Класифікація методів навчання за характером пізнавальної діяльності (за пізнавальною активністю школярів).

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

У противагу класифікаціям, в основі яких лежать зовнішні прояви методів навчання, І. Я. Лернер та М. М. Скаткін пропонують класифікувати методи навчання за внутрішніми показниками взаємодії викладання й учіння, а саме: за характером пізнавальної діяльності або за пізнавальною активністю школярів. При цьому внутрішній і зовнішній прояв методу співіснують у своїй єдності. Внутрішнє розглядається як спосіб взаємодії викладання і навчання, а зовнішнє – як форма прояву цього способу. Наприклад, пояснювально-ілюстративний метод являє собою спосіб передачі і засвоєння інформації. Він реалізується у формі лекції, розповіді, інструктажу тощо.

Дана класифікація містить у собі п'ять методів навчання, розташованих у порядку зростання пізнавальної активності школярів. Це: пояснювально-ілюстративний або інформаційно-рецептивний (рецепція – сприйняття) метод, репродуктивний, метод проблемного викладення матеріалу, частково-пошуковий та дослідницький.

1. Пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) метод навчання полягає в тому, що вчитель передає готові знання, пояснюючи матеріал та ілюструючи сказане прикладом, дією, показом. Діти сприймають його, розуміють і запам'ятовують. Цей метод реалізується у формі розповіді, лекції, пояснення, інструктажу, ілюстрації, демонстрації тощо. Він ощадливий у часі, найбільш інформативний, але не виходить за межі роботи пам'яті.

2. Репродуктивний метод використовується для формування умінь і навичок (способів діяльності). В основі цього процесу лежить багаторазове повторення діяльності в різних (при формуванні умінь) і в однакових (при формуванні навичок) умовах. Діяльність учителя полягає в пред'явленні зразка, а учнів – у виконанні діяльності за зразком. Реалізується цей метод у формі вправ, бесід (відтворюючих), семінарів, лабораторних, практичних робіт тощо.

3. Метод проблемного викладення матеріалу полягає в тім, що вчитель ставить проблему і сам її вирішує, показуючи учням, як це робиться, тобто викладає матеріал проблемно.

4. Частково-пошуковий метод навчання спрямований на спільне вирішення навчальної проблеми, коли одну її частину вирішують діти, а іншу – вчитель.

5. Дослідницький метод забезпечує повне самостійне вирішення проблеми учнями.

Порівняльний аналіз перелічених методів показує, що перші два ведуть дітей шляхом репродуктивного засвоєння, а наступні три – вчать виходити за межі відомого (продуктивне засвоєння). Послідовність пред'явлення методів у даній класифікації чітко фіксована, тому що її порушення приводить до руйнування логічної лінії побудови класифікації (закономірного зростання пізнавальної активності школярів).

1. Дидактика средней школы / [под. ред. Скаткина М. Н]. – М.: Просвещение, 1982. – С. 181-216.

2. Глазиріна В. М. Педагогіка сучасної школи / В. М. Глазиріна. – Донецьк: Норд-Прес, 2006. – С. 98 – 117.

3. Подласый И. П. Педагогика: Новый курс: Учеб. Для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. / И. П. Подласый. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн.1: Обшие основі. Процесс обучения. – 1999. – С. 469 – 510.

4. Ягупов В. В. Педагогіка / В. В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – С. 317 – 350.

5. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К.: Академія, 2002. – С. 275 – 312.

6. Педагогика / [под ред. Ю. К. Бабанского]. – М.: Просвещение, 1988. – С. 385-416.

7. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія / В. М. Галузинський, М. Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995. – С. 162 – 185.

8. Харламов И. Ф. Педагогика / И. Ф. Харламов. – М.: Высш. школа, 1990. – С. 193 – 326.

9. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. – С. 150 – 162.

10. Сластенин В. А. Общая педагогика: Учеб. Пособие для студ. высш.учеб.заведений / Под ред. В. А. Сластенина: В. 2 ч. – М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Ч.1. – С. 125 – 144.

11. Фіцула М. М. Педагогіка: навч. посіб. / М. М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2009. – С. 78 – 98.

12. Бондар В. І. Дидактика / В. І. Бондар – К., Либідь, 2005. – С. 6 – 26.

13. Кучерявий О. Г. Педагогіка: особистісно-розвивальні аспекти: навч. посіб. для студ. Вищ. Навч. закл. / О. Г. Кучерявий. – К.: НВП «Вид-во «Наукова думка» НАН України», 2011. – С. 134 – 155.