Сценарій як специфічна форма організації екранного матеріалу; його зміст та значення; форми сценарних матеріалів

Телевізійні програми та фільми створюються на основі об´ єктивного і суб´ єктивного матеріалу. Суб´ єктивним є життєвий досвід авторів, і насамперед– драматурга й режисера, їх відчуття світу, спостереження, пам´ ять, емоційні переживання, знання та практичний досвід. Усе це тим чи іншим шляхом перетікає в драматургічну тканину будь-якого телевізійного чи кінематографічного твору, надихає її присмаком і правдою життя, індивідуальним авторським стилем.

Об´ єктивні матеріали – усе те, що зйомочна група здатна відзняти, записати, змонтувати відповідно до драматургічного та режисерського задуму. Цих джерел, з яких формується майбутній твір, достатньо багато і кожен з них має власні історичні традиції, жанрову своєрідність і специфіку створення й використання.

Але перш ніж режисер приступає до практичного створення фільму або програми, з´ являється с ц е н а р і й, який є суб´ єктивним драматургічним поглядом на об´ єктивні матеріали майбутнього екранного твору.

Сценарій фільму або телевізійної програми є літературною основою екранного твору, її чорновою, робочою версією, яка розкриває тему майбутньої програми, окреслює її цільові завдання, можливі об´ єкти зйомок, пропонує героїв та інших учасників програми, намічає головні виражальні прийоми драматургії та основні змістовні і художні елементи майбутнього тексту.

Глибина і ретельність розробки сценарію залежить від складності програми і вимог конкретного виробника.

В інформаційних програмах чи таких, що розраховані на подієві зйомки та інтерв´ ю, зазвичай достатньо сценарного плану з викладом головних компонентів програми. В інших випадках сценарій має більш розгорнуту форму і поглиблений зміст.

Найбільші вимоги зазвичай ставляться до публіцистичних нарисів, ігрових і науково-пізнавальних фільмів і програм, які потребують детальної розробки літературного і фактичного матеріалу, оригінальної драматургічної побудови.

Стандартний сценарій неігрової телепрограми інформаційного чи аналітичного жанру являє собою опис майбутнього зображення в лівій колонці аркуша і відповідного тексту в правій колонці.

Достатньо складні сценарії програм аналітично-художніх і художніх жанрів і будь-які кіносценарії зазвичай пишуться в довільній авторській формі – тій, яка задовольняє виробника програми. Тексти майбутньої програми здебільшого визначаються лише тематично, або з уточненням майбутньої стилістики викладу.

Головне в сценарії – розкриття певних думок, подій, концепцій з урахуванням можливостей їх екранного розкриття, специфіки телеекрана. Сценарій повинен адекватно можливостям виробничого процесу намічати майбутні аудіовізуальні образи, чітко окреслювати головні драматургічні прийоми побудови фільму.

Авторські ремарки можуть бути якими завгодно стилістично, але давати повне уявлення про те, що пропонує автор для створення програми. Тобто, автор сценарію повинен уявно бачити майбутню програму, навіть розуміючи, що у подальшій роботі вона може набути іншого вигляду. Вдалий сценарій, окрім цікавого змісту й адекватного прийому, повинен нести в собі яскраво виражену авторську позицію, містити традиційні елементи розвитку драми, давати змогу застосувати динамічні можливості екрану.

Режисерська робота над сценарієм передбачає створення індивідуального звукозорового образу програми, яка тематичного відповідає літературному сценарію, але відбиває особливості конкретного режисерського стилю та в максимально повній мірі відповідає перебігу життєвого процесу під час практичної реалізації сценарного матеріалу у формі телепрограми.