💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Етапи економічної інтеграції в Європі. Створення і розвиток ЄС.

Погляд на інтеграцію як на процес обумовив інтерес до кла­сифікації стадій інтеграції. Європейська економічна інтеграція у своєму розвитку включає кілька етапів.

Зона вільної торгівлі (50-60-і рр.) — найпростіша форма, у рамках якої відзначаються торгові обмеження між країнами, насамперед мита. Відносно третіх країн кожна держава прово­дить самостійну торгову політику.

Митний союз (70—80-і рр.) — встановлюється єдиний зовніш­ньоторговельний бар'єр (тариф) і проведення єдиної зовнішньо­торговельної політики відносно третіх країн. Він доповнюється платіжним союзом, що дозволяє забезпечити взаємну конверто-ваність валют і функціонування єдиної розрахункової грошової одиниці (ЕКЮ, з 1999 р. — євро).

|Загальний ринок (80-90-і рр.) забезпечує цоряд з вільною взаємною торгівлею і єдиним зовнішньоторговельним тарифом волю переміщення капіталу і робочої сили, а також узгодження економічної політики.

Економічний, політичний і валютний союз (90-і рр. — наші дні) — вища форма інтеграції, що сполучає всі перераховані вище форми з проведенням загальної економічної і валютно-фінансо­вої політики, зі створенням системи міждержавного регулювання соціально-економічних процесів.

Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) — найбільш розвинуте регіональне інтеграційне угруповання країн Західної Європи; функціонує з 1 січня 1958 р. на основі Римського догово­ру, підписаного в березні 1957 р. шістьма країнами — ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, З 1973р. у ЄЕС увійшли Великобританія, Ірландія, Данія, з 1981 р. — Греція; з 1986 р. —Португаліята Іспанія.

Створенню «Загального ринку» передувало утворення країнами ЄЕС інтеграційного угруповання Європейське об'єднан­ня вугілля і сталі (ЄОВС) у 1951 р. Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом) створено одночасно з ЄЕС (1985 р.). Доцентрові тенденції привели до створення в 1967 р. угрупован­ня з назвою Європейські співтовариства, що включає ЄЕС, ЄОВС, Євратом. Вони мають загальні керівні органи, єдиний бюджет і проводять єдину політику.

У той же час з ініціативи Великобританії на противагу ЄЕС у 1960 р., згідно з підписанням у Стокгольмі відповідної кон­венції, було створене регіональне торгово-економічне угрупо­вання ряду європейських країн — Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)—Друга європейська організація з полегшення і розширення торгівлі.

На відміну від Європейського Союзу, ЄАВТ є «малою зоною вільної торгівлі», у якій країни-члени частково не відмовляються від свого суверенітету. В ЄАВТ не існує наднаціональних ор­ганів, що мають право видавати закони.

В міру зростання значимості Європейського Союзу значення ЄАВТ поступово стало зменшуватися, і'тому, починаючи з 70-х рр., Великобританія, Данія, Португалія вийшли з ЄАВТ і вступи­ли в ЄЄ. Нині ЄАВТ включає: Ісландію, Норвегію, Швейцарію. За особливим протоколом договір ЄАВТ поширюється і на Ліхтенштейн, що пов'язаний митною унією зі Швейцарією.

90-і рр. ознаменувалися новим розширенням ЄС, насамперед за рахунок країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ). З 1994 р. діє Європейський економічний простір ЄС — ЄАВТ.

У зв'язку з проектом створення Європейського центрального банку і єдиної валюти потрібна була зміна Римського договору (1957 р.). Угода про утворення на базі Європейського співтовари-

ства — Європейського політичного, економічного і валютного союзу (скорочена назва Європейський Союз— ЄС) підписана 12 країнами в м. Маастрихт (Голландія) 7 лютого 1992 р., ратифіко­вана і набула сили з 1 листопада 1993 р.

Маастрихтський договір обґрунтував основні принципи кре­дитно-грошової і бюджетної політики в ЄС і зобов'язав націо­нальні уряди слідувати твердим критеріям фінансової конвер­генції. Він передбачає поетапне просування до економічного і валютного союзу, а також здійснення загальної політики в ряді нових галузей — дипломатії,, юстиції, поліції, оборони.

Отже, ЄС пройшов шлях від загального ринку вугілля і сталі 6 країн до інтегрованого господарського комплексу і політично­го союзу 15 держав. У 1995 р. до Союзу приєдналися Австрія^ Швеція і Фінляндія.