Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Навчання учнів самостійному складанню задач




У допоміжній школі учні розв'язують арифметичні задачі, які є у підручнику або придумані вчителем. Але більш ефективним цей процес буде тоді, коли школярі разом з розв'язуванням готових задач будуть складати їх самостійно.

Досвід працівників допоміжних шкіл показав, що спочатку краще всього цю роботу проводити з використанням предметної наочності. Вона допомагає створити в учнів уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, сприяє правильному вибору дій.

Знайомити учнів з складанням задач доцільно у такій послідовності.

1. Складання задач за інсценуванням. Наприклад, учитель
малює (або вивішує намальовану) ялинку і запрошує до неї спочатку
З зайчики, а потім ще 2 зайчики. До дошки "вибігають" 3 і 2 учні.
Дітям пропонується порахувати, скільки зайчиків прибігло до ялинки,
за допомогою якої арифметичної дії можна дати відповідь на це
питання. При цьому уточнюється, скільки спочатку "прибігло"
зайчиків, скільки потім, скільки стало їх всього. Після цього учням
дається завдання скласти умову задачі.

2. Складання задач на основі наочного сприймання предмет­
них дій.
Велику увагу слід приділяти аналізу предметної ситуації,
розвитку в учнів допоміжної школи умінь встановлювати необхідні
зв'язки і відношення між числовими даними, які повинні моделюва­тися, переводитись на мову математики. Тут значне місце у навчанні
треба відводити вправам, які розкривають зміст текстових задач з
Декількох боків: з одного боку предметно-практичні дії. висловлю­ються у мовленні, на основі чого складається задача, формулюється умова і питання, і навпаки, зміст словесно сформульованої задачі зображується у предметно-практичних діях (Р.А. Сулейменова).

З цією метою на першому етапі корисними будуть вправи на складання умови задачі на основі наочного сприйняття предметних дій. Тут все зводиться до опису того, що бачили учні. Наприклад, вчитель просить школярів уважно слідкувати за тим, що він робить. На набірному полотні вчитель кладе 5 кружечків, потім додає ще 4 кружечки. Після цього від учнів він вимагає, щоб вони по мірі можли­востей точно і розгорнуто сформулювали все те, що вони бачили.

В.: Діти, хто розкаже по порядку все, що я робив з кружеч­ками?

У.: Було 5 кружечків, потім додали ще 4 кружечки.

В.: Ти розповів вірно, назвавши ті числа й у тому порядку, в якому казав я.

Але учнів треба привчати до повної відповіді. І тут їм потріб­на, в першу чергу, допомога вчителя. Він сам підказує дітям початок задачі: "На набірному полотні спочатку було ... (учень повторює)". Так, під керівництвом і спрямуванням вчителя складається умова задачі. Продемонстровані предметні дії описуються ще декількома учнями, умова записується на дошці і після цього прочитується усім класом.



При складанні задач на збільшення або зменшення числа на декілька одиниць учням можна запропонувати малювання. Наприк­лад, фрагмент уроку з розв'язуванням задачі на збільшення числа на декілька одиниць. Вчитель пропонує учням намалювати в зошити апельсини і лимони. Але при цьому лимонів повинно бути менше, аніж апельсинів. Після виконання дітьми цих малюнків вчитель організовує бесіду:

В.: Олю, розкажи, що ти намалювала в зошиті?

У.: Я намалювала 5 апельсинів і 2 лимони.

В.: Значить, ти намалювала 5 апельсинів, а лимонів ти нама­лювала більше чи менше?

У.: Менше.

В.: А на скільки?

У.: На три.

В.: Тепер повтори, про що ти розповіла.

У.: Я намалювала 5 апельсинів, а лимонів на 3 менше.

Так вчитель звертається до декількох учнів і просить їх розповісти, що вони намалювали, і скласти умову задачі.

На початковому етапі навчання у багатьох учнів спостеріга­ється складання односкладових задач, в яких є "було", "відняли", "додали" тощо. Допомога учням з боку вчителя при складанні умови задачі на основі спостережень дій полягає, в основному, в уточненні предметного змісту, а інколи і в тому, що вчитель сам придумує початок умови.

Якщо на першому етапі предметні дії демонструє вчитель, то пізніше учні самі виконують дії за інструкцією вчителя.

Перед демонстрацією виконання дій учням треба обов'язково дати установку запам'ятати все, що їм будуть показувати. Крім того, увага дітей постійно фіксується на кількості демонстрованих предме­тів. Наприклад, учитель бере яблука, потім просить порахувати, скільки їх є. Якщо він відклав їх убік, то просить сказати, скільки яблук відкладено.



При складанні з учнями задач на основі наочного сприйняття предметних дій необхідно звернути увагу на те, щоб вони безпосе­редньо не сприймали зором шуканий результат, а проводили обчислення в умі, на основі наявних даних. Деяким учням важко засвоїти послідовність дій, які відображені у задачі і конкретно співставити предметні дії з числовими даними і тому на початкових етапах вчитель після першого показу дій повторює їх і поєднує з навідними питаннями: "Згадай, що я робив з яблуками. Що було потім з ними?"

Оскільки більшість розумово відсталих учнів забувають числові дані задачі, то вчитель може їх записувати на дошці без найменувань: 2, 5, 7, 8 тощо. Після складання школярами задачі педагог підкреслює, що кожна задача має свій зміст і його необхідно зрозуміти.

Учні інколи роблять помилки при розв'язуванні задач, обумовлені їхньою поспішністю. Прочитавши задачу і нечітко усвідо­мивши її умову, зразу починають виконувати ті чи інші обчислення. Враховуючи це, вчитель проводить роботу над подоланням цього недоліку. Він постійно нагадує школярам про необхідність спочатку добре зрозуміти задачу, а потім переходити до її розв'язування. Це сприяє виробленню вміння уважного і більш усвідомленого читання умови та запитання задач.

3. Після проведення декількох уроків можна запропонувати учням до готової умови поставити питання. Визначення питання до умови задачі, складеної на основі сприйняття предметних дій, сприяє усвідомленню розумово відсталими дітьми послідовності розвитку в задачі подій. Наприклад: "У Василя було 8 горіхів. З горіхи він віддав Петру. Поставте питання до задачі."

4. Складання задач з певними числами: "Складіть задачу з числами 7 і 3"

5. Складання задач за готовим розв'язком: "Складіть задачу, яка б розв'язувалась так: 5 грн. х 2 = 10 грн."

6. Складання задач за готовим планом:

План

1. Скільки кілометрів проїхав потяг за 4 години при швидкості 48 км/год?

2. Скільки кілометрів залишилось ще проїхати потягу?

7. Складання задач за вказаною арифметичною дією: "Скла­діть задачу, яка б розв'язувалася додаванням (відніманням, множен­ням, діленням)"

8. Складання задач певного типу: "Складіть задачу на збіль­шення (зменшення) числа на декілька одиниць (в кілька разів)."

9. Складання аналогічних задач: "Складіть задачу, подібну до тієї, яку ми тільки що розв'язали, але з іншими числовими даними і предметами."

10. Складання задач за кресленням. Наприклад:

200км ?

480 км

11. Складання задач за коротким записом. Наприклад:

Ціна Кількість Вартість
1 грн. 10 зошитів ?

12.Складання задач за малюнком і таблицею. Наприклад:

13.До готової умови задачі вставити 1, а потім і 2 пропущені числові дані. Наприклад: "На квітках сиділо 6 метеликів. Потім ... метелика відлетіло. Скільки метеликів залишилося на квітках?"; "В автобусі їхало ... пасажирів. На зупинці зійшло ... пасажирів. Скільки пасажирів залишилось в автобусі?"

14.Складання задач за питанням. Наприклад: "Складіть зада­чу за таким питанням: Скільки літрів молока у двох бідонах?".

Потрібно також зазначити, що при самостійному складанні задач під час їх закріплення важливо застосовувати той матеріал, який учні зібрали під час прогулянок, екскурсій.

Для того, щоб учні могли краще зрозуміти суть алгоритму розв'язання нових задач і набули навичок узагальнених способів робо­ти з ними, потрібно давати їх якомога більше. Але розв'язувати підряд задачі одного типу не бажано, адже це призведе до простого "натаску­вання" дітей на короткий термін. Корисно чергувати розв'язування різних типів задач, виділення в них рис подібності і відмінності.

Кращому розумінню предметного змісту задачі, залежності між відомими і невідомими допомагає розв'язання задач з недостат­німи або зайвими числовими даними, числовими даними, записаними не цифрами, а словами. Розумово відсталі діти спершу не помічають відсутніх даних, привносять свої і починають розв'язувати задачу не ту. яку дав вчитель, ату, яку вони придумали самостійно. Тому розв'я­зування задач такого типу (з недостатніми даними, з даними, записа­ними словами, з зайвими даними тощо) виконує важливу не лише навчальну, але й корекційно-розвиваючу роль.

Розподіл простих задач за роками навчання

Й клас

1) Знаходження суми двох чисел. .

2)Знаходження остачі.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися в першому класі.

2) Задачі на збільшення числа на декілька одиниць.

3) Задачі на зменшення числа на декілька одиниць.

Й клас

1) Задачі, які вивчались у попередніх класах.

2)Задачі на знаходження добутку.

3) Задачі на знаходження частки.

4)Задачі на збільшення числа в декілька разів.

5) Задачі на зменшення числа в декілька разів.

6) Задачі на знаходження вартості за ціною і кількістю.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися у попередніх класах.

2)Задачі на залежність між величинами: ціною, кількістю, вартістю.

3) Задачі на знаходження невідомого доданка.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися у попередніх класах.

2)Задачі на знаходження частини від числа.

3) Задачі на знаходження невідомого зменшуваного.

4)Задачі на знаходження невідомого від'ємника.

5) Задачі на різницеве порівняння двох чисел.

6) Задачі на кратне порівняння двох чисел.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися у попередніх класах.

2)Задачі на знаходження частини числа.

3) Задачі на знаходження декількох частин числа.

4)Задачі на зустрічний рух.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися у попередніх класах.

2)Задачі на знаходження середнього арифметичного.

3) Задачі на знаходження периметра квадрата, прямокутника,

трикутника.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися у попередніх класах.

2) Задачі на обчислення тривалості подій, початку або

закінчення.

3) Задачі на обчислення часу і швидкості.

4) Задачі на обчислення площі прямокутника, квадрата,

земляних площ.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися у попередніх класах.

2)Задачі на знаходження дробу від числа.

3) Задачі на знаходження числа за його дробом.

4)Задачі на знаходження відсотків від числа.

5) Задачі на знаходження числа за його відсотком.

6) Задачі на знаходження об'єма куба.

Й клас

1) Задачі, які вивчалися в попередніх класах.

2)Задачі на обчислення об'єму прямокутного паралелепіпеда.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал