Значення усної лічби для учнів допоміжної школи

Поряд з формуванням основних математичних понять, вив­ченням властивостей чисел і законів арифметичних дій важливе місце в допоміжній школі займає формування в учнів обчислювальних навичок. Складовою частиною майже кожного уроку математики є вправи з усної лічби. їх значення надзвичайно велике.

Учні у процесі рахування вдосконалюють навички усної лічби, краще запам'ятовують назви чисел, компоненти і закони арифметичних дій, розвивають вміння у розв'язанні простих і складених задач, оволодівають математичною термінологією. Усна лічба вносить різноманітність у викладання математики, сприяє закріпленню знань і дає можливість швидко перевірити їх.

Оволодіння учнями зі стійкими інтелектуальними вадами обчислювальними навичками готує їх до більш швидкого проведення цих обчислень у процесі трудової діяльності у шкільній майстерні, при відвідуванні магазинів, пошти тощо. Вміння швидко і правильно робити в повсякденному житті обчислення мають практичну значущість для вихованців допоміжної школи.

Для того, щоб зробити усні обчислення не вдаючись до докладнішого запису, учні повинні зосередити свою увагу на пропоно­ваних завданнях, запам'ятати числа і результати. Для виконання будь-якої арифметичної дії учневі необхідно використати найбільш раціональний шлях розв'язання. Він можливий лише при викорис­танні таких мисленнєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення. Все це сприяє як розвитку пізнавальних здібностей учнів, так і подоланню їх недоліків.

Здійснюючи розв'язання прикладів і задач усно, учні розви­вають математичну мову, збагачуючи її математичними символами, розширюючи словниковий запас. Вони запам'ятовують математичні терміни, вирази, вчаться ясно і лаконічно висловлювати свої суджен­ня, хід розв'язання задач та обчислення прикладів.

Використовуючи багаторазове повторення обчислення ариф­метичних прикладів та розв'язування задач, які подаються у цікавій формі, з використанням різноманітних засобів, школярі безпо середньо переконуються у їхньому практичному значенні. Учень, який на достатньому рівні оволодів навичками усного рахунку більш самостійний на уроках ручної праці, трудового навчання, географії, природознавства тощо, значно легше включається у різноманітну трудову діяльність, яка є невід'ємною складовою його повсякденного життя, а, отже, і соціалізації в цілому. Так само легше він оволодіває професійною підготовкою, оскільки вміння швидко виконувати усні обчислення є невід'ємною складовою будь-якої професійної діяльності.

Вправи з усної лічби створюють емоційно позитивну ситуа­цію на уроках математики, викликають інтерес з боку учнів не тільки до них, але й до предмету в цілому. Вони урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими для школярів. Не менш важливе значення усного рахунку для формування у розумово відсталих школярів таких якостей, як вміння усвідомлено і цілеспрямовано працювати розумово, вміння швидко орієнтуватись у поставленому завданні, вибирати найбільш ефективні шляхи для точного і правиль­ного його виконання.

Необхідність зосередити зусилля, щоб запам'ятати числа, вказані арифметичні дії, виконати ланцюжок інтелектуальних операцій і довести розпочату роботу до кінця, отримавши вірну відпо­відь – все це сприяє розвитку логічного мислення у школярів, уваги, пам'яті та інших психічних процесів.

Таким чином, усна лічба має велике як освітньо-виховне, так і корекційно-практичне значення для учнів з особливими потребами у навчанні. Але при цьому потрібно зазначити, що не всі вказані якості, які виховуються і формуються на заняттях з усного рахунку, стають можливими і доступними для використання розумово відсталими школярами навіть в тому випадку, коли вчитель досконало володіє методикою їхнього проведення, використовує їх систематич­но, з тонким урахуванням індивідуальних психофізичних можливос­тей учнів допоміжної школи і завдань їх корекції.

В структурі уроку вчитель чітко визначає мету усної лічби як окремого етапу уроку, і відповідно до неї підбирає види вправ та форму їх проведення.

Його метою може бути:

- ознайомлення з новими прийомами усних обчислень, їх
закріплення, формування навичок швидкого обчислення;

- повторення та закріплення теоретичних знань, математичної термінології;

- підготовка до сприймання нових знань: розв'язування прос­тих задач, які входять до складених; розв'язування простих прикладів, які готують учнів до засвоєння писемних обчислень; повторення нумерацій тощо;

- переведення учнів з одного виду роботи на другий;

- розвиток інтересу до нових видів вправ.

Навчання обчислювальній техніці необхідно здійснювати на основі застосування відповідних форм, прийомів та спеціально підіб­раних вправ з усної лічби.