Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Методичні рекомендації для студентів щодо підготовки до практичного заняття № 4

Тема: Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни

Актуальність теми: Упродовж віків випрацьовувалися певні лексичні нормативи, які стали визначальними та обов’язковими для сучасних носіїв літературної мови. Мовні знання – один з основних компонентів професійної компетенції. Діяльність медичного працівника ґрунтується на спілкуванні, основу якого становить лексика. Передумовою успішного засвоєння медичної термінології стане опанування загальнонаукової термінології. Мовно-термінологічна компетентність — найістотніша складова загальної фахової компетентності правника. Вона полягає у вільному володінні фаховою термінологією, вмінні правильно тлумачити і визначати терміни, самостійно і кваліфіковано розв'язувати труднощі терміновживання. Адже брак такої компетентності у має безліч негативних наслідків.

Знати: особливості мови своєї професії, джерела поповнення лексики сучасної української літературної мови, правила вживання термінів, особливості медичної термінології, правила правопису слів-термінів та слів іншомовного походження, основні тенденції розвитку української медичної термінології

Вміти: володіти літературною професійною мовою, користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів, правильно використовувати терміни свого, фаху фразеологічні одиниці, мовні стереотипи у професійному мовленні

1. Медвідь А.М. практикум з ділової української мови: Навч.посібн.-К., 2002, с. 67-75

1. Шевчук С.В. Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: підручн., - К., 2013, С.513-524

Увага! Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтеся до висвітлення на практичному занятті контрольних питань. За потребою зробіть нотатки (тезовий конспект)

1. Лексика сучасної української літературної мови (за походженням та сферою вживання)

3. Специфічні риси, функції та структурно-граматичні особливості слів-термінів.

4. Джерела походження, способи творення термінологічної лексики.

Матеріали для самопідготовки до практичного заняття за темою:

Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни

1. Лексика сучасної української літературної мови (за походженням та сферою вживання)

До словникового складу української мови входять усі слова, які в ній уживаються. Слів в українській мові близько 130 тисяч, причому їх кількість постійно збільшується за рахунок входження в мову нових.

Системні зв'язки між словами, які належать до лексичного фонду української мови, ґрунтуються не лише на формальних, значеннєвих і генетичних зв'язках. Слова об'єднуються у групи, або підсистеми, також за диференційними ознаками, на основі характеру їх функціонування. Так, певну частину лексичного фонду утворюють загальновживані слова, використовувані в комунікативній практиці без будь-яких обмежень, що можуть зумовлюватися такими соціолінгвістичними чинниками, як професійна приналежність, освітні й вікові характеристики, зв'язок з відповідним діалектним середовищем носіїв літературної мови тощо. Загальновживаним протиставляються слова, що мають обмежені сфери функціонування, безпосередньо зумовлювані згаданими та деякими іншими причинами. Слова обмеженого вживання об'єднуються у підсистеми спеціальної лексики.

Підставою для функціональної диференціації лексики української літературної мови виступають три основні типи ознак:

2) співвідношення активного і пасивного словникового складу в лексичному фонді;

3) стилістичні засади вживання слів у різних формах комунікативної діяльності.

Аналіз української лексики з погляду походження передбачає насамперед з'ясування тих основних шляхів формування, які зумовлюють її генетичний склад від першоджерел до сучасного функціонування.

Склад лексики української мови можна представити умовно у вигляді такої схеми:

З наведеної схеми випливає, що словниковий склад української мови об'єднує дві генетично різнопланові групи лексичних одиниць:

Лексичні запозичення фактично становлять один з найважливіших чинників розвитку кожної мови, яка претендує на високий культурний рівень, на відображення сучасного їй стану інтелектуального, культурного, економічного і політичного розвитку суспільства.

Визначити іншомовне слово можна за фонетично-граматичним оформленням та лексичним значенням.

Щоб правильно користуватися іншомовними словами, необхідно пам’ятати таке:

- не слід вживати іншомовних слів, якщо є відповідники в українській мові: ліміт – обмеження, пріоритет – першість, апелювати – звертатися тощо.

- вживання іншомовного слова в діловодстві допустиме лише в тому значенні, з яким воно прийшло до нас, яке закріплене за ним у словниках.

- не рекомендується користуватися в одному й тому ж тексті іншомовним словом та його відповідником в українській мові. Бажано користуватися національною мовою, що значною мірою полегшить справу діловодства та користування нею, допоможе уникнути небажаних двозначностей і помилок.

За сферою вживання лексика сучасної української літературної мови поділяється на загальновживану (стійку) лексику й лексику обмеженого вжитку.

Лексику обмеженого складу становить нестійка лексика – назви предметів і явищ, які не притаманні для всіх верств населення або існують протягом нетривалого часу. До такої лексики належить:

- діалектизми (територіальні й соціальні (жаргонізми)