Тема. жила-БУла КазКа

програмовий зміст: продовжувати вчити порівнювати предмети за ши- риною, довжиною, висотою, вживати слова: широкий — вузький, високий — низький, довгий — короткий; продовжувати ознайомлювати дітей з прийома- ми порівняння множин способом прикладання однієї множини до елемен- тів іншої; вчити розуміти слова: стільки — скільки, порівну, більше — менше на один; вчити визначати напрямок від себе: угорі — внизу; закріпити по- няття багато та один; спонукати дітей складати квітку з двох частин; закрі- пити знання назв кольору; вправляти в умінні змащувати клейстером всю форму; розвивати мислення, естетичні почуття, пам’ять; виховувати увагу, самостійність, інтерес до занять із математики.

Демонстраційний матеріал: дерева, квіти, пташки, ведмідь, лисиця, біл- ка, річка з тканини, дошка, фланелеграф.

роздавальний матеріал: будівельний матеріал.

Хід заняття

Голос за лаштунками читає вірша.

Жила-була казка у нашому домі. Із казкою цією ви, діти, знайомі.

Щось трапилось в ній, хоч було все прекрасно. Однак незабаром знов стало все ясно.

Ця казка співала, смішила, лякала

І знову до себе діток закликала. Заходить вихователь і виконує пісню Червоної Шапочки.

В и х о в а т е л ь. Добрий день, діти, мене звуть Червона Шапочка. йду я в ліс до хворої бабусі, несу їй пиріжки та горщичок масла. Ви хочете піти зі мною? Тоді ходімо. А хто ж це нас зустрічає? (Виходять білочка та ли- сичка.)

— Хто з них вищий? Скажи, Альоно. (Лисичка вища, а білочка нижче.)

— Білочка посміхається. У неї пишний, вигнутий хвостик. Нумо, дітки, прогніть спинку та підлізьте у білочки під хвостиком.

— Погляньте, яке дерево. Як воно називається? (Лимон.)

— А яке за висотою дерево? Високе чи низьке? (Високе.)

— Скільки листочків? (Багато.)

— Якого вони кольору? (Зеленого.)

— Що це? (Лимон.)

— Скільки лимонів? (Один.)

— А зараз підемо далі. Тепер необхідно перейти через річку. Але що це? Хтось порушив місточок. Мабуть, це вовк зробив. Зараз ми його полагоди- мо й підемо далі. З якої геометричної фігури складається місток? (З квад- ратів.) Діти беруть по одному квадрату і складають місток.

— Діти, яка річка? (Широка.)

— А місточок який? (Вузький та довгий.)

— Отже, шикуйтесь один за одним та підемо дивитися. йдіть обережно, щоб не замочити ніг. Ось ми й потрапили на казкову галявину. Як ви вважаєте, хто це так цвірінчить? (Пташки.) Це, мабуть, вони так чудово співають?

— А де вони сидять? (На дереві.)

— Скільки горобчиків на дереві? (Один.)

— А скільки синичок? (Одна.)

— А кого більше — синичок чи горобчиків? (Порівну.)

— А ось хтось ще співає. Ой, горобчик, а зараз ще один прилетів. Кого стало більше — горобчиків чи синичок? (Горобчиків.)

— На скільки? (На одного.)

— А хто це сидить під деревом? (Ведмідь.)

— Де сидить ведмідь? А пташки? А що росте за деревом? (Квіти.)

Вихователь бере квітку, роздивляється разом із дітьми.

— Як називається ця квітка? (Ромашка.)

— А яка в неї серединка? (Жовта та кругленька.)

— Які пелюстки? (Довгенькі та білі.)

— Скільки серединок у цій квітці? (Одна.)

— А пелюсток? (Багато.) Ой, які гарні квіти, зараз я їх зірву і бабусі по- дарую.

В е д м і д ь. Ні, дітки, ліс бережіть, квіточки мої не рвіть.

— Добре, ведмедику, хай ці квітки прикрашають ліс, а ми для бабусі самі зробимо.

Діти виконують аплікацію «Ромашка».