Основні теоретичні відомості та методичні поради. Дигібридним називають схрещування особин, що відрізняються одночасно двома парами альтернативних ознак; якщо ознак три пари

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Основні теоретичні відомості та методичні поради. Дигібридним називають схрещування особин, що відрізняються одночасно двома парами альтернативних ознак; якщо ознак три пари - тригібридним; багато ознак -

Дигібридним називають схрещування особин, що відрізняються одночасно двома парами альтернативних ознак; якщо ознак три пари - тригібридним; багато ознак - полігібридним.

Для дигібридного схрещування Г. Мендель узяв гомозиготні рослини гороху, що розрізнялися одночасно за двома парами ознак. Материнська рослина мала гладеньке насіння жовтого забарвлення, батьківська - зморшкувате зелене насіння. Гібрид першого покоління цього схрещування мав насіння жовте і гладеньке. Отже, жовте зафарбування насіння домінує над зеленим, а гладенька форма - над зморшкуватою. Позначимо алелі жовтого зафарбування А, зеленого — а, алелі гладенької форми В, зморшкуватої — b. Гени, що визначають розвиток різних пар ознак, називаються неалельними. У даному випадку гени зафарбування насіння А і а неалельні генам форми насіння В і b. Неалельні гени позначають різними літерами алфавіту.

Батьківські рослини мали генотипи ААВВ і ааbb.

Гамети в цьому схрещуванні утворяться відповідно до розходження хромосом у мейозі. Поєднання гамет можуть бути визначені за допомогою решітки Пеннета.

Усього можна одержати 16 комбінацій гамет, із них 9 клітин, у яких є хоча б по одній домінантній алелі з кожної пари, 3 комбінації, у яких зустрічається A алель, а b в гомозиготі, ще три, у яких гомозиготною є a і, нарешті, один клас, у якому і a і b - гомозиготи.

У F₂ Г.Мендель отримав 556 насінин, із них 315 було гладких жовтих, 101 зморшкувате жовте, 108 гладких зелених, 32 зморшкуватих зелених. Звідси можна порахувати очікуване розщеплення для цих 4-х фенотипових класів:

Отже, реальне розщеплення ідеально відповідає теоретично очікуваному.

Якщо підрахувати кількість насіння по кожній парі ознак окремо від іншої пари виявиться, що відношення числа гладенького насіння до числа зморшкуватого було 423: 133, а жовтого до зеленого - 416: 140, тобто для кожній пари відношення було 3: 1. Є очевидним, що при дигібридному схрещуванні кожна пара ознак при розщепленні в потомстві поводиться так само як при моногібридному схрещуванні, тобто незалежно від іншої пари ознак.

Таким чином, Мендель об'єктивно встановив існування третього закону - закону незалежного успадкування ознак і вільного комбінуваннягенів, який можна сформулювати так: при схрещуванні організмів, гомозиготних за двома або декількома алельними ознаками, і при подальшому розмноженні нащадків, гени, що обумовлюють формування цих ознак, вільно і незалежно комбінуються між собою, локалізуючись у генотипах нащадків другого покоління відповідно закону ймовірностей. Пізніше з'ясувалося, що цей закон має обмеження. Він здебільшого стосується розподілу хромосом, ніж генів. Вільно комбінуватися можуть лише ті гени, які містяться в різних парах хромосом.

Аналізуючи дигібридну схему можна побачити, що внаслідок схрещування виникають нові константні поєднання генів і нові фенотипи: ААbb — жовте зморшкувате; ааВВ — зелене гладеньке насіння. Таких рослин не було на початку досліду. Вони виникли завдяки перекомбінації дискретних менделівських факторів.

Шляхом гібридизації можна об'єднувати в одному генотипі корисні для людини ознаки, які знаходяться у різних форм у роз'єднаному стані. Так, при схрещуванні карликових малопродуктивних сортів пшениці з високорослими, а звідси полягаючими, але врожайними сортами були отримані гібриди в генотипі яких поєдналися гени, які зумовлюють високу продуктивність і низькорослість, а отже стійкість до полягання.

Селекція, яка використовує гібридизацію як засіб перекомбінації генів з метою створення нових генотипів і фенотипів, одержала назву синтетичної селекції. Переважну більшість сучасних високопродуктивних сортів рослин і порід тварин виведено шляхом гібридизації. Слід мати на увазі, що внаслідок схрещування виникають як бажані, так і небажані для людини поєднання ознак, тобто гібридизація посилює генотипову різноманітність, а з цієї різноманітності селекціонер добирає ті комбінації, які його найбільш задовольняють.

Г. Мендель провів досліди з сортами гороху, що відрізнялися за трьома парами ознак: за формою насіння (гладеньке — зморшкувате), за забарвленням сім'ядолей (жовте — зелене), за кольором шкірки насінини (сірий - білий). Тригетерозиготи F₁ мали домінантні ознаки — гладеньке насіння А, жовті сім'ядолі В і сіру шкірку С. Рецесивними ознаками були зморшкувате насіння а, зелені сім'ядолі в і біле забарвлення шкірки насіння с.

Аналізуюче схрещування засвідчило, що тригетерозиготи АаВbСс, тобто гібриди F₁, утворюють вісім типів гамет: АВС, АВс, АbС, Аbс, аВС, аВс, аbС, abc, які перекомбіновуючись у процесі запліднення, дадуть початок 64-м класам потомків (згідно з решіткою Пеннета).

Отже, тригібридне розщеплення за фенотипом є поєднанням трьох незалежних моногібридних розщеплень:

27АВС + 9АВс + 9АвС + 9аВС + 3авС + 3аВс + 3Авс + 1abc - (3А + 1а) × (3В + 1в) × (ЗС + 1с).

Принцип незалежної поведінки різних пар альтернативних ознак в розщепленні по фенотипу в F₂ при повному домінуванні може бути виражений формулою (3+1)ⁿ де n - число пар альтернативних ознак. По цій формулі можна вирахувати число можливих класів в розщепленні по фенотипу при любому схрещуванні чи то моно- чи полігібридному. Моногібридне (3+1)¹ тобто 3: 1 - 2 класи;

тригібридне (3+1)³ =27: 9: 9: 9: 3: 3: 3: 1 - 8 класів, тобто число фенотипових класів при розщепленні в F₂ може бути виражено формулою 2ⁿ, де 2 - пара алелей, а n - число алельних пар. Для моногібридного - 2¹ = 2, для дигібридного 2² =4, для тригібридного 2³ = 8 і т.д.

За цією ж формулою можна розрахувати число типів гамет, які утворюються в любого полігібрида F₁.

Можна також вирахувати число можливих комбінацій гамет по формулі 4ⁿ, де 4- число комбінацій при моногібридному схрещуванні, аn число алельних пар.

Число генотипових класів вираховується по формулі 3ⁿ. (3 - число генотипових класів для моногібридного схрещування). Всі ці підрахунки правильні лише тоді, коли неалельні гени знаходяться в негомологічних хромосомах. Але відомо, що число хромосом для кожного виду організмів відносно невелике і постійне. Тому можливе одночасне незалежне успадкування лише скількох генів скільки пар гомологічних хромосом у організмів даного виду. Так, у дрозофіли (2n=8) незалежним може бути лише тетрагібридне схрещування, Якщо ж ми досліджуватимемо успадкування більше ніж 4 ознак, то третій закон Менделя не здійсниться.

У людини 46 хромосом. Якщо допустити, що в людини в кожній парі хромосом тільки по одній алелі, то число різних сортів гамет буде2²³, число класів розщеплення по фенотипу 2²³, по генотипу - 3²³, а число можливих комбінацій гамет - 4²³. Число комбінацій гамет у людини говорить про величезний розмах мінливості у цього виду. До того ж треба зазначити, що в кожній хромосомі не один, а значно більше генів, до того ж гени можуть взаємодіяти між собою. Існують і інші фактори, які значно збільшують мінливість генотипів і фенотипів.

Аналіз полігібридних схрещувань провадиться так же, як і дигібридних, проте з кожним збільшенням числа ознак зростає число комбінацій гамет. Якщо у дигібрида, як ми бачили, утворюється 16 комбінацій, у тригібрида їх уже 64, а в тетрагібрида - 256.

Класичне розщеплення 9: 3: 3: 1 при дигібридному схрещуванні буде не завжди, для цього необхідно дотримання багатьох умов.

Варто мати на увазі, що в полігібридних розщепленнях також може бути неповне домінування, що призводить до серйозних змін у частотах з якими зустрічаються різні фенотипові класи. Необхідно також виконання ряду умов для того, щоб відбулися очікувані розщеплення:

1. Перебування генів, що враховуються у негомологічних хромосомах.

2. Рівновірогідне утворення гамет усіх сортів на основі випадкового розходження хромосом у мейозі.

3. Рівновірогідне дозрівання гамет усіх типів.

4. Рівновірогідна зустріч гамет при заплідненні.

5. Рівновірогідне виживання зигот і дорослих організмів.

6. Відносна стабільність розвитку досліджуваних ознак.