💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Інституціональна структура ЄС: Європейський парламент, Рада, Комісія, Суд, Економічний і Соціальний Комітет.

Інституціональна структура ЄС наближена до структури дер­жави і включає такі органи:

Європейська рада з 1974 р. стала верховним органом ЄС. Наради глав держав і урядів країн-членів проходять не менше двох разів на рік під головуванням держави-члена ЄС (у 2002-2003 р. — Греція, у II півріччі 2003 р. — Італія).

Рада міністрів — законодавчий орган (принцип консенсусу з липня 1987 р. замінений принципом кваліфікованої більшості із вступом у силу Єдиного європейського акта; у 50 комітетах пра­цюють посли країн-членів). Останнім часом звичайними стали засідання галузевих міністерств. Рада у своїй діяльності спирається па Комітет постійних представників, що підготовляє матеріал до засідання Ради і координує попередню роботу робочих груп. Ве­ликобританія, ФРН, Італія і Франція мають у Раді по 10 голосів, Іспанія — 8, Бельгія, Греція, Нідерланди, Португалія — 5, Австрія і Швеція — 4, Ірландія і Фінляндія — 3, Люксембург — 2 голоси.

Комісія ЄС (КЄС) — виконавчий орган, складається з 20 чле­нів (Великобританія, ФРН, Італія, Франція — по 2 чол.) і голови, які призначаються 15 представництвами за спільною згодою і за схваленням Європейського парламенту. Тільки Комісія має пра­во подавати на затвердження Раді міністрів проекти законів. Комісія спостерігає за застосуванням норм договорів органами ЄС, надає Європейській раді пропозиції з розвитку різних галу­зей, запроваджує в життя політику ЄС на основі рішень Євро­пейської ради чи шляхом безпосередньої реалізації прийнятих нею постанов.

Європейський парламент — консультативний орган, контро­лює діяльність КЄС і Ради міністрів, затверджує бюджет ЄС, йо­го повноваження розширені відповідно до Маастрихтського до­говору. Депутати Європейського парламенту (626 депутатів) обираються в ході прямих виборів на п'ятирічний термін, засідання парламенту проходять один раз на місяць у Страсбурзі в Палаці Європи.

Суд ЄС — вищий судовий орган за дотриманням правових норм, складається з 15 суддів. Він стежить за дотриманням права з інтерпретації і застосуванням норм договорів. Суд дозволяє су­перечки між дер жав ами-чл єнами, між органами, співтовариства­ми і приватними особами, готує експертні висновки і відповідає за попередні рішення (за клопотанням національного суду).

Так, за останні 5 років у Європейський суд з прав людини в Страсбурзі звернулася велика кількість фізичних і юридичних осіб з Украї­ни. Найбільшу кількість скарг із вимогами повернути заборгова­ності по заробітній платі за кілька років подали донецькі шах­тарі. Такі скарги найчастіше не приймають, однак з цього регіону їх надійшло дуже багато, тому вони будуть розглянуті.

Економічний і соціальний комітет — консультативний орган у складі представників підприємців, профспілок, наприклад, За­гальний комітет сільськогосподарського співробітництва, Феде­рація союзів фермерів, Комітет постійних представників та ін.

Відповідно до Єдиних європейських актів представники цих органів зустрічаються не рідше чотирьох разів на рік. Мета подібних зустрічей — взаємна інформація із зовнішньополітич­них питань, що враховує загальні інтереси, і проведення взаємних консультацій.

В даний час у рамках ЄС працює приблизно 20 тис. служ­бовців з різних країн відповідно до так званої національної пропорції. Іншими словами, кожна країиа-член має право вводити в штат Союзу цілком визначене число своїх співробітників.