💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Оформлення курсової роботи

Обсяг курсової роботи – 40-60 аркушів формату А4 (включаючи таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо).

Курсова робота виконується на стандартних листках формату А4 (210× 297 мм). Орієнтація тексту книжна. Текст наноситься лише з однією сторони листка.

Основний текст роботи друкується шрифтом 14 розміру через 1, 5 (півтора) інтервали. Абзацний відступ – 1 см.

Поля та відступи тексту: лівий, нижній та верхній – 2 см, правий – 1 см.

Шрифт друку повинен бути чітким з однаковою щільністю тексту, стрічка – чорного кольору середньої жирності.

Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту машинописним способом.

Всі помилки і описки необхідно виправити. Кількість виправлень повинна бути мінімальною: на одній сторінці не більше двох виправлень від руки чорним чорнилом.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи.

Заголовки структурних частин роботи " ЗМІСТ", " ВСТУП", " РОЗДІЛ 1", " РОЗДІЛ 2", " ВИСНОВКИ", " СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", " ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці назви пункту ставиться крапка.

Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2-м інтервалам.

Кожен розділ роботи (крім підрозділів, пунктів, підпунктів) починають з нової сторінки.

Нумерація сторінок розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул. Нумерація сторінок розпочинається з титульної сторінки. Титульна сторінка вважається першою сторінкою, але номер “1” на ній не проставляється. На другій сторінці – “Зміст” (план роботи). У “Змісті” навпроти відповідних пунктів, підпунктів обов’язково повинні бути проставлені номери сторінок, з яких вони розпочинаються (додаток Б).

Номер сторінки на листі ставиться у верхньому правому куті сторінки.

Такі розділи роботи, як " ВСТУП", " ВИСНОВКИ", “CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", " ДОДАТКИ" наводяться у " ЗМІСТІ", але не номеруються. Нумерації підлягають лише розділи, які відносяться до основної частини курсової роботи.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи включаються до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.

Ілюстрації позначають словом " Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад: " Рис. 1.2. Графічне зображення...". Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією (див. додаток В).

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщуються над таблицею (див. додаток Г).

Заголовки таблиці починають з великої літери, в кінці крапки не ставлять.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл. 1.1”.

Розміщення в тексті курсової роботи формул повинно здійснюватися з врахуванням певних правил.

Насамперед формули розміщують у тексті безпосередньо після посилань на них, посередині сторінки. Їх щільність повинна бути приблизно такою ж, як щільність основного тексту.

Громіздкі формули та формули, які нумерують, розміщують на окремих рядках. Короткі однотипні формули відокремлюючи їх від тексту доцільно подавати в одному рядку. Формули, що не мають самостійного значення вписують всередину рядків тексту.

Пояснення символів та числових коефіцієнтів, що наводяться в формулі, слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони розміщені у формулі. При цьому значення кожного символу чи коефіцієнта слід подавати з нового рядка. Перший рядок пояснень починають зі слова „де” без двокрапки.

Переносити формулу у наступний рядок дозволяється лише на знаках операцій, що виконуються, повторюючи знак операції на початку наступного рядка.

Формули повинні бути відокремлені від тексту. Таким чином, щоб вище і нижче кожної формули залишався інтервал не менше одного рядка.

Формули в роботі, якщо їх більше однієї, нумерують у межах розділу. Нумерацію формул подають арабськими літерами без знака №. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Номери формул пишуть з правого краю поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках. Якщо він не вміщається у цьому рядку, то його переносять у наступний та вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули, де використовується дріб, подають на рівні основної горизонтальної риски дробу. Якщо група формул розміщена на окремих рядках і об’єднана фігурною дужкою, то номер формули ставиться справа від вістря фігурної дужки.

Посилання у тексті на порядковий номер формули дається в дужках, наприклад, „у формулі (2.3)”.

Усі розрахунки, наведені в тексті, повинні виконуватися в одиницях міжнародної системи (СІ).

На титульній сторінці курсової роботи повинна бути така інформація: назва вузу, кафедра, на якій виконується робота, назва теми, абревіатура студентської групи, прізвище та ініціали студента, прізвище та ініціали викладача, а також його наукове звання та посада, місто та поточний рік (див. додаток А).

Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список – одна із суттєвих частин роботи, та віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Джерела можна розмішувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Оформлення додатків. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Кожен додаток (якщо їх кілька) починають з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який зазначається вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої букви друкується слово " Додаток ­" і велика літера, що позначає цей додаток. Додатки слід позначити послідовно літерами української абетки за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію.