Розробка програми

3.6.1. Загальні правила

Цей розділ є основним у курсовій роботі. Його обсяг — 8.. сторінок.

У залежності від обраного стилю програмування, можливі різні підходи до розробки програми. У найпростіших випадках вона йде послідовно, алгоритм програми реалізується за допомогою послідовності операторів, включно з умовними та операторами циклу.

У структурному програмуванні застосовується ієрархічний підхід, у якому окремі структурні одиниці перетворюються на функції, що можуть приймати параметри та повертати результат. Опис функції в такому випадку виконується один раз у певному місці програми, а використовується вона багато разів, при цьому лише змінюються параметри, і не потрібно щоразу повторювати одні й ті ж оператори, які включені у функцію.

Найвищу продуктивність роботи при розробці складних програмних продуктів дає об'єктно-орієнтований підхід, який завдяки принципам інкапсуляції, успадкування та поліморфізму дає можливість виділити всі спільні та відмінні риси окремих елементів поставленого завдання і записати їх у програмі в найлаконічнішій формі.

Розробка програми при об'єктно-орієнтованому підході розбивається на розробку класів та глобальних типів даних, реалізацію методів, дружніх та глобальних функцій, створення об'єктів та організацію взаємодії між ними в головній програмі для досягнення поставленої мети.

3.6.2 Розробка системи класів

Після того, як виконана декомпозиція програми (розроблена її структура) і відомі алгоритми розв'язку задач, можна приступати до реалізації наміченого плану. Потрібно чітко уявити, з якими даними буде працювати програма (чи окремий модуль) та які дії над ними доведеться виконувати. Дані та дії над ними утворюють об'єкт. Також можна уявити програму як набір об'єктів (реально існуючих фізичних об'єктів або абстрактних понять, що існують лише в нашій уяві), які взаємодіють між собою.

Наступним етапом буде поділ об'єктів на групи, що мають хоча б щось (дані, властивості, функціональність). У більшості випадків об'єкти будуть більше чи менше подібні. Деколи в групах можна буде виділити підгрупи і т. д., аж до складного ієрархічного дерева.

У кожній групі виділється найзагальніші властивості, притаманні всім без винятку об'єктам у групі та дії над ними. Отже, отримаємо базовий клас для цієї групи об'єктів, даними якого будуть загальні параметри об'єктів групи, а методами — дії, які можна проводити над даними будь-якого об'єкта групи.

Далі для кожної з підгруп (у межах виділеного класу об'єктів) додаємо притаманні лише їй властивості, як поля нового, породженого від базового класу. Додаткові дії, які властиві кожній підгрупі, стають методами породжених класів, а параметри, яких не мали об'єкти базового класу, — даними породжених (похідних) класів. Породження класів продовжується до тих пір, поки не будуть описані всі параметри об'єктів та дії, які необхідно над ними здійснювати для розв'язку поставлених задач. Описана послідовність повторюється для кожної з Групи об'єктів у програмі.

Для прикладу розглянемо програму, яка повинна грати в шахи. У ній можна виділити такі дві Групи об'єктів: перша — реалізує графічне відображення на екрані шахової дошки та фігур на ній, друга — реалізує логіку роботи програми — генерує ходи, перевіряє їх правильність, слідкує за часом і т. д.

Розглянемо першу групу. З чого вона складається? Сюди входять різноманітні видимі елементи: дошка, клітинки на ній, різні фігури, позначення рядів на дошці. Які в них параметри? Це — координати, розміри, колір для фігур, для клітинки — ще тип фігури, яка на ній знаходиться, для дошки — ще масив клітинок на ній і т. д. Які дії повинні виконувати об'єкти? Вони повинні реагувати або не реагувати на натискання мишкою чи на клавіатуру, відображатися, зникати, деякі ще повинні переміщуватись, причому по-різному. Що ж є спільним для них усіх? Серед параметрів — напевне, координати центра, ще колір і розмір по горизонталі та вертикалі, з дій — кожен із об'єктів повинен уміти створюватися, знищуватися та відображати себе на екрані.

Таким чином, базовий клас буде містити такі поля даних: координати " х", " у", " ширина", " висота", " колір"; методи — конструктор, що створює об'єкт, деструктор, що його знищує, та метод " відобрази себе". Оце й усе! Але описане лише один раз (!) для всіх видимих об'єктів.

Далі можна розділити видимі об'єкти на пасивні та активні.

Пасивними будуть написи на дошці, що позначають назви рядів, активними — всі решта, вони повинні мати метод, який змушує їх реагувати на натискання мишкою.

Тепер виділимо ще підклас фігур, що породжується від класу " активні видимі елементи", який має додатковий метод " перемісти мене" та поле даних або метод, що визначає допустимі ходи для даної фігури.

нший підклас (" група"), куди входять клітинки на дошці й сама шахова дошка, не повинен уміти переміщуватись, зате має важливу властивість — містити в собі (візуально — " на собі") інші об'єкти. Так, дошка містить 64 клітинки, а кожна клітинка — може містити якусь фігуру. Тому до даних цього класу, також породженого від " активних видимих елементів", слід додати ще поле даних (напевне, вказівник), який містить інший об'єкт(-и) класу — " видимі елементи". Також необхідні методи, які ці об'єкти " вставляють" у клас " Група" або видаляють з " Групи". Метод " відобрази себе" для " групи" завдяки поліморфізму можна доповнити відображенням об'єктів " групи" після того, як відобразилася сама " група".

Далі від " групи" можна успадкувати нові класи: " шахова дошка", " шахове поле", а від " шахового поля" — " поле останнього рядка", яке крім методів свого попередника може ще й перетворювати " пішака" у " королеву".

Цей, далеко не повний, приклад дає можливість зрозуміти лише основний підхід до проектування класів. Пофантазувавши трохи, можна отримати досить елегантну й, головне, завершену ієрархію об'єктів, які будуть уміти робити все, що від них може вимагати головна програма для розв'язування поставлених задач. Основне — кожна спільна для кількох об'єктів дія (і спільний елемент даних) описана лише один раз у базовому класі і більше ніде її не потрібно описувати повторно.

Якщо деякі дії передбачають виконання операцій над кількома об'єктами і при цьому необхідно мати безпосередній доступ до закритих даних класу, то такі дії робимо дружніми функціями для того класу, над даними якого вони працюють.

Деякі типи даних, які не доцільно робити класом, оскільки вони не мають власної функціональності, але які неодноразово використовуються в програмі (наприклад, масиви фіксованої довжини, списки чи структури) можемо описати, використавши typedef і помістити в заголовок одного з модулів.

Підрозділ " Розробка системи класів" відображає основну роботу, яка виконується при об'єктно-орієнтованому програмуванні, в результаті чого отримуються описи всіх класів з даними та методами, причому для методів уже задані їх параметри та тип результату, який вони повертають. Тобто, з точки зору інтерфейсу, робота над класами на цьому етапі вже завершена. Залишилося тільки " навчити" методи виконувати свою роботу.

Глобальні функції, які не є методами ні одного з класів, також поміщаються в один із модулів, а їх інтерфейсна частина описується в цьому підрозділі.

3.6.3 Розробка методів

Після того, як з інтерфейсною частиною " закінчено", залишилося лише розробити реалізацію методів, дружніх та глобальних функцій. Це завдання є досить простим, якщо на попередньому етапі було правильно спроектовано систему класів та детально пророблено інтерфейсні частини. Реалізація будь-якої функції (чи методу) розміщується в *.срр - частині модуля, на відміну від інтерфейсу, яка записується у *.h- файл. Потрібно лише акуратно записати ті дії, які має виконувати метод чи функція, не забуваючи користуватися вже готовими функціями та методами замість того, щоб увесь час змінювати дані за допомогою одних і тих же послідовностей операцій.

Так, метод " перемісти мене" (див. приклад у попередньому пункті) повинен лише змінити координати активного видимого елемента, а не намагатися перемалювати його самостійно — метод " відобрази себе" зробить це набагато краще.

Аналогічно метод " відобрази себе" для " групи" (шахової дошки чи клітинки), який повинен відображати об'єкти Групи після того, як відобразилася сама група, реалізується з використанням поліморфізму та успадкування. При цьому додається лише один-два оператори, оскільки і ґрупа, і видимі елементи вже самі вміють відображатися, необхідно лише " сказати" їм, щоб вони це зробили один за одним. У методі " відобрази себе" групи спочатку викликається метод " відобрази себе" базового класу (" видимий елемент"), який відображає саму дошку або клітинку, а далі — методи " відобрази себе" для всіх видимих елементів, що входять до групи. Для клітинки Це буде виклик " відобрази себе" для фігури, що стоїть на клітинці, а для дошки — виклик " відобрази себе" для всіх позначок та клітинок, які, у свою чергу, відобразять фігури, що на них знаходяться.

У даному підрозділі слід описати принцип дії основних методів та відмінності поліморфних (віртуальних) методів від методів базових класів.

3.6.4 Створення об'єктів і розробка головної програми

Нарешті, У цьому підрозділі слід описати процес створення самих об'єктів у програмі, функціональність та дані яких розроблені в попередніх підрозділах. Якщо кількість об'єктів, що будуть створені наперед невідома, або обсяг пам'яті, яку вони займають, є досить значним, тоді пам'ять для об'єктів слід виділяти " динамічно" з використанням оператора new.

Стосовно розглянутого прикладу із шахами, даний підрозділ, очевидно буде описувати, як створюється шахова дошка з 32 фігурами на ній та як перетворюються вибрані партнерами ходи в повідомлення шаховим фігурам.

Створивши об'єкти, можемо реалізувати певну послідовність дій або схему взаємодії між об'єктами, яка призводить до вирішення поставленого завдання.

Опис цієї послідовності дій чи схеми взаємодії, можливо, з прикладами для реальних вхідних даних чи повідомлень і є основою даного підрозділу. Такий опис повинен бути достатнім для розуміння всіх деталей реалізації алгоритму та можливих випадків, що зустрічаються при роботі програми.

3.6.5 Опис файлів даних та інтерфейсу програми

Якщо програма використовує файли як джерело вхідних даних або для зберігання проміжних чи кінцевих результатів роботи, то в даному підрозділі слід навести опис формату цих файлів. Він може бути виконаний у текстовому, табличному чи графічному вигляді.

Можна додавати до нього приклади реальних файлів із даними програми.

Особливо важливий даний підрозділ для програм, що працюють із базами даних, адже структура таблиць бази даних, перелік, типи полів, засоби взаємодії з базою даних, перетворення даних є основою таких програм.

Для інтерактивної програми з розвинутою системою меню та діалогових вікон у цьому підрозділі слід описати призначення елементів меню, роботу з ними, параметри, що вибираються в діалогових вікнах тощо. У цьому ж розділі слід описати інтерфейс програм, які працюють з параметрами командного рядка.

Якщо темою роботи є розробка модулів або бібліотеки, то слід детально описати порядок їх використання, навести в алфавітному порядку всі доступні для користувача глобальні типи даних і змінні, функції та класи.

3.7. Тестування програми і результати її виконання

У даному розділі треба описати методику тестування програми, тестові дані танавести результати роботи програми. Якщо програма працює в графічному режимі, то слід роздрукувати копію графічного вікна програми. Якщо результатом роботи програми є текстовий файл, то необхідно вивести вміст цього файлу. Для програм з розвинутою системою діалогових вікон і меню слід обмежитися друком лише найсуттєвіших результатів, які демонструють правильну роботу програми, а не передруковувати весь екран для кожного відкритого пункту меню. Перелік усіх пунктів меню в такому випадку та вміст неосновних діалогових вікон можна подати в текстовому вигляді.

Якщо для відображення роботи програми необхідна значна кількість роздруківок, то їх можна подати в додатках.

Обсяг розділу — 1..5 сторінок. У розділі потрібно зробити висновок, який підтверджує (або заперечує) працездатність програми.

У висновках по КР в реферативній формі повинні бути описані результати, отримані студентом на кожному з етапів виконання роботи (аналітичному, етапу проектування ПЗ системи, експериментальному дослідженню, аналізу отриманих результатів), а також висновків щодо досягнення мети курсової роботи, перспективи розвитку даної галузі тощо. Висновки пишуться на 1-2 сторінки і як розділ не нумеруються.

Тут наводиться перелік джерел, на які були посилання в тексті.

Список повинен формуватися в порядку посилань за текстом і вміщувати бібліографічні відомості офіційно виданих книжок, статей, патентів, депонованих рукописів тощо.

Як розділ перелік літератури не нумерується. Формат опису літературних джерел повинен відповідати ГОСТ 7.1.-84.

У додатки включають логічні схеми програм та їх лістинги, а також інші документи. Крім цього, в додатки помішуються таблиці, графіки та методики, які з якихось причин не увійшли до пояснювальної записки, але потрібні для пояснень.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ

ЗАПИСКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальними вимогами до пояснювальної записки є логічна послідовність викладання матеріалу, стислість, чіткість і конкретність викладання теоретичних і практичних результатів роботи, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій.

Записку виконують із розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення і висотою літер і цифр не менше 1, 8 мм. При написанні тексту необхідно додержуватись таких розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.

Прізвища, назви додатків, організацій, фірм та інші імена наводяться мовою оригіналу.

Пояснювальна записка виконується машинним способом на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) відповідно до ДСТУ 3008-95 " Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення" [2]. Наведемо деякі положення цього документу.

4.2. Структурні елементи та розділи Треба розрізняти структурні елементи записки, такі як “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “СУТЬ” і розділи записки. Деякі елементи, а саме “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”, створюють розділи записки і їхні найменування служать заголовками окремих розділів. Такі розділи не мають нумерації. Структурний елемент записки „СУТЬ” сам може поділятися на розділи, які нумеруються и мають власні заголовки.

Розділи можуть поділятися на підрозділи, пункти та підпункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів необхідно розташовувати посередині рядка і друкувати прописними літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів записки необхідно починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту записки і має дорівнювати п'яти знакам. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Переноси слів у заголовку розділу не припускаються.

Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків.

Не припускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.

4.4. Нумерація сторінок Нумерувати сторінки необхідно арабськими цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по всьому тексті. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку без крапки наприкінці.

4.5. Нумерація розділів та підрозділів Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах суті пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділів і підрозділів, що розділяються крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 1.3.

За необхідністю можуть бути використані переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку треба ставити малу літеру алфавіту з дужкою або дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку треба використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Ілюстрації треба розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в пояснювальній записці. Ілюстрації можуть мати назву, що розташовують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією ще розташовують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом “Рисунок”, що разом із назвою поміщають після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 2.1 - Схема алгоритму”. Ілюстрації необхідно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, при цьому назву ілюстрації розташовують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними вказують: “Рисунок, аркуш ”.

Таблиці необхідно розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в пояснювальній записці. Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої прописної) і розміщують над таблицею.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розташовуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частини таблиці на наступну сторінку. Слово “Таблиця ”, вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ”з вказівкою номера таблиці. Таблиці треба нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.

4.9. Формули і рівняння Формули і рівняння розташовують у пояснювальній записці безпосередньо після тексту, у якому вони вперше згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів і числові коефіцієнти, що входять до формули або рівняння, варто робити безпосередньо після формули або рівняння в тій послідовності, у якій вони надані у формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу або числового коефіцієнта необхідно давати з нового рядка.

Перший рядок пояснення починають з абзацу словом ”де” без двокрапки. Переносити формули або рівняння на інший рядок припускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку такого рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак “х”.

Формули, що прямують одна за одною, і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Посилання в тексті на джерела необхідно наводити в послідовності їх згадування в записці, вказуючи порядковий номер, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [5].

У тексті пояснювальної записки припускається робити тільки загальновживані скорочення (наприклад " і т.д., і т.п., та ін.") або поширені абревіатури. Якщо в пояснювальній записці прийнята специфічна термінологія, або вживаються малопоширені скорочення, нові символи, позначення і ін., їх перелік необхідно надати в окремому списку. Перелік повинен розташовуватися стовпчиком, у якому слова за абеткою наводяться скорочено, а справа - їхнє докладне тлумачення.

Якщо спеціальні символи, терміни, скорочення, і позначення наводяться менше трьох разів, перелік їх не складається, а їхнє тлумачення роблять у тексті при першому згадуванні.

4.12. Перелік посилань

Перелік посилань оформлюється як розділ пояснювальної записки з нової сторінки відповідно до вимог ГОСТ 7. 1- " Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления".

Для оформлення бібліографічних посилань, правильного запису загальноприйнятих скорочень рекомендується використовувати методичні вказівки [3], які складені з урахуванням відповідних стандартів.

Додатки необхідно оформляти як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках, або в окремій частині, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної, симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної повинно бути надруковано слово “Додаток ” і прописна буква, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком букв Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як А. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію. Текст кожного додатка, при необхідності, може бути розділений на підрозділи і пункти, що нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка.

5. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Незалежно від теми програма, що розробляється, повинна задовольняти наступним загальним вимогам.

Стійкість програми. Програма не повинна втрачати працездатності ні при яких, навіть некоректних, діях користувача. Всякі дії, що загрожують втратою інформації, мають бути підтверджені користувачем. Інформація, що вводиться, скрізь, де це можливо, піддається логічному Забезпечення цілісності даних. При будь-яких діях користувача не повинні втрачатися дані або їх цілісність (некоректність індексів, втрата посилань в зв'язках після видалення-додавання записів і т. д.).

Функціональна повнота. Мають бути реалізовані усі функції, вказані в специфікації програми.

використовуються тільки терміни, зрозумілі користувачеві, і не використовуються терміни розробника («запис», «індексація» і т. д.). Поява службових англомовних повідомлень неприпустимо. У повідомленнях користувача слід дотримуватися норм ввічливості, колірна гамма повинна наслідувати загальноприйняті рекомендації.

Використання клавіатури. На будь-якому етапі натиснення будь-якої клавіші повинне ігноруватися або викликати передбачені дії, описані в засобах допомоги.

Прив'язка дій до клавіш має бути загальноприйнятою: F1 допомога; Entег - згода, завершення введення; Еsс - відмова, повернення до попереднього вузла гілки алгоритму (з відновленням екранної форми); Таb - перехід до наступного поля, вікна і т. д.; Shift - Tab - повернення до попереднього Усі приклади тем узяті з книги [1].

1. Особиста бібліотека. Картотека домашньої бібліотеки:

вихідні дані книги (Автори, назва, видавництво і т.д.), розділ бібліотеки (спеціальна література, хобі, домашнє господарство, белетристика і т.д.), походження і наявність книги в даний момент, суб'єктивна оцінка книги. Вибір книг по безпідставному замовленню;

інвентаризація бібліотеки.

2. Картотека Інтерполу. Дані по кожному зареєстрованому злочинцю: прізвище, ім'я, кличка, зріст, колір волосся і очей, особливі прикмети, громадянство, місце і дата народження, останнє місце проживання, знання Зиков, злочинна професія, остання справа і т.д.

Злочинні і мафіозні угруповання (дані про співучасників). Вибірка по будь-якій підмножині ознак. Перенесення «Зав'язали в архів;

видалення лише після смерті.

3. Бюро знайомств. База потенційних наречених: стать, реєстраційний номер, дата реєстрації, відомості про себе, вимоги до партнера. Вибір підмножини підходящих кандидатур, підготовка зустрічей (формування запрошення для знайомства). Перенесення в архів пар, які вирішили свої сімейні проблеми, видалення клієнтів, що відмовилися від послуг.

4. Біржа праці. База безробітних: анкетні дані, професія, освіта, місце і посада останньої роботи, причина звільнення, сімейний стан, житлові умови, контактні координати, вимоги до майбутньої роботи. База вакансій: фірма, посада, умови праці та оплати, житлові умови, вимоги до фахівця. Пошук і реєстрація варіантів з того та іншого боку, формування оголошень для друку, видалення в архів після працевлаштування, повне видалення при відмові від послуг.

5. Записна книжка. Анкетні дані, адреси, телефони, місце роботи або навчання, посаду знайомих, колег і родичів, характер знайомства, ділові якості і т.д. Автоматичне формування поздоровлення з днем народження (за поточної дати). Впорядкування за алфавітом і за датою останнього коригування. Пошук по довільному шаблону.

6. Каса Аерофлоту. Розклад: номер рейсу, маршрут, пункти проміжної посадки, час відправлення, дні польоту. Кількість вільних місць на кожному рейсі. Вибір найближчого рейсу до заданого пункту (при наявності вільних місць), оформлення заданого числа квитків за погодженням з пасажиром (з зменшенням числа вільних місць), оформлення посадкової відомості.

7. Довідник споживача (служба побуту). База підприємств побутового обслуговування міста: назва, розряд, адреса та телефони, спеціалізація, перелік надаваних послуг, форма власності, години і дні роботи. Пошук підприємств по заданій послузі та іншими ознаками.

8. Довідник покупця. Бази торгових точок міста: назва, адреса і телефони, спеціалізація, форма власності, час роботи. Вибір магазинів за довільним шаблоном.

9. Магазин з одним продавцем. Комп'ютер замість касового апарату. База наявності товарів: найменування, одиниця виміру, ціна одиниці, кількість, дата останнього завозу. Реєстрація надходження товару (як старих, так і нових найменувань). Оформлення покупки:

виписка чека, коректування бази. Проблема уцінки і списання.

Інвентаризація залишків товару з обчисленням сумарної вартості.

10. Відділ кадрів. База даних про співробітників фірми:

паспортні дані, освіта, спеціальність, підрозділ, посада, оклад, дати надходження у фірму і останнього призначення і т.д. Вибір за довільним шаблоном. Скорочення штатів: вибір для звільнення осіб пенсійного та передпенсійного віку, підготовка наказу.

11. Генеалогічне дерево. Паспортні дані членів деякого родового клану; посилання на дітей (або на батьків). Пошук всіх нащадків або всіх предків для вказаної особи.

12. Склад. База товарів, що зберігаються на складі:

найменування, одиниця виміру, ціна одиниці, кількість, дата останнього завозу. Реєстрація надходження товару (формування прибуткової накладної) і відвантаження (видаткова накладна).

Висновок інвентарної відомості.

13. Каса автовокзалу. Розклад автобусів: номер рейсу, кінцевий і проміжний пункти, час відправлення. Кількість вільних місць на кожному рейсі. Вибір найближчого рейсу до заданого пункту (при наявності вільних місць), оформлення квитків, оформлення посадкової відомості. Попередній продаж, повернення квитків.

14. Адміністратор готелю. Список номерів: клас, число місць.

Список гостей: паспортні дані, дати приїзду і від'їзду, номер.

Поселення гостей: вибір відповідного номера (за наявності вільних місць), реєстрація, оформлення квитанції. Від'їзд: вибір всіх постояльців, що від'їжджають сьогодні, звільнення місця або оформлення затримки з випискою додаткової квитанції. Можливість дострокового від'їзду з перерахунком. Пошук гостя по довільною ознакою.

15. Довідник меломана. База груп і виконавців: база пісень:

база дисків з переліком пісень (у вигляді посилань). Вибір всіх пісень заданої групи; всіх дисків, де зустрічається задана пісня.

16. Щоденник. База намічуваних заходів - дата, час і протяжність, місце проведення. Автоматичне нагадування найближчої справи: за поточною датою і часу: видалення вчорашніх справ або перенесення на майбутнє. Аналіз " накладок" - перетинань планованих справ. Перегляд справ на завтра, післязавтра і т.д.

17. Термінологія. База визначень будь-якої науки: вводиться термін, його тлумачення (визначення), посилання на використовувані терміни. Можливість перегляду всього ланцюжка від заданого терміна до первинних понять.

18. Шеф-кухар. База рецептур страв: розкладка, рецепт приготування. База продуктів на складі: найменування, ціна, кількість.

Формування меню на день (на задане число осіб); звану вечерю.

Перевірка достатності запасів: формування видаткової накладної на склад, коригування запасів.

19. Довідник лікаря. База хвороб: назва, симптоми, процедури, перелік рекомендованих ліків із зазначенням необхідної кількості. База медикаментів на складі: назва, кількість, взаємозамінність.

Формування рецепта після огляду хворого, перевірка наявності ліків, коригування запасів.

21. Довідник фірм. Назва, адреса та телефони, перша особа, статус (форма власності), сировина, продукція. Вибір за довільним шаблоном.

22. Обмін житла. База пропозицій по обміну: район, площа, планування і т.д.; вимоги до варіантів обміну. Реєстрація клієнтів, вибір відповідних варіантів, видалення при відбулося обміні або відмову.

23. Справочник абитуриента. База вузов; наименование, адрес, перечень специальностей, конкурс прошлого года по каждой специальности (дневной, вечерней, заочной форм), размер оплаты при договорном обучении. Выбор по разным критериям: все о данном вузе;

все о данной специальности, поиск минимального конкурса по данной специальности или вообще. 20. Зарахування абітурієнтів. База абітурієнтів; анкетні дані, сукупність оцінок на вступних іспитах, готовність вчитися на договірній основі. Вибір для зарахування заданої кількості абітурієнтів; формування для співбесіди списку тих, хто набрав граничний прохідний бал, але не може платити за освіту.

24. Довідник поштової індексації. Республіка, область (край), район, населений пункт, поштовий індекс. Пошук по будь-якої сукупності полів (крім останнього); ієрархічна зв'язок між полями (зверніть увагу, що, наприклад, Новомосковськ є і в Тульській, і в Дніпропетровській областях).

25. Ощадбанк. Відомості про вкладників банку: номер особового рахунку, категорія вкладу, паспортні дані, поточна сума внеску, дата останньої операції. Операції прийому і видачі будь-якої суми, автоматичне нарахування відсотків. 26. Ломбард. База збережених товарів та нерухомості: анкетні дані клієнта, найменування товару, оціночна вартість; сума, видана під заставу, дата здачі, термін зберігання. Операції прийому товару, повернення, продажу - по закінченню терміну зберігання.

27. Довідник селекціонера. Найменування сорту будь-якої культури, автор, батьківські сорти, врожайність, характеристики плодів, морозостійкість, стійкість до шкідників і хвороб, наявність в тому чи іншому фонді. Вибір сортів, що володіють заданими властивостями.

28. Довідник власника відеотеки. База відеофільмів: назва, студія, жанр, рік випуску, режисер, виконавці головних ролей, короткий зміст, суб'єктна оцінка фільму. Факт наявності фільму у відеотеці. Оформлення видачі та повернення касети.

29. Купи - продай. База продавців: найменування товару, обсяг партії при оптовому продажі, ціна, умови продажу - відвантаження, форма оплати, контактну адресу або телефон, примітка (наприклад, «посередників прошу, не турбується»). База покупців: найменування товару, обсяг покупки, прийнятна ціна і форма оплати, контактну адресу або телефон, примітка. Пошук і реєстрація варіантів з тієї та іншої сторони; формування оголошень для друку, видалення в архів після купівлі - продажу (можливо, один із клієнтів залишається незадоволеним), повне вилучення при відмові від послуг.

30. Довідник фаната. База спортсменів: анкетні і антропологічні дані, громадянство, походження, вид спорту, клуб або команда, дані про особовий рекорді або перемоги і так далі. Вибір за довільним ознакою. Пошук рекордсмена в заданому виді спорту.

31. Довідник радіоаматора. Бази довідкових даних транзисторів, діодів, тиристорів і так далі: марка, характеристики, гранично допустимі умови експлуатації, ціна, облік взаємозамінності і т.д. Підбірка по заданим вимогам.

32. Довідник комерційних банків. Найменування, адресу, статус (форма власності), умови зберігання коштів на особовому рахунку (річні відсотки на різних видів вкладів). Вибір банку з найбільшим відсотком для заданого типу вкладів.

33. Довідник начальника в'язниці. Анкетні дані ув'язнених, стаття, термін, дата взяття під варту, місце в тюремній ієрархії, камера, відомості про родичів, особливості характеру. Формування статистичних зведень про склад, вибір за довільною ознакою.

військовослужбовців: анкетні дані, адресу батьків, цивільна професія, освіта, звання та дата його отримання, посада, підрозділ, форма служби, особливості характеру і ставлення до служби. Формування списків: заданого підрозділи, офіцерського складу, новобранців і т.д.

35. Ріелтерська контора (купівля-продаж житла). База пропозицій:

район та адреса, характеристика будинку і квартири, запитувана вартість, координати заявника. База попиту: вимоги покупця до житла (можливо кілька варіантів, допустимі діапазони), фінансові можливості, координати заявника. Підбір варіантів для того чи іншого боку, автоматизований пошук взаємоприйнятних варіантів. Приклад запиту покупця: однокімнатна, до 100 тис. руб., Інкерман не пропонувати.

36. Черга на житло. Список черговиків на отримання і поліпшення житла: дата надходження у фірму, дата подачі заяви, склад сім'ї, житлові умови на дату подання заяви, пільги на додаткову площу, позачергове і першочергове поліпшення, побажання на район і ін Реалізація розподілу одержуваного муніципального житла:

задоволення підходящих черговиків, переселення наступних в звільнилися квартири. Додавання заявників та видалення вибулих і задоволених. 37. Автосалон. База нових і старих вітчизняних та іноземних автомобілів: марка, рік випуску, технічні характеристики, особливості виконання, технічний стан, запитувана ціна. База покупців: контактні координати, вимоги до марки, технічним характеристикам і технічним станом, фінансові можливості.

Автоматизація підбору варіантів для покупця, формування заявки для постачальників і перегонників.

38. Довідник туриста. Туристичні агенції та пропоновані послуги: країна, місто (або маршрут круїзу), умови проживання та проїзду, екскурсійне обслуговування, сервіс прийнятої боку, вартість путівки.

39. «Купи-продай». База оголошень (радіо-, газетних, в біжучому рядку) по всіх рубриках. Пошук для... (наприклад, «репетиторство & математика»).

40. Крилаті фрази. Довідник прислів'їв, приказок, афоризмів, каламбурів, інших словесних курйозів. Класифікація за авторам і джерелам, пошук по темах і ключовим словам.

41. Каталог запчастин автомобіля. В автомобілі налічується кілька тисяч деталей; деякі використовуються в різних марках.

Таблиці: країна, фірма-виробник, марка автомобіля, агрегат, вузол, деталь. Облік взаємозамінності. Користувачі: працівники автосервісу, магазинів запчастин; постачальники-оптовики. 42. Каталог радіодеталей (довідник телевізійного обладнання). Моделі побутової аудіо-, та відеотехніки; для кожної моделі - каталог радіодеталей, використаних в ній (резистори, конденсатори, котушки індуктивності, чіпи тощо). Багато деталей використовуються в різних моделях; деякі деталі однобічно (наприклад, замість резистора 10К 0, 25 Вт, але не навпаки) або двостороннє (транзистори з близькими характеристиками) замінювані. Облік наявності деталей на складі, пошук відповідних деталей для ремонту.

43. Довідник нумізмата. Монети: країна, номінал, рік випуску, кількість випущених монет, особливості. Колекціонери: країна, ім'я, контактні координати, наявність рідкісних монет в колекції. Власна колекція.

44. Довідник філателіста. Марки: країна, національна вартість, рік випуску, тираж, особливості. Філателісти: країна, ім'я, контактні координати, наявність рідкісних марок в колекції. Власна колекція.

45. Довідник любителя живопису. Художники з анкетними даними та стилями. Картини з посиланням на художників, датою створення, жанром. Колекціонери та музеї: наявність оригіналів картин і копій. Аукціонери і комісіонки: дата проведення, список виставлених шедеврів і ціни на них. Власна колекція.

46. Так-тіклі. Ця гра схожа на шашки і на хрестики нулики.

Ігрове поле - це 16 клітин (4х4). Кожен з гравців ставить свої чотири фішки по обидва боки поля, через одну з фішками противника, як показано на малюнку. За один хід можна пересунути свою фішку на одну вільну клітину вгору або вниз, вправо або вліво, але не по діагоналі. Знімати фішки супротивника не можна. Завдання полягає в тому, щоб розташувати три фішки свого кольору в один ряд по вертикалі, горизонталі або діагоналі швидше противника.

47. Хід конем. Мета гри: набрати більше очок, ніж суперник.

Правила гри: Гравці по черзі рухають коня. Напрямок ходу довільно, але має відповідати правилам руху шахового коня. До суми очок гравця додається число, вказане на поле, на яке він поставив фігуру, і право ходу передається супротивникові. Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив противник.

48. Хід слоном. Мета гри: набрати більше очок, ніж суперник.

Правила гри: Гравці по черзі рухають слона. Напрямок ходу довільно, але має відповідати правилам руху шахового слона. До суми очок гравця додається число, вказане на поле, на яке він поставив фігуру, і право ходу передається супротивникові. Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив противник.

49. Хід королеви. Мета гри: набрати більше очок, ніж суперник. Правила гри: Гравці по черзі рухають ферзя. Напрямок ходу довільно, але має відповідати правилам руху шахового ферзя. До суми очок гравця додається число, вказане на поле, на яке він поставив фігуру, і право ходу передається супротивникові. Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив противник.

50. Хід тури. Мета гри: набрати більше очок, ніж супротивник.

Правила гри: Гравці по черзі рухають туру. Напрямок ходу довільно, але має відповідати правилам руху шахової тури. До суми очок гравця додається число, вказане на поле, на яке він поставив фігуру, і право ходу передається супротивникові. Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив противник.

51. Хід амазонки. Мета гри: набрати більше очок, ніж суперник. Правила гри: Амазонка - уявна шахова фігура, яка об'єднує властивості ферзя і коня. Гравці по черзі рухають амазонку.

Напрямок ходу довільно, але має відповідати зазначеним правилам. До суми очок гравця додається число, вказане на поле, на яке він поставив фігуру, і право ходу передається супротивникові. Гравець ходить з тієї клітини, на яку фігуру поставив противник.

52. Шибениця. Мета гри: вгадати слово, загадане комп'ютером. Правила гри: Можна вибрати будь-яку літеру. Якщо така буква є, всі аналогічні букви в слові будуть відкриті.

53. Решітка. Ігрове поле має розмір 10х10 з випадково розподіленими числами в них. Мета гри: Набрати більше очок, ніж супротивник. Правила гри: Перший гравець ходить по горизонталі, другий - по вертикалі. Перший гравець може вибрати будь-яку клітину з цифрою на поточному горизонталі. Якщо колір клітини червоний, то кількість очок, вказане на ній, додається до рахунку гравця, якщо синій - віднімається. Після ходу першого гравця вертикаль, на якій знаходиться вибрана ним клітина, стає поточної і хід переходить до супротивника, який може вибрати будь-яку клітину з цифрою на поточному вертикалі і т.д.

54. Діагоналі. Ігрове поле має розмір 6х6. Мета гри: Зайняти якомога більше місця на дошці. Правила гри: Коли настає Ваша черга ходу, Ви можете поставити одну фішку на будь-яку клітину дошки.

Якщо після Вашого ходу, один чи кілька фішок супротивники опинилися між вашими фішками, все етіфішкі суперника переходять до Вас.

55. Double-dealing fellows. Ігрове поле має розмір 6х6. Мета гри: зайняти на дошці простір більше, ніж супротивник. Правила гри:

Можна рухати яку свою фішку на наступну клітину дошки, при цьому фішка розділиться на двоє, тобто з'явиться в новій позиції і залишиться на старій одночасно. Також можна перестрибувати через одну клітку, але в цьому випадку роздвоєння фішки не відбувається. Якщо сусідні клітини зайняті суперником, вони переходять до Вас.

56. Сенегальські шашки. Розмір ігрового поля - 5х6 клітин.

Кожен гравець отримує по 14 шашок (черепашки і каміння), які розставляються так, щоб заповнилися дві крайні верхні і нижні лінії шашками відповідного кольору. У центрі шашки розміщаються з країв, так щоб утворилося два порожніх поля, з яких починається гра.

Рухатися можна тільки на порожнє поле попереду, праворуч або ліворуч, по одній клітці за хід. Не можна рухатися назад або по діагоналі. Якщо з'являється можливість перестрибнути через шашку супротивника, гравець зобов'язаний зробити це. У такому випадку, шашка супротивника вважається убитої і знімається з дошки. Гра закінчується, коли шашки одного з партнерів просунулися так далеко, що більше не можуть з'їсти фішок. Тоді підраховується кількість з'їдених шашок і визначається переможець.

57. Японські шашки. Ігрове поле має розмір 10х10. Мета гри:

поставити 5 фішок в ряд (по вертикалі, горизонталі, діагоналі).

Правила гри: Фішку можна ставити на будь-який вільний місце ігрового поля.

58. Куточки. Ігрове поле має розмір 7х7. Спочатку фішки розташовуються двома блоками 3х3 в протилежних кутках дошки.

Мета гри - перемістити всі фішки в протилежний кут. Шашку можна пересувати двома способами: на одну клітку вліво, вправо, вгору або вниз, або перестрибувати через інші фішки.

59. Блокада. Ігрове поле має розмір 7х7. Спочатку фішки розташовуються двома блоками 3х3 в протилежних кутках дошки.

Мета гри: пересунути всі шашки в протилежний кут швидше противника. Правила гри: Через порожні сусідні поля можна просувати фішку до трьох клітин за хід. Можна перестрибувати, через фішку. У цьому випадку фішка, через яку гравець перестрибнув, відправляється в дім - в кут, з якого вона почала свій рух. Кожен гравець може зробити не більше 10 стрибків за гру.

60. Інформаційна система навчального закладу.

62. Система бронювання номерів в отелі.

63. Система електронного управління футбольною командою.

64. Система автоматизації центра зайнятості.

65. Система бронювання квитків на потяг.

66. Ріелтерська фірма.