись принципами формування, фенкціями, так чи інакше впливає на індивіда.
Першою емпіричною реальністю для людини є мала соціальна група.
| Основна ознака | Вид групи | Загальна характеристика |
| Безпосередність взаємозв’язків | Умовні | Ознаками таких груп є вік, стать, професійна, політична належність тощо. Умовне абстрагування завстосовується, наприклад, у статистичних цілях. Члени такої групи не перебувають один з одним у безпосередньому контакті, не спілкуються і можуть не знати один про одного. |
| Реальні | Представлені вони як спільнота людей, об’єднаних спільною діяльністю, цілями, інтересами, потребами для взаємодії і досягнення мети. Основою таких груп є об’єктивний процес обміну діяльністю та її результатами, безпосередня, реальна взаємодія у спілкуванні. Утворюються вони з метою об’єднання зусиль для розв’язання певних завдань, досягнення спільних цілей. | |
| Кількісний аспект | Малі | Це відносно невелика кількість людей, які безпосередньо контактують між собою і об’єднані спільними завданнями і цілями. До них належать робітничі колективи, наукові лабораторії, спортивні команди тощо. Існуючи рельно, малі групи доступні безпосередньому сприйманню, осягнуті за своїм розміром і часом. Вивчати їх можна, працюючи з усією групою (спостереження, опитування, тестування тощо). Малі групи поділяються на вже сформовані (групи високого рівня розвитку) і ті, що формуються (вони вже задані зовнішініми соціальними вимогами, але ще не згуртовані спільною діяльністю). |
| Великі | Це об’єднання багатьох людей, які не перебувають у безпосередньому контакті, взагалі можуть не знати про існування один одного. За певних обставин велика група може збігатися з умовною. Вона стає реальною, якщо індивідів об’єднують певні структурно-формальні (організаційно-комунікативні, функціонально-рольові) і соціально-психологічні (ціннісно-нормативні, управлінські) характеристики. Поділяються на: 1) стійкі (етноси, класи, народності та ін.). Характеризуються тривалістю існування, закономірністю виникнення, становлення і формування з точки зору соціального розвитку та історії. Управляються специфічними соціальними механізмами (традиції, звичаї), у зв’язку з чим можна виокремити, описати певний типовий для представників таких груп спосіб життя і мислення, особливості характеру тощо; 2) стихійні (натовп, публіка та ін). Випадковість виникнення цих груп спричинює короткочасність існування, неглибоку психологічну спільність почуттів і настроїв. Управління ними здійснюється за допомогою соціально-психологічних механізмів емоційної природи (навіювання, наслідування, зараження) | |
| Середні | У таких групах, як і в малих, зберігається безпосередність спілкування індивідів, але вже з певними уповноваженими представниками групи | |
| Соціальний статус, офіційна регламентація і спосіб організації взаємодії | Офіційні | Мають організаційну структурованість, юридично визначене становище, статут і регламент, права та обов’язки осіб як усередині групи, так і поза нею, зовні задані соціально значущі цілі діяльності |
| Неофіційні | Утворюються завдяки внутрішнім чинникам їх існування (спільність інтересів, симпатія, дружба, любов). Для них характерні тісні особистісні взаємини, постійність контактів предстаавників групи. Можуть утворюватися як у межах формальних груп, так і поза ними | |
| Значущість для особистості | Референтні | Це така спільнота, з якою людина порівнює себе, до якої себе відносить і на цінності й норми якої рівняється у своїй діяльності, поведінці та вчинках |
| Групи членства | Характеризують реальну належність людини до певної спільності | |
| Тривалість існування | Тимчасові | Об’єднання, яке існує рівно стільки, скільки потребує ситуація |
| Постійні | Діяльність їх розрахована на тривалий період | |
| Сила впливу на особистість | Первинні | Становлять коло найближчого оточення (сім’я, шкільний клас, студентська група, трудовий колектив) |
| Вторинні | Їх діяльність передбачає коло дальшого й ширшого соціального середовища, де взаємодія є не такою інтенсивною (школа, університет тощо) | |
| Міра відкритості | Закриті | Характеризуються закритою діяльністю, умовами життя (трудова колонія, військовий вуз та ін.) |
| Відкриті | Характеризуються доступністю великому загалу (колектив фабрики, цивільний вуз та ін.) | |
| Рівень розвитку | Дифузні (лат. diffusio – розповсюдження, поширення, розтікання) | Це такі об’єднання людей, які перебувають у стадії становлення і характеризуються відсутністю згуртованості, спільної діяльності. Такі групи нечітко окреслені за складом, високодинамічні й слабоінтегровані. Індивіди в них пов’язані локально й опосередковано |
| Асоціація | Переважно добровільне об’єднання людей чи організацій для досягнення спільної мети. Ціннісні орієнтації реалізуються в умовах групового спілківання | |
| Корпорація (лат. corporatio - об’єднання) | Це організована група людей, об’єднаних для досягнення певної мети на основі цехових, комерційних та інших інтересів | |
| Колектив | Група людей, об’єднана загальними цілями і знаннями, що досягла в процесі соціально-цінної спільної діяльності високого рівня розвитку |
|
|