Зміст освітньо-виховної роботи у дитячих садках

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Комуністична партія, визначаючи освітню політику, суттєво впливала на розвиток всієї освітньої системи, починаючи з дошкільного виховання.

Цей період був періодом активної «програмотворчості». Перша програма, вірніше проект програми був створений у 1932 році. Бо необхідно було створити уніфіковані навчальні плани і програми для всіх освітньо-виховних закладів.

Проект програми створювався поспіхом, крім того, це була одна із перших спроб розробки такого документа. Все це обумовлювало наявність у програмі суттєвих недоліків, які визнавали і самі укладачі.

Яка частина програми була основою для планування?

Кожен організуючий момент залежно від обсягу повинен був пророблятися 12-25 днів.

Які напрямки роботи були домінуючими? Чому? Матеріал з цих розділів був стержневим і при складанні «організуючих моментів».

Проект програми виносився на перевірку багатотисячного колективу дошкільних працівників. В процесі обговорення програми навколо цих виховних моментів розгорнулася дискусія. Частина педагогів вважала, що у визначенні змісту допущені перегини, а інша частина «будівників комунізму» наполягали на доцільності впровадження програми у повному обсязі. Деякі особливі прихильники посилювали суспільно-політичну складову.

На початку 1934-35 н.р. програми 1932 року були скасовані. Причиною були не тільки недоліки програм, а й те, що у середині 30-х рр. відбувся перегляд окремих підходів у всій освітянській галузі. Так, постановою ЦКВКПб «Про перевантаження школярів і піонерів громадсько-політичними завданнями» було визнано надмірними залучення дітей до різних суспільно-політичних заходів, а також заполітизованість змісту освіти. Це стосувалося і дошкільного виховання.

Після скасування програми 1932 року по всій Україні пройшли конференції, наради, на яких критикувалася стара програма. Визнавалося, що розділи програми перевантажені матеріалом зайвим, незрозумілим. Не розвивалося мовлення, не були рекомендовані казки, ігри.

У 1934 році була створена нова програма, яка відрізнялася від попередньої структурою і змістом окремих розділів.

Критикувалася використовувана раніше «предметно-урочна система», яка не повинна застосовуватися у молодшій і середній групі. Стосовно тем-комплексів, то укладачі програми зауважували, що в новій програмі перелік тем не подається. Вихователям самим пропонувалося визначати теми, орієнтуючись на програмний матеріал з різних розділів, а також «особливості навколишнього оточення, природи, громадських подій, інтереси дитини і всього дитячого колективу».

У 1937 році наказом наркомосу освіти РСФСР, а потім і України програми скасували. По-перше, через суто методичні недоліки, які виявилися за час функціонування програми, по-друге, виникла необхідність скоригувати деякі концептуально-ідеологічні позиції – «подолати залишки впливу ідеї вільного виховання» та педології.

У 1938 році були розроблені і затверджені «Статут дитячого садка» та програмно-методичні вказівки «Керівництво для вихователя дитячого садка». І цього разу документи були розроблені у РСФСР, а потім, практично без змін, перезатверджені в Україні під назвою «Програмно-методичні вказівки для вихователя дитячого садка». В статуті зазначалося, що мета виховання в дитячому садку – всебічний розвиток дітей і виховання їх у дусі комунізму. Були визначені типи ДНЗ, їх структура, принципи комплектування, санітарно-гігієнічні вимоги до приміщень тощо.

Керівництво включало в себе вступ та сім глав: «Фізичне виховання», «Гра», «Малювання», «Ліплення і заняття з іншими матеріалами», «Музичне виховання», «Знайомство з природою», «Розвиток мови», «Розвиток первинних математичних уявлень».

Зміст дошкільного виховання за радянських часів відрізнявся за політизованістю і заідеологізованістю. У цей період відбувся відхід від національного дошкільного виховання. У 30-ті рр. розпочалася боротьба з українською культурою, мовою. Наприклад, у журналі «За комуністичне виховання дошкільника» у 1934 році була надрукована стаття: «Класово-ворожі прояви в літературі з дошкільного виховання». У статті було зроблено «критичний огляд найбільш шкідливих книжок», серед них – книги «Дошкільне виховання» С.Русової і «Дитячий садок» О.Дорошенко. Обидві книжки автор статті називала націонал-фашистськими, контрреволюційними, такими, що треба вилучити із усіх педагогічних бібліотек.

Зміст освітньої роботи у дитячому садку політизувався відповідно до комуністичної ідеології. У виданнях для дошкільнят з’явилися у великій кількості твори, що славили комуністичну партію, серед творів, рекомендованих дітям, були віршики, які славили більшовицьких вождів.

Політичне виховання, підготовка до боротьби з ворогами народу повинні були починатися майже з пелюшок. У програмі курсової підготовки ясельних працівників був розділ «Виховання класової спрямованості у дітей переддошкільного віку», що включав теми: «Виховання класової самосвідомості і відношення до класових ворогів», «Ознайомлення з виробництвом і виховання позитивного ставлення до комуністичної праці», «Організація революційних свят». Велика виховна роль відводилась новим революційним святам. Вони витиснули усі інші свята. Рішуча боротьба з минулим призвела до того, що була заборонена новорічно-різдвяна ялинка. Однак скоро влада все ж таки схаменулася – у 1936 році, секретар ЦК КПб/у П.Постишев розпорядився організувати в дитячих садках і школах новорічні свята з ялинками. Однак старе свято повинно було зазвучати по-новому. Читались вірші про Сталіна та інших керівників партії.

3. Педагогічні погляди А.С.Макаренка (1888-1939)

Народився 13 березня 1888 р. в с. Білопілля (нині Сумська обл.) у сім’ї робітника залізничних майстерень. Закінчив міське чотирьохкласне училище в Крюкові (поблизу Кременчука) і педагогічні курси при ньому.

Вчительську діяльність розпочав у 1905 році з роботи у Крюківському училищі, потім працював у школі ст. Долинська, що на Херсонщині. У період 1914 – 1917 рр. навчався у Полтавському учительському інституті. Знову учителював у Крюкові і Полтаві. У 1920 р. Макаренку доручили організувати поблизу Полтави в с. Ковалівка колонію для неповнолітніх правопорушників. За період роботи у цьому закладі він створив принципово нову систему виховання, а сам заклад став відомим у всій країні. У 1921 р. колонії присвоїли ім’я Горького.

У 1927 р. Макаренко брав участь в організації дитячої трудової комуни ім. Дзержинського в Харкові і згодом очолив її. Тут він також запроваджував свою виховну систему. У 1985 році залишив комуну. Його призначили заступником начальника управління дитячими виправними колоніями в НКВС. З 1937 р. переїхав до Москви, де займався літературною роботою та читанням лекцій на педагогічні теми для вчителів, батьків і громадськості. Помер видатний педагог 1 квітня 1939 року.

Велику увагу питанням виховання дітей у сім’ї надавав вітчизняний педагог Антон Семенович Макаренко. Він дуже високо оцінював значення раннього віку у формуванні всебічно розвиненої особистості, наголошуючи, що головні «основи виховання закладаються до п’яти років». Свою концепцію сімейного виховання педагог виклав у роботах „Книга для батьків” (1937 рік), „Лекції про виховання дітей”, які були надруковані вже після смерті автора (1940 рік), статтях та багатьох виступах.

У своїх творах він розкрив роль сім’ї у вихованні дитини, особливості залучення її до трудової діяльності, дотримання режиму дня дошкільника і висвітлив значення творів усної народної творчості та дитячої літератури у привчанні дитини до праці, розвитку мовлення та психічних процесів. Антон Семенович Макаренко говорив, що сім’я повинна бути тим місцем, де дитина змогла б знайти відповіді на всі питання, тому важливу роль відіграє її духовна, позитивна атмосфера, оскільки стосунки матері і батька завжди знаходяться на очах у дитини, вона наслідує своїх батьків, їх поведінку, манеру спілкування тощо.

Саме в родині дитина навчається правильному сприйняттю авторитету батька й матері. Сім’я глибоко впливає на фізичне й духовне життя дошкільника, здійснює соціалізацію особистості, в ній можливе вирішення всіх важливих педагогічних завдань.