Заняття 7. тема. поДорож До КазКового лісУ

тема. поДорож До КазКового лісУ

програмовий зміст: продовжувати вчити дітей порівнювати групи пред- метів за кількістю, користуючись словами більше, менше, порівну, стіль- ки — скільки; закріплювати знання дітей про геометричні фігури; вчи- ти розрізняти й називати частини доби: день, ніч, ранок, вечір; формувати

уміння порівнювати предмети, різні за шириною, користуючись прийома- ми накладання і прикладання; закріпити кольори; розвивати вміння пра- цювати в парах.

матеріал: сова; сорока; скринька з картками «частини доби»; квіти зі збірними пелюстками різного кольору; метелики; ведмідь; лисиця; зайчик; хатки на підставках; квіти в кошику (по два кожного кольору) за кількістю дітей; будівельний матеріал; метелики.

Хід заняття

— Діти, ви любите подорожувати? Тож сьогодні ми з вами вирушимо до лісу.

— Яка зараз пора року? (Весна)

— А весною, я знаю, в лісі надзвичайно красиво, мов у казці. Разом з цим ми маємо бути уважними, щоб ніхто не заблукав.

— Ой, хто це? Це ж сова — мудра голова. Вона оберігає казковий ліс і нікого до нього не пускає. А що ж нам робити? Сова підказує, що в скринь- ці у неї малюнки з частинами доби, але вона їх всі переплутала. Допоможе- мо сові?

Дидактична гра «Коли це буває»

— Ось і допомогли ми сові і можемо мандрувати далі. (На килимі лежать квіти різного кольору, але лише з однією пелюсткою, решта пелюсток — під стільцями дітей.)

— Що ж це трапилось у лісі? Які гарні квіти тут росли, але кудись всі пе- люстки поділись? Як ви гадаєте?

Чутно, як кричить сорока.

— Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

— Сороко, ти всюди літаєш, все знаєш. Що трапилося з квітами? Де пе- люстки поділись?

— Злий вітер прилетів, сильно подув — всі пелюстки розлетілись. Можливо, ми зможемо допомогти, відшукаємо всі пелюстки і повернемо їх на місце.

Дидактична гра «Добери пелюстку до квітки»

Умова. Пелюстки добираються за кольором до кожної квітки.

— Які гарні квіти! Ви відчуваєте, який у них аромат? А тепер по поряд- ку порахуйте, скільки тут квітів.

— Якого кольору квітка третя? Яка за порядком синя квітка?

— Навколо квітів літають метелики. Як ви гадаєте, чого більше — квітів чи метеликів?

— Скре-ке-ке! Більше квітів.

— Як же нам перевірити? Давайте покладемо кожного метелика на квіт- ку такого ж кольору, як і метелик.

— Скільки їх? (Порівну)

— Отже, скільки квітів, стільки ж і метеликів.

Вихователь забирає одного метелика.

— А тепер — чого більше? На скільки? Чому?

— Чуєте, хтось тут на галявині є? Хто це там під ялинкою ховається? (Діти називають: «Зайчик, ведмідь, лисичка».) Але вони чомусь сумні. Що сталося, як ви гадаєте, діти? Вони просять нас допомогти знайти їхні хатки, бо оселі в них такі схожі, що їх важко розрізнити. Допоможемо звірятам? Але ми це можемо зробити, лише відгадавши загадки. Щоб допомогти лисичці знай- ти будинок, необхідно відгадати загадку про геометричну фігуру.

Ні кутів, ні сторін зовсім він не має,

А тому ми його… (кругом) називаєм.

Вихователь виставляє малюнки трьох хаток із дахами різного кольору і різни- ми вікнами.

— Як ви гадаєте, яка ж лисичкина хатка? Якого вона кольору? Правильно, це — вона. Що ж, як взялись допомагати — поведемо лиску аж до хатки.

Тож дивіться: он лісок,

А за ним уже струмок.

А в струмку вода холодна. Можна замочити ноги. Ми його перестрибнемо, Потім далі всі підемо.

Діти один за одним перестрибують струмок і підходять до хати з круглим віко- нечком.

Л и с и ч к а. Дякую вам, малята, що привели мене аж до хати. До поба- чення, ідіть, іншим звірям допоможіть.

Д і т и. До побачення, лисичко!

Підійдемо до струмочка

й кожен зробить по стрибочку. Зачекалося зайчатко,

Ми знайдемо його хатку. Ну, загадуй нам загадку.

Він не круг і не квадрат, і не прямокутник,

Має тільки три кути, звуть його… (трикутник).

— Подивіться знов, малята, де з таким віконцем хата?

— Якого вона кольору? Правильно. Що ж, взялись допомагати — пове- демо зайча до хати.

Ми зайчатко повели і до річки підійшли.

Але як нам тут вчинити, щоб і ніг не замочити?

— І вода в річці холодна, і перестрибнути не можна. А чому через стру- мок ми могли перестрибнути? (Бо він вузький-вузький.)

— А чому через річку не можна перестрибнути? (Бо вона широка.) По- кажіть, яка вона.

— Як же нам потрапити до хатки? (Місточок зробити.)

— Погляньте, чи нічого поряд немає? (Є дві дощечки.)

— Вони однакові за довжиною? (Ні, довга і коротка.)

— Яку візьмемо, щоб перейти через річку? (Довгу.) Отже, обережно пе- рейдемо і зайча переведемо.

— Дякує зайчатко, каже, що відпочити зараз ляже.

З а й ч и к. До побачення, ідіть, на вас чекає ще ведмідь.

Прощавай, зайчатко, друже,

Поспішаємо ми дуже, Знов до річки підійдемо, Через кладку перейдемо. Нас чекає ведмежатко. Тож яка твоя загадка?

— А ведмедик назбирав квітів. Скільки квітів? (Багато.) Чи однаково- го вони кольору? Візьміть по одній. А тепер знайдіть собі пару, щоб у друга була квітка такого ж кольору, як і у вас.

— Якого кольору у вас квіти? А у вас? Підійдіть тепер парою до столу і разом побудуйте для звірят будиночки.

Діти роблять будиночки з будівельного матеріалу.

— Всіх звірят порятували, час тепер і нам повертатись у дитячий садок. Яке завдання вам найбільше сподобалось виконувати? Добре, за те, що ви такі розумні, сова вам дарує чарівних метеликів, вони допоможуть вам швид- ше долетіти до дитячого садка.

рухлива гра «метелики»