Аналіз соціального забезпечення в сфері зайнятості населення

Міністерство соціальної політики України бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування та стимулювання праці; здійснює керівництво діяльністю державної служби зайнятості, проводить закони, пов’язані з ефективним функціонуванням ринку праці; сприяє раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості; розробляє і здійснює заходи для посилення мотивації до праці, удосконалення її оплати, організації та нормування; здійснює комплексне управління охороною праці та державний нагляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; здійснює забезпечення через систему підпорядкованих йому органів реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної підтримки тощо.

Одним з головних показників соціальної сфери є бідність. Розподіл населення за основними соціальними групами, середньодушові доходи яких є нижчими за прожитковий мінімум.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, впровадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” і статутом Фонду.

Джерелами формування коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є:

- страхові внески страхувальників - роботодавців (1, 3% від фактичних витрат на оплату праці найманих працівників), застрахованих осіб (0, 5% від сукупного оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб доходу);

- асигнування Державного бюджету України;

- суми фінансових санкцій;

- прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у т.ч. резерву коштів Фонду, на депозитних рахунках;

- благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

- інші надходження відповідно до чинного законодавства України.

Межа бідності населення щорік, то більше зростає. В Україні майже 12 млн. людей живуть за межею бідності. У звіті Світового банку зазначається, що працюючі складають 30, 2% бідного населення. Рівень бідності домогосподарств з дітьми є значно вищим, ніж домогосподарств без дітей. Разом з тим серед домогосподарств з дітьми рівень бідності збільшується із збільшенням кількості дітей. Спостерігається тенденція зростання бідних домогосподарств серед домогосподарств без дітей у порівнянні з домогосподарствами з дітьми.

Впродовж 2014 року послугами Мостиського районного центру зайнятості скористалися 1098 зареєстрованих безробітних, що становить 99, 5% в порівнянні із таким самим періодом 2013 року.

На кінець серпня 2014 року, кількість зареєстрованих безробітних становила 444 особи. З них 232 особи - жінки, молодь у віці до 35 років - 229 осіб, мешканці сільської місцевості - 267, особи які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню - 142 особи. Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу з безробіття у січні-серпні становила 422 особи. Станом на 01.09.2014 року отримували допомогу - 370 осіб. Середній розмір допомоги по безробіттю у травні становив 966, 35 грн.

Соціальний захист громадян на випадок безробіття здійсню­ється за рахунок фонду сприяння зайнятості населення, який створю­ється на державному і місцевому рівнях. Джерелами цього фонду є страхові внески юридичних та фізичних осіб, кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, добровільні надходження від підприємств і громадян, а також інші надходження.

Необхідність соціального страхування обумовлена потребою у формуванні таких соціальних фондів, за рахунок яких працездатним громадянам можна було б гарантувати їхнє фінансове забезпечення у випадку тимчасової втрати працездатності або втрати роботи. Соціальне страхування є необхідним елементом ринкової економіки.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України створений для здійснення керівництва та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Фонд проводить збір та акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”, і забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Основним джерелом формування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України є страхові внески страхувальників: - роботодавців у розмірі 1, 5% від фактичних витрат та оплату праці найманих працівників, і застрахованих осіб - 0, 5% від сукупного оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб доходу, якщо його розмір менше одного прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатної особи, 1% - якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує зазначений розмір прожиткового мінімуму.

Однією із найважливіших форм соціальних гарантій, які ви­рішує держава, є матеріальне забезпечення громадян у старості, у випадку постійної втрати працездатності, втрати годувальника. Таке забезпечення здійснюється шляхом призначення і виплати їм пенсій.

З метою належної організації пенсійного забезпечення дер­жава зобов’язана вишукувати відповідні джерела. До таких джерел в Україні належать Пенсійний фонд України, інші соціальні, благодійні та страхові фонди, а також бюджетні кошти. Однак, незважаючи на таку кількість джерел, коштів у державі для достатнього пенсійного забезпечення хронічно не вистачає, а потреба у додаткових джерелах має тенденцію до зростання. Тому обов’язком держави є пошук реальних шляхів покращення матеріального забезпечення пенсіонерів.

Пенсійний фонд України забезпечує: збір і акумуляцію над­ходжень на обов’язкове державне пенсійне страхування; фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів “Про пенсійне за­безпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постражда­ли внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії військовослужбов­цям і працівникам органів внутрішніх справ строкової служби, допомоги на дітей, а також інших витрат, фінансування яких від­повідно до чинного законодавства покладено на Пенсійний фонд.

Формування Пенсійного фонду здійснюється за рахунок:

- зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються підприємствами, установами та організаціями різних форм власності, а також фізичними особами;

- спеціальних цільових зборів;

- коштів Державного бюджету України;

- добровільних внесків підприємств, організацій і громадян;

- сум фінансових санкцій, стягнених за порушення сплат зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування;

- інших надходжень.

Основним джерелом Пенсійного фонду України є збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, платниками яких є юри­дичні та фізичні особи.

Порядок спрямування інших джерел до Пенсійного фонду України визначається згідно з чинним законодавством.

Найбільша частина видатків Пенсійного фонду України спрямовується на виплату державних пенсій.

Згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”, громадяни України отримують такі види державних пенсій:

1) трудові: за віком, по інвалідності, у випадку втрати году­вальника, за вислугу років;

2) соціальні пенсії.

З метою упорядкування системи соціального страхування та ефективного використання коштів створені відповідні соціальні фон­ди: Фонд соціального страхування України, Фонд сприяння зайнятості населення та інші.

Фонд соціального страхування є найбільшим за обсягами кош­тів та напрямками фінансування видатків. Його основними завданнями є: забезпечення надходжень і акумуляція збору на обов’язкове соці­альне страхування та інших коштів, призначених для фінансування видатків на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, інших видів допомоги, встановлених законодавством, а також на санаторно-курортне лікування, оздоровлення працюючих та їхніх сімей; здійснен­ня заходів щодо забезпечення виплат допомог та інших витрат тощо.

Основними джерелами Фонду соціального страхування є:

- збір на обов’язкове соціальне страхування (крім обов’язко­вого соціального страхування у випадку безробіття);

- надходження за путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення;

- добровільні внески підприємств, організацій, установ і фізичних осіб;

- інші надходження.

Використання фонду сприяння зайнятості населення здійсню­ється на фінансування професійного навчання вивільнених працівни­ків, безробітних - на допомогу по безробіттю та інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом безробітних.

Останній, не менш важливий показник соціальної сфери є міграція. Сьогодні Україна є одночасно країною донором, країною реципієнтом та країною транзиту мігрантів. У майбутньому вона потребуватиме та залучатиме все більшу кількість іммігрантів. Це зумовлюється несприятливими демографічними обставинами та економічним розвитком.

Із січня 2011 до 2014 року 1, 2 млн. осіб, тобто 3, 4% населення у віці від 15 до 70 років, працювали чи шукали роботу за кордоном, згідно з результатами, здійсненою державною службою статистики України та інститутом демографії та соціальних досліджень в рамках проекту фінансового ЄС.

Діаграму по країнах

З-поміж українських трудових мігрантів, що працювали за кордоном у 2011-2014 роках, 38% мали дозвіл на проживання і роботу, 13% - дозвіл на роботу, 34% - на тимчасове проживання, 17% не мали правового статусу, 4% перебували в інших країнах з туристичною візою.

В Україні спостерігається демографічний спад. У період між 1991- 2014 роками загальна чисельність населення скоротилась більш ніж на 7 млн. внаслідок різкого зниження народжуваності і міграції. Очікується, що та тенденція зберігатиметься, відтак загальна чисельність населення скоротиться ще на 10 млн. до 2050 року. Крім того до 2050 року половина населення матиме вік понад 45 років. Частка осіб віком 60 і більше збільшиться до 2050 в 1, 5 разу, а осіб віком від 80 і більше за цей же період збільшиться в 3, 4 разу.