Навчальна література. Її функції, структура, різновиди.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Зміст навчання предмету докладно розкривається в навчальній літературі. До неї відносяться шкільні підручники, навчальні й методичні посібники, довідники, книги для додаткового читання, атласи, карти, збірки задач і вправ, зошити на друкованій основі, решебники, навчальні таблиці тощо. Перелічене в своїй єдності представляє собою методичний комплекс, від якості якого в значній мірі залежить ефективність навчання.

У дидактиці навчальна література виступає, з одного боку, як засіб навчання, а з іншого – як джерело й умова самостійного добування знань. Її задача – змістовне й технологічне забезпечення навчального процесу відповідно до вікових особливостей, навчальних можливостей, потреб та інтересів школярів. У навчанні вона виконує інформаційну функцію (містить необхідну для передачі інформацію), технологічну (показує шляхи та способи її засвоєння), мотиваційну (формує мотиви навчання, різнобічні інтереси й потреби в знаннях, навчанні та пізнанні) та розвиваючу (розвиває мислення, пам'ять, увагу, здібності, сприяє становленню та розвитку особистісних якостей та відносин).

Особливе місце в переліку літератури займає підручник, що, в ідеалі, при мінімальному обсязі дає максимальні можливості для навчання й самоосвіти. Він має містити в собі необхідний і достатній обсяг систематизованого, лаконічного, проблемного, доступного для сприйняття й наступного опрацювання фактичного та теоретичного матеріалу. Крім передачі та засвоєння певної інформації підручник повинен учити школяра вчитися, тобто, формувати механізми навчання й пізнання.

Структура підручника містить у собі текст, як головний його компонент, і позатекстові допоміжні матеріали. У залежності від спрямованості предметів у підручниках використовуються тексти-описи, тексти-розповіді, тексти-міркування, тексти-докази тощо.

До позатекстових матеріалів належать методичний, ілюстративний та орієнтовний апарати підручника.

· Методичний апарат складають вправи, репродуктивні й проблемні питання, різнорівневі завдання, інструктивні матеріали та пам'ятки.

· Ілюстративний - містить у собі картинки, схеми, графіки, таблиці тощо.

· Орієнтовний апарат підручника буває двох видів: власне орієнтовний і змістовно орієнтовний. Перший містить у собі передмову, зміст, примітки, додатки, покажчики тощо, другий – рубрикацію тексту, шрифтові виділення, індексацію, підкреслення, обведення рамкою й ін.

Істотним доповненням до підручника є різного роду навчальні посібники, що містять матеріал у більш широкому ракурсі та доповнюють підручник новітніми даними з різних галузей знань. Працюючи з ними, школярі вчаться викладати, аналізувати, критикувати, зіставляти, оцінювати, змінювати стиль свого викладу та стиль тексту, що вивчається, тощо. У такий спосіб вони формують особистісну позицію стосовно обраних проблем і уміння її відстоювати. Такі змістовно спрямовані посібники стали атрибутом попереднього періоду розвитку школи та педагогіки, бо саме вони були основним джерелом новітньої інформації. Педагогічне сьогодення призвело до життя навчальні посібники нового покоління, в яких дається не інформація (це називається нині банком інформації до занять), а технологія її опрацювання, спрямована на формування певних механізмів мислення та діяльності. Це ще одна альтернатива педагогічної сучасності, пов’язана з тим, що «інформаційний голод» попереднього періоду змінився на «інформаційний бум». У цих умовах головне – не потонути в надлишку інформації, знайти саме те, що потрібно, не загубити логічну лінію розгляду проблеми, доказово її побудувати та лаконічно довести, тобто сформувати механізми опрацювання інформації замість її переказу.