Особл. муз.-виконавської діяльності в початковій школі

Провідним засобом реалізації змістових ліній стандарту та формування музичної культури дітей в авторській концепції є музично-творча діяльність, яка представлена різноманітними видами роботи (слухання музики, різні форми співу, елементарне музикування, музично-ритмічні рухи, ознайомлення з історією та теорією музики, творчі форми музичної діяльності тощо). Навчально-методичний апарат підручників є засобом доступного для учнів дидактичного розкриття змісту Державного стандарту початкової загальної освіти й Базової навчальної програми з музичного мистецтва. Чинником розвитку музичної спрямованості учнів 1–2 класів є система мотиваційних елементів підручників, серед яких: дидактичні вірші та казки; музичні ігри; музично-рухливі вправи (вікторини, танцювальні хвилинки, „вільне” диригування, пластичне інтонування); творчі виконавські завдання (інсценування та рольове виконання пісень, ритмічні оркестри, „акустичні” види музикування); дидактичні ілюстрації, малюнки та інші види наочності; «завдання-цікавинки» – вірші-загадки, ребуси, тексти „з пропусками”, елементи інтеграції музики з іншими мистецтвами. У 3–4 класах до цього додаються дидактичні розповіді й оповідання; проблемно-пошукові завдання; ознайомлення учнів зі сферами практичного застосування знань; вправи змагального типу; дидактичні схеми, кросворди, головоломки; завдання, що спонукають учнів до самонавчання, орієнтують їх на позакласну музично-творчу діяльність. Формування музичної обізнаності націлено на опанування теоретичних основ музичного мистецтва та його зв‟ язків у ланках«музика – людина», «музика – життя», «музика – інші види мистецтв»; оволодіння комплексом умінь і навичок, способів різних видів музичної діяльності; практики і досвіду власних творчих спроб у всіх формах спілкування з мистецтвом тощо. На реалізацію пізнавальної функції підручників спрямовано: практичні завдання щодо сприймання і виконання музики; навчальну інформацію у формі дидактичних казок і віршів, художніх і публіцистичних розповідей; довідкові матеріали; апарат повторення та контролю вивченого матеріалу (запитання, вправи, комплекси підсумкових завдань, заключні уроки концерти) тощо.Перспективи становлення загальнокультурної компетентності школярів реалізуються через ознайомлення їх із відомостями стосовно розвитку світової культури, специфіки різних видів мистецтв, формування навичок розуміння та первинного аналізу літературних, візуальних, сценічних творів.

26. Програма з музичного мистецтва для 5-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтується на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Програма враховує національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.

Програма ґрунтується на принципах:

1) єдності національного та загальнолюдського аспектів змісту музичної освіти, що забезпечує орієнтацію навчального матеріалу на цінності української національної музичної культури та світову музичну класику;

2) взаємодії компонентів соціального досвіду людини  емоційно-ціннісного ставлення, музичних знань, умінь і компетенцій, творчості, спілкування;

3) неперервності і наступності завдань і змісту музичної освіти у початковій та основній школі;

4) варіативності  націленості змісту програми на творчість учителя, його професійну компетентність, здатність самостійно застосовувати орієнтовний музичний матеріал і в разі необхідності змінювати його в межах запропонованої структури;

5) поліхудожності, що реалізується через встановлення об’єктивно існуючих зв’язків між музикою та іншими видами мистецтв.

.Метою загальної музичної освіти в основній школі є особистісний розвиток учня і збагачення його емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва і музично-практичної діяльності, а також формування ціннісних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Загальна мета конкретизується в основних завданнях, які спрямовані на формування освітніх компетенцій:

формування культури почуттів, збагачення емоційно-естетичного досвіду, розвиток універсальних якостей творчої особистості (загальнокультурна компетенція);

опанування вокально-хоровими вміннями та навичками - здатності керуватися набутими музичними знаннями та вміннями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти (предметна компетенція та компетенція особистісного самовдосконалення);

формування здатності сприймати та інтерпретувати музичні твори, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки (комунікативна компетенція);

формування уявлень про сутність, види та жанри музичного мистецтва, особливості його інтонаційно-образної мови, засвоєння основних музичних понять та відповідної термінології – пізнання навколишнього світу засобами музичного мистецтва (інформаційна та навчально-пізнавальна компетенції);

виховання ціннісних орієнтацій у сфері музики, музичних інтересів, смаків і потреб; розвиток загальних і музичних здібностей, творчого потенціалу особистості (ціннісно-сенсова компетенція);

розуміння учнями зв’язків музики з іншими видами мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності людини (загальнопредметна та загальнокультурна компетенції).

Характеристика структури навчальної програми

Програма реалізує домінантну змістову лінію “Музичне мистецтво” Державного стандарту і включає такі основні змістові блоки:

1/ художньо-естетичне сприймання музики українських і зарубіжних композиторів у широкому діапазоні її видів, жанрів і форм (народної і професійної; хорової, симфонічної, вокальної, інструментальної, вокально-інструментальної тощо) та інтерпретація інтонаційно-образного змісту прослуханих творів у процесі колективних обговорень і дискусій;

2/ набуття вокально-хорових навичок у процесі виконання пісень (народних і композиторських (класичних і сучасних); спів із супроводом та без нього;

3/ елементи гри на музичних інструментах (ритмічний супровід до пісень тощо);

4/ елементи імпровізації (вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної); застосування музики як засобу комунікації та творчого самовираження особистості;

5/ практичне засвоєння основних музичних понять та необхідної музичної термінології, усвідомлення особливостей музичної мови, специфіки вираження художньої інформації в музиці;

6/ опанування музики у зв’язках із іншими видами мистецтва для глибшого розуміння специфіки її образної мови та загальних закономірностей художнього відображення дійсності та внутрішнього світу людини у мистецтві.

Структурними особливостями програми є розподіл змісту на теми розділів і семестрів. Передбачено впровадження монотематичних уроків, присвячених творчості окремого видатного композитора або його відомого твору.

Тематична структура програми, зумовлена логікою її розгортання:

У змісті програми 5-го класу акцентуються зв’язки музики з мистецтвом слова і візуальним мистецтвом, поняття синтезу мистецтв (у храмі, театрі, кінематографі), особливості вокальної та інструментальної, програмної і непрограмної музики на прикладі творів різних жанрів (пісня, кантата, опера, балет, симфонія, соната тощо). Зіставлення і порівняння музичних, літературних і візуальних образів сприяє розвитку асоціативного мислення учнів, поліхудожнього виховання.

Зміст програми 6-го класу розкриває духовний світ людини, багатство її почуттів та емоцій, відображених у музичних образах, на прикладі творів різних жанрів поліфонічної та гомофонно-гармонічної музики; надає учням можливість спостереження за власними думками, переживаннями, відчуттями у процесі сприймання і виконання музичних творів, осмислення своїх інтересів, духовних потреб, світосприйняття.

Зміст програми 7-го класу розкриває зв’язки музики з життям через опанування інтонаційного-образного змісту музичних творів та усвідомлення понять “стиль, драматургія, композиція, форма”.

Зміст програми 8-го класу розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі.

Особливості організації навчально-виховного процесу

Музичне мистецтво має стати відкритою інтонаційно-образною моделлю входження людини у світ культури не лише завдяки його пізнанню, але й індивідуальному емоційному переживанню. Щоб зняти існуючі бар’єри у спілкуванні учнів з музикою, поряд із оновленням змісту освіти необхідно змінити педагогічні технології з інформативних на діалогічні, спрямовані на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу. Пріоритетною має стати діалогова стратегія педагогічної взаємодії (діалог з митцем, внутрішній діалог), забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживаннями, захопленням музичною діяльністю.

Інтерпретація музичних творів передбачає пошук учнями в музиці особистісно значущих смислів, співзвучних власному духовному світові.

Таким чином, організаційно-методична система викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі має спрямовуватися на розвиток таких якостей учнів, як самостійність, творчість, критичність, толерантність, забезпечувати умови для самореалізації та духовно-естетичного самовдосконалення, нейтралізовувати зовнішні антихудожні впливи середовища.

Під час опанування музичного мистецтва активізується потенціал внутрішньої предметної інтеграції елементів змісту, а також зв’язки музики з усіма предметами й курсами, які входять до освітньої галузі “Естетична культура” та споріднених гуманітарних освітніх галузей (мова, література, історія, етика тощо).

Перелік творів для сприймання та виконання є орієнтовним. Його можна змінювати, використовуючи варіативний та етнорегіональний матеріал (у межах 10%).

Під час поурочного розподілу тематичного змісту передбачено резервний час, який може використовуватися для проведення узагальнюючих уроків, зокрема, уроків-концертів, тематичної атестації тощо.

Основним видом домашніх завдань з предмета мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в оточуючому культурному середовищі.

З метою реалізації завдань навчальної програми з музичного мистецтва та їх доповнення щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу доцільно організовувати відвідування музичних театрів, філармоній, концертних залів, літературних та художніх музеїв; вивчення і відтворення елементів народних обрядових свят з урахуванням регіональних особливостей, умов та місцевих традицій.