Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема лекції: Аналіз товарних запасів, товарооборотності та товарного забезпечення товарообороту




1.Завдання, джерела інформації та методика аналізу стану товарних запасів

2.Аналіз оборотності товарів

3.Аналіз товарного забезпечення товарообороту

1. Завдання, джерела інформації та методика аналізу стану товарних запасів

Товарні запаси роздрібної торгівлі включають фактичну наяв­ність товарів у магазинах, кіосках, палатках, на дрібноптових базах, розподільчих складах, овочесховищах, а також товари, закуплені і оплачені, що знаходяться на відповідальному зберіганні у постача­льника.

Основну частку всіх товарних запасів у роздрібній торгівлі ста­новлять запаси поточного зберігання. їх планують окремо від се­зонних і цільових. Нормативи поточних запасів розробляють по­квартально в сумі і днях до обороту. їх визначають як загалом по торговельному підприємству, так і по товарних групах, а також ма­газинах та інших одиницях торговельної мережі. В такому ж розрізі проводять і аналіз товарних запасів. При цьому товарні запаси бе­руть у роздрібних цінах, тобто цінах реалізації, у яких показується обсяг товарообороту.

Однак слід відмітити, що товарні запаси в торгівлі аналізують не тільки як ресурс, необхідний для забезпечення безперебійного розвитку товарообороту, але і як складову частину оборотних акти­вів суб'єктів господарювання. Цей другий напрямок аналізу пов'язаний з оцінкою ефективності використання оборотних акти­вів підприємства, його фінансового стану. В процесі аналізу і пла­нування оборотних активів товарні запаси беруть по собівартості.

Найповніша інформація про товарні запаси в їх асортиментному розрізі наводиться в статистичній звітності форми № 3-торг «Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресто­ранного господарства». В цій формі на квартальні і річні дати пока­зуються всі фактичні товарні запаси по товарах і товарних групах у роздрібних цінах. Товари відвантажені і в дорозі в них не включа­ються. Тоді як товари сезонного зберігання чи цільового призна­чення в формі № 3-торг показуються разом із запасами поточного зберігання. Тому для визначення обсягу поточних товарних запасів необхідно від усіх запасів, показаних у формі № 3-торг, відняти се­зонні і цільові, якщо вони є в наявності. Однак це зробити досить складно, особливо в асортиментному розрізі, адже в обліку і звіт­ності ці товари окремо не виділяються.

Товарні запаси сезонного зберігання в основному концентру­ються в оптовій ланці. Тут ведеться кількісно-сумовий облік руху товарів, є більші можливості для осібного зберігання товарів се­зонного і цільового призначення, що дає можливість використання в аналізі облікової інформації про наявність цих товарів в асорти­менті. В роздрібних торговельних підприємствах ведеться сумовий облік руху товарів. Тому тут цю інформацію можна одержати тіль­ки вибірковим шляхом, на основі первинних документів, якими оформляють рух товарів, а також інвентаризаційних описів.



Статистична і бухгалтерська звітність дає можливість отримати інформацію про товарні запаси тільки на квартальні і річні дати. Фактичні товарні запаси в загальному їх обсязі на перше число ко­жного місяця по продажній їх вартості можна одержати із обліко­вих регістрів (журнал К-3, журнал-ордер Ж-7/І-СК) або відповідних машинограм, а також товарно-грошових звіт.

Процес аналізу стану поточних товарних запасів в торгівлі включає наступні аналітичні процедури:

· визначення відповідності фактичних товарних запасів норма­тивам;

· виявлення і оцінку змін, які відбулись з товарними запасами за звітний період;

· розрахунок впливу факторів на відхилення товарних запасів від нормативу чи відповідних показників на попередні звітні дати;

· оцінку раціональності розміщення товарних запасів у торго­вельній мережі;

· підсумкову оцінку стану товарних запасів і їх відповідності завданням забезпечення виконання плану товарообороту.

Аналізуючи стан товарних запасів поточного зберігання, визна­чають відповідність фактичних запасів встановленим нормативам як у сумі, так і в днях до обороту. Рівень запасів в днях ще назива­ють показником забезпеченості товарообороту товарними запаса­ми. Він виражає взаємозв'язок між абсолютним розміром товарних запасів і обсягом товарообороту.

Товарні запаси в днях визначають шляхом ділення фактичної суми товарних запасів, які є на певну дату, на одноденний товаро­оборот. Однак слід зауважити, що в практиці аналітичної роботи для визначення товарних запасів у днях на кінець звітного періоду можуть використовуватись різні показники товарообороту. В одних випадках беруть фактичний товарооборот за попередній місяць, у других – за попередній квартал, а у третіх – плановий оборот на наступний квартал.



Аналізуючи дані за місяць, товарні запаси в днях на кінець мі­сяця визначають до фактичного товарообороту за цей місяць. При вивченні фактичних запасів на основі квартальних даних їх розра­хунок у днях на кінець кварталу проводять виходячи із фактичного квартального обороту за звітний період. В процесі аналізу ці показ­ники товарних запасів порівнюють із нормативом звітного кварта­лу, що дозволяє оцінити фактичну забезпеченість товарообороту товарними запасами в минулому кварталі.

Однак товарні запаси на кінець кварталу є одночасно і зали­шками товарів на початок наступного періоду, для торгівлі в якому вони призначені. Тому, щоб визначити забезпеченість то­варообороту в наступному кварталі товарними запасами, які є в залишку на його початок, розраховують запаси в днях, виходячи із планового одноденного обороту наступного кварталу. Цей по­казник порівнюють із нормативом товарних запасів на наступ­ний квартал.

При оцінці відхилень фактичних запасів товарів від нормативу виходять з того, що значне заниження їх щодо нормативу негатив­но впливає на виконання плану товарообороту. А надмірні запаси приводять до сповільнення оборотності товарів, необхідності дода­ткового залучення коштів в оборот, збільшення витрат обігу, пов'язаних із зберіганням товарів, процентами за кредит.

Величина товарних запасів у роздрібній торгівлі в основному залежить від наступних факторів: обсягу і структури товарооборо­ту; сезонності попиту; ритмічності і надійності завозу товарів; ма­теріально-технічної бази торгівлі і її розміщення; фінансових мож­ливостей торговельної організації (підприємства) в розрахунках за товари. Ці фактори повинні враховуватись в процесі розробки нор­мативів товарних запасів.

Аналізуючи причини відхилень товарних запасів від нормативу на кінець звітного періоду в абсолютній сумі, використовують дані фактичного і планового товарних балансів за звітний період. Взаємозв'язок між товарними запасами на кінець звітного періоду (3к) і іншими показниками товарного балансу виражається формулою:

3к = 3п + Н - Р – В,

де Зп - запаси товарів на початок періоду;

Н - надходження товарів;

Р - роздрібний товарооборот;

В - інше вибуття товарів.

Використовуючи цю формулу, можна розрахувати вплив кож­ного з показників товарного балансу на відхилення фактичної суми товарних запасів на кінець звітного періоду від нормативу. При цьому застосовується така ж методика розрахунків, як і для визна­чення впливу показників товарного балансу на обсяг товарооборо­ту.

Відхилення загального обсягу товарних запасів від нормативу дорівнює сумі відхилень запасів по кожній групі товарів. Тому ва­жливе значення має аналіз товарних запасів в асортиментному роз­різі. Він дає можливість виявити, з яких груп товарів було зани­ження запасів щодо нормативу або за рахунок яких товарів було допущено затоварення.

В процесі аналізу стану товарних запасів за асортиментом на основі річної та квартальної статистичної звітності про продаж та запаси товарів у торговельній мережі і планових даних складають аналітичні таблиці, в яких на початок і кінець звітного періоду пе­ревіряють відповідність фактичних поточних товарних запасів но­рмативам з кожної групи товарів. Визначають також зміни за аналі­зований період розміру самих нормативів і фактичних запасів товарів як в сумі, так і днях до обороту. Це дає можливість вияви­ти, з яких товарних груп запаси були завищеними, а з яких їх не ви­стачало, а також оцінити зміни в структурі товарних запасів за зві­тний період.

Якщо товарні запаси з окремих товарних груп значно відхили­лись від нормативів, аналізують причини цих відхилень. Найчасті­ше причинами відсутності окремих груп товарів в торговельній ме­режі є несвоєчасне завезення товарів; виконання заявок магазинів не в повному обсязі; складання заявок на товари завідувачами ма­газинів без достатнього вивчення попиту; відсутність належного контролю з боку торговельного відділу за постачанням товарів.

Аналіз повинен також проводитись з огляду на виявлення випад­ків затоварювання, причин слабкої реалізації деяких товарів. Тому при наявності значних наднормативних залишків з окремих груп то­варів необхідно з'ясувати відповідність їх внутрішньогрупового асор­тименту купівельному попиту населення. Для цього на основі матері­алів вибіркових обстежень і актів інвентаризації товарів в магазинах вивчають їх номенклатуру, артикули, фасони, розміри і сорти.

Причини виникнення значних наднормативних товарних залиш­ків найчастіше наступні: невиконання плану роздрібного товарообо­роту; завезення товарів без достатнього врахування попиту; вузький внутрішньогруповий асортимент; утворення залишків неходових то­варів; недостатня реклама та інші, пов'язані з недоліками в організа­ції торгівлі. Слід також звернути увагу і на обгрунтованість норма­тивів запасів, так як від цього залежить стан товарних запасів.

Під час аналізу особливу увагу приділяють неходовим і залежа- лим товарам, які іноді з'являються у зв'язку із невисокою їх якістю, невідповідністю моді і сучасним вимогам покупців, негнучкою ці­новою політикою. Вони можуть з'являтися не тільки по товарних групах, які є в наднормативних залишках, але і по тих, що знахо­дяться в межах нормативу. Якщо неходові товари є в наявності, з'ясовують їх види, сорти, можливості реалізації за зниженими ці­нами чи іншого використання.

Аналізуючи товарні запаси в роздрібній торгівлі райспоживспі­лки (райСТ), дають оцінку раціональності їх розміщення між лан­ками системи. Якщо є випадки наявності великих наднормативних залишків товарів окремих груп в магазинах одних споживчих това­риств і відсутності цих же товарів в інших, то це свідчить про те, що в системі райспоживспілки слід провести роботу з упорядку­вання запасів, приведення їх у відповідність до потреб розвитку то­варообороту.

Аналіз товарних запасів у роздрібній торгівлі слід проводити в ув'язці з аналізом залишків товарів на оптовій базі райспоживспіл­ки, якщо вона має свій опт. Це дозволяє виявити недоліки в поста­чанні роздрібної торговельної мережі, адже показує, яких товарів не вистачає в магазинах споживчих товариств при наявності їх, іноді навіть у надлишку, на оптовій базі. Слід відмітити, що такі явища можуть спостерігатись навіть і в тих випадках, коли фактич­ні запаси товарів загалом відповідають нормативам.

Оперативний аналіз стану товарних запасів у магазинах прово­дять на основі товарно-грошових звітів матеріально відповідальних осіб в процесі їх приймання, обробки і затвердження. Причому ко­нтролюють не тільки відповідність залишків товарів на звітні дати установленим лімітам, але і з'ясовують дотримання асортиментно­го мінімуму. Для цього використовують акти інвентаризацій, мате­ріали обстежень магазинів, дані оперативного кількісно-сумового обліку руху товарів, який ведуть працівники магазинів.

Із результатів наукових досліджень відомо, що приблизно 80 % товарообороту будь-якого магазину покривається за рахунок 20 % усіх видів товарів, запаси яких підтримуються . Ці товари мають підвищений попит і становлять основу асортименту. Тому, аналі­зуючи стан товарних запасів в магазинах, першочергову увагу при­діляють цим товарам. Особливо важливо грунтовно вивчити їх внутрішньогруповий асортимент. Слід з'ясувати, чи дотримувалась рівновага між шириною і глибиною асортименту, а також оцінити відповідність асортименту товарів розробленій моделі запасів.

Деякі особливості має аналіз товарних запасів сезонного збері­гання і дострокового завозу. Нормативи цих запасів розробляють в абсолютних сумах на кінець кожного кварталу. В процесі аналізу фактичні суми цих товарних запасів порівнюють з нормативами на кінець кварталу. Дають оцінку їх асортименту, якості, умов збері­гання. Контролюють також дотримання графіків завозу цих това­рів. Таким чином з'ясовують, як забезпечила (забезпечило) коопе­ративна організація (підприємство) потреби майбутнього сезону. А по товарах дострокового завозу дають оцінку забезпеченості по­треби в товарах на період аж до можливості подальшого надхо­дження цих товарів.

За результатами аналізу стану товарних запасів повинні бути роз­роблені конкретні пропозиції з їх нормалізації, приведення у відпо­відність до намічених завдань розвитку товарообороту. В цих пропо­зиціях слід передбачити максимальне використання можливостей для збільшення обсягу роздрібного товарообороту, вдосконалення моделей товарних запасів, проведення гнучкої цінової політики, під­вищення обгрунтованості заявок на товари, використання прогреси­вних форм завозу товарів, збільшення їх частоти тощо.

 

2. Аналіз оборотності товарів

В торгівлі постійно відбувається реалізація товарів і поповнення товарних запасів. Чим швидше здійснюється цей процес, тим мен­ше оборотного капіталу потрібно для його здійснення, тим нижчі витрати обігу. Тому швидкість обертання товарів являється важли­вим параметром ефективності торговельної діяльності.

Для характеристики оборотності товарів використовують два показники:

· час обертання товарів у днях;

· швидкість обертання товарів у разах.

Для визначення середньоквартальних запасів використовують дані на чотири місячні дати. Середньорічні визначають за 13 місяч­ними, або 5 квартальними залишками товарів. Чим більша кількість складових використовується для визначення середніх запасів, тим точнішим є розрахунок показників оборотності товарів.

Кількість днів в періодах умовно приймається для місяця — 30, кварталу — 90, року — 360, незалежно від фактичної кількості ка­лендарних днів у них.

Показник часу обертання товарів в днях виражає час, за який обернувся середній товарний запас. Тоді як швидкість обертання товарів у разах показує, скільки разів обернувся середній товарний запас за відповідний період.

Ці показники характеризують оборотність товарів в двох аспек­тах за один і той же період.

В процесі аналізу використовують не тільки фактичні показ­ники оборотності, розраховані за звітний чи попередні до нього періоди (роки, квартали), але і планові показники. Планова обо­ротність товарів визначається поквартально. Нормативами обо­ротності служать розраховані по кварталах нормативи запасів в днях. Якщо аналізують дані за рік, то для знаходження планових середньорічних запасів беруть нормативи товарних запасів чо­тирьох кварталів у сумі і ділять на чотири. Для знаходження планової оборотності товарів у звітному році нормативні серед­ньорічні запаси ділять на плановий одноденний товарооборот цього періоду.

Слід звернути увагу на принципову відмінність змісту показни­ків «оборотність товарів» і «стан товарних запасів у днях до оборо­ту». Хоч обидва вони виражаються в днях, однак, оборотність то­варів розраховується за період і показує середню тривалість перебування товарів у вигляді товарних запасів, тоді як запаси то­варів у днях розраховуються на конкретну дату і показують рівень забезпеченості товарообороту запасами, або на скільки днів торгів­лі вистачить цих запасів.

Аналіз оборотності товарів проводять в цілому по роздрібній торгівлі системи райспоживспілки, споживчого товариства чи ін­шого підприємства, а також у розрізі товарних груп. Під час аналізу фактичні показники оборотності товарів порівнюють з плановими і базисними показниками. Знаходять відхилення і визначають, чим обумовлені ці відхилення, тобто розраховують вплив факторів на зміну оборотності товарів.

Відхилення фактичного часу обертання товарів в днях від пла­нового із знаком «мінус» означає прискорення оборотності, адже зменшується тривалість перебування товарів у стані товарних запа­сів. І навпаки, відхилення цього показника із знаком «плюс» свід­чить про сповільнення оборотності.

Швидкість обертання товарів у днях загалом по торговельному підприємству формується під впливом двох комплексних факторів:

· зміни структури товарообороту;

· оборотності окремих товарів і товарних груп.

Швидкість обертання окремих товарів суттєво відрізняється. Тому збільшення в товарообороті частки товарів з вищим рівнем оборотності за інших однакових умов позитивно впливає на зага­льний показник оборотності товарів. І навпаки, зростання в обороті частки товарів, термін реалізації яких більший, веде до сповільнен­ня оборотності.

Оборотність продовольчих товарів загалом значно вища, ніж непродовольчих. Тому збільшення частки продтоварів в товаро­обороті торговельного підприємства сприяє прискоренню оборот­ності, а непродовольчих – сповільненню.

Як уже відзначалось, швидкість обертання окремих товарів за­лежить від обсягу їх реалізації і величини середніх запасів. Переви­конання плану товарообороту позитивно впливає на оборотність товарів. Тоді як наявність наднормативних запасів призводить до сповільнення оборотності товарів, а заниження їх щодо нормативу сприяє прискоренню оборотності. Однак занижені товарні запаси можуть позитивно впливати на оборотність тільки тоді, якщо вони не впливають негативно на обсяг товарообороту. А це може бути за умови, якщо занижені запаси компенсувались покращенням поста­чання товарів за рахунок збільшення частоти їх завозу, забезпечен­ня його ритмічності, виконання заявок магазинів не тільки за обся­гом, але і асортиментом.

 

3. Аналіз товарного забезпечення товарообороту

Важливою умовою нормального розвитку роздрібного товарообо­роту є своєчасне надходження товарів у необхідній кількості і асорти­менті. Тому, вивчаючи вплив факторів на товарооборот, значну увагу приділяють постачанню товарів у роздрібну торговельну мережу.

В райспоживспілках аналіз надходження товарів проводять по всій роздрібній торговельній мережі, по кооперативах і підприємс­твах власного господарства. У районних споживчих товариствах такий аналіз проводять у цілому по роздрібній торгівлі, по роздріб­них торговельних об'єднаннях, а в останніх — по магазинах. У споживчих товариствах аналізують надходження товарів у роздріб­ну мережу в цілому і по магазинах.

Аналіз виконання плану надходження товарів проводять за ко­жен місяць, квартал і рік. Оцінку ритмічності їх надходження да­ють по місяцях і кварталах, а в ході оперативного аналізу товаро­обороту – за тиждень чи інший період, за який складають звітність матеріально відповідальні особи.

У ході аналізу поповнення товарних запасів необхідно дати оці­нку виконання плану постачання і ритмічності надходження това­рів; виявити причини відхилень від плану постачання за обсягами, асортиментом, постачальниками і строками постачання; оцінити вплив цих відхилень на товарооборот; виявити недоліки в організа­ції товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Для аналізу показників надходження товарів використовують статистичну звітність – форма № 3-торг «Звіт про продаж і запаси товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарст­ва»; планові розрахунки товарного забезпечення і надходження то­варів; договори з постачальниками товарів; графіки завозу товарів у магазини; документацію, якою оформляють надходження товарів; дані оперативного обліку виконання договорів з постачальниками і виконання заявок магазинів на завезення товарів.

Надходження і реалізація – це дві взаємопов'язані сторони процесу обертання товарів у роздрібній торгівлі. Збільшення реалі­зації товарів обумовлює необхідність росту обсягів їх надходження. У свою чергу ріст надходження товарів створює умови для зрос­тання товарообороту. Тому, аналізуючи надходження товарів, не­обхідно перш за все розглянути взаємозв'язок між товарними ре­сурсами і реалізацією як в цілому, так і по товарних групах. Для цього використовують планові і фактичні товарні баланси.

В процесі дальшого аналізу необхідно виявити, з яких груп то­варів була необхідність у збільшенні обсягів постачання. Для цього використовують наведений товарний баланс роз­дрібної торгівлі споживчого товариства з товарних груп. Він дає можливість виявити, з яких груп був не виконаний план надхо­дження товарів навіть при загальному його перевиконанні, а також оцінити вплив цього фактора на товарооборот і товарні запаси.

Подальше поглиблення аналізу надходження товарів полягає у вивченні причин невиконання плану за асортиментом. А це вимагає оцінки виконання постачальниками договірних зобов'язань, а та­кож стану організації залучення в оборот додаткових джерел по­повнення товарних запасів самим торговельним підприємством.

Аналізуючи надходження товарів, дають оцінку виконання до­говорів окремими постачальниками за кількістю, асортиментом, якістю та строками завезення. Для цього використовують дані опе­ративного обліку виконання договорів постачальниками, матеріали обліку претензій за невиконання договірних зобов'язань.

Однак невиконання договорів може бути не тільки з вини по­стачальника, але й торговельного підприємства, якщо несвоєчасно надсилаються замовлення на товари, є відмови від замовлень, по­рушується порядок розрахунків тощо. У цьому випадку слід вияви­ти винних і причини, які спричинили обмеження поставок окремих товарів.

У споживчих товариствах та інших самостійних торговельних підприємствах значна увага повинна приділятись аналізу надхо­дження товарів в окремі магазини і особливо у ті з них, які най­більш віддалені від баз постачання, або не справились з виконан­ням плану товарообороту. Такий аналіз доцільно проводити у взаємозв'язку із товарооборотом і товарними запасами магазинів. Це дозволяє одночасно з оцінкою виконання плану надходження товарів у магазини виявити вплив надходження і стану товарних запасів на відхилення фактичного їх товарообороту від планового.

Як уже зазначалось, приблизно 80 % продажу будь-якого мага­зину становить тільки 20 % від номенклатури запасів, які підтри­муються. Тому важливо знати товари, що складуть кістяк асорти­менту. А в ході аналізу надходження товарів у магазини цим товарам слід приділяти основну увагу.

Під час аналізу необхідно також перевірити стан оперативно- закупівельної роботи торговельного підприємства, оцінити доціль­ність завезення низки товарів із інших віддалених районів і ефекти­вність окремих закупок.

Якщо товари надходять у торговельну мережу методом центра­лізованого завозу, необхідно дати оцінку його організації, виконан­ня замовлень магазинів з кількості і асортименту, дотримання гра­фіків завозу товарів.

Отримані результати аналізу використовують при розробці за­ходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків в організації постачання товарів на підприємствах роздрібної торгівлі. Серед цих заходів можуть бути наступні: посилення контролю за вико­нанням постачальниками договірних зобов'язань; покращення ро­боти з вивчення попиту населення і складання обгрунтованих замо­влень на товари; забезпечення своєчасного завезення товарів у торговельну мережу; активізація роботи торговельних працівників по залученню в оборот додаткових товарних ресурсів і проведенню такої асортиментної політики, яка передбачала б збалансованість ширини і глибини асортименту товарів.

Література:

1.Економіка підприємства: навч. посіб. / За ред. A. А. Фастовець. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2000, с. 61-67.

2.Гринів Б.В. Економічний аналіз торговельної діяльності. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011, с. 98-117.

3.Економічний аналіз. Частина 2. Опорний конспект лекцій. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2010, с. 16-24.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.01 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал