Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Силами ЦЗ є – служби ЦЗ і формування ЦЗ.






Для проведення евакозаходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії, а на підприємствах, в установах і організаціях об’єктові евакокомісії.

 

Права та обов’язки громадян України у сфері ЦЗ:

1. Громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про НС або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, та про заходи необхідної безпеки;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від НС:

4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків НС у складі добровільних формувань ЦЗ;

5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків НС у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок НС або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

7) медичну допомогу, соціально – психологічну підтримку та медико – психологічну реабілітацію у разі фізичних та психологічних травм.

2. Громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у НС;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до НС;

3) вивчати способи захисту від НС та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення НС і у разі виникнення НС до прибуття аварійно – рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

5) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режимів, режимів радіаційного захисту;

6) виконувати права потипожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережному поводженню з вогнем.

3. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, у разі виникнення НС користуються тими самими правами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 

Керуючись вимогами Кодексу Цивільного Захисту України та іншими законодавчими актами ректор видав наказ „ Про організацію цивільного захисту студентів і співробітників від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру ”, в якому призначаються:

керівний склад (начальник цивільного захисту (НЦЗ), заступники НЦЗ - начальник оперативної групи, голова евакуаційної комісії, голова комісії з надзвичайних ситуацій, штаб ЦЗ,

- служби ЦЗ:

* служба звязку й оповіщення;

* служба протирадіаційного і протихімічного захисту;

* протипожежна служба;

* медична служба;

* служба захисних споруд;

* аварійно – технічна служба;

* служба енергопостачання;

* служба матеріально-технічного забезпечення;

* автотранспортна служба;

* служба охорони громадського порядку;

- формування ЦЗ:

* група звязку та оповіщення;

* пости радіаційного та хімічного спостереження;

* протипожежні ланки;

* санітарні пости;

* ланки обслуговування сховищ;

* група охорони громадського порядку;

* загін регулювання та забезпечення руху.

Начальниками цивільного захисту структурних підрозділів є їх керівники, які своїми наказами (розпорядженнями) створюють штаби ЦЗ, формування ЦЗ, призначають керівників груп занять, а також організовують навчання співробітників з цивільного захисту.

 

Наказом визначається порядок підготовки (навчання) у сфері цивільного захисту:

 

а) керівний склад університету і керівники структурних підрозділів, проходять підготовку в Інституті державного управління в сфері цивільного захисту: в перший рік призначення на посаду, а в подальшому - один раз в п’ять років.

б) начальники служб ЦЗ, керівники формувань ЦЗ, а також весь особовий склад постів РХС проходять підготовку в Навчально – методичному центрі ЦЗ та безпеки життєдіяльності - один раз в три роки. Керівники формувань проводять заняття з особовим складом.

в) заняття із співробітниками на кафедрах, у відділах за програмою підготовки до дій надзвичайних ситуаціях (12 годин) проводять керівники груп, призначені начальником цивільного захисту структурного підрозділу. Керівники груп занять проходять підготовку в Навчально – методичному центрі ЦЗ та безпеки життєдіяльності - один раз в три роки.

Формування ЦЗ забезпечені засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної і хімічної розвідки, засобами зв’язку і медичним майном.

В залежності від прогнозу можливого виникнення і розвитку НС, наявності засобів колективного захисту, засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), засобів медичного захисту, матеріально-технічного забезпечення, оснащеності формувань ЦЗ, а також на основі аналізу природного (топографічного) техногенного та екологічного стану місцевості розташування об’єкта, для виконання основних завдань цивільного захисту в Університеті розробляється „План дій ” який передбачає проведення заходів цивільного захисту в таких режимах діяльності:

1. У режимі повсякденної діяльності:

- Спостереження і контроль за станом довкілля, за обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територій;

- Оцінка загрози виникнення надзвичайних ситуацій та можливих її наслідків;

- Розроблення і впровадження заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту людей, зменшення можливих матеріальних втрат;

- Організація навчання керівного складу, невоєнізованих формувань, студентів і співробітників;

- Створення запасу засобів індивідуального захисту, засобів медичного захисту, оснащення для невоєнізованих формувань, резервних матеріалів для проведення робіт щодо локалізації або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

2. У режимі підвищеної готовності.

- Здійснення заходів, визначених для режиму повсякденної діяльності і додатково:

- Формування оперативної (робочої групи) для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

- Приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засобів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дій і переміщення в разі необхідності в район можливого виникнення надзвичайних ситуацій;

- Проведення заходів щодо запобігання виникнення надзвичайних ситуацій;

- Запровадження цілодобового чергування членів постійної комісії з питань надзвичайних ситуацій.

3. У режимі надзвичайної ситуації.

- Здійснення заходів щодо захисту студентів і співробітників (оповіщення, інформування, радіаційний, хімічний, медичний захист, розосередження та евакуація, рятувальні та інші невідкладні роботи;

- Переміщення оперативної (робочої) групи в район виникнення надзвичайної ситуації;

- Організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації із залученням необхідних позаштатних сил і засобів;

- Надання допомоги постраждалим студентам і співробітникам;

- Здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків надзвичайних ситуацій;

- Інформування вищестоящих органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов’язаних з реагуванням на цю ситуацію;

- Оповіщення і інформування студентів і співробітників, надання їм необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, що склалися.

4. У режимі надзвичайного стану проводяться заходи відповідно до вимог Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану”.

5. У режимі воєнного стану порядок підпорядкування військовому командуванню визначається відповідно до Закону України „Про правовий режим воєнного стану”.

На основі „Плану дій” („Плану цивільної оборони”) розробляються особисті плани начальників служб цивільної оборони щодо дій при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.

В планах визначаються:

- основні завдання служб;

- сили і засоби служб, їх оснащення і матеріально-технічне забезпечення;

- порядок приведення сил і засобів у готовність;

- заходи щодо захисту людей;

- порядок управління службою;

- організація взаємодії з іншими службами;

- порядок виконання заходів в режимах діяльності, де вказано хто їх проводить, хто залучається і терміни виконання заходів.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.