Словотворення третьої відміни

Більшість іменників третьої відміни утворюється від дієслівних основ (інфекта і супіна). Найпродуктивніші типи утворення віддієслівних іменників:

1. Від основи супіна за допомогою суфікса -tor, -sor утворюються іменники чоловічого роду, що означають особу, яка діє:

condū co, duxi, ductum, ĕ re – супроводжувати – conductor, ō ris, m – кондуктор;

collĭ go, legi, lectum, ĕ re – збирати – collector, ō ris, m – збирач, з’єднувач;

comprĭ mo, pressi, pressum, ĕ re – збирати – compressor, ō ris, m – стискач.

Цей тип латинського словотворення засвоївся в українській (англійській, німецькій, французькій, іспанській) мовах: новатор, раціоналізатор, індикатор, респіратор, конденсатор, телевізор та ін.

2. Від основи інфекта за допомогою суфікса -or утворюються іменники чоловічого роду із значенням стану чи діяльності:

odō ro, ā vi, ā tum, ā re – пахнути – odor, ō ris, m – запах;

caleo, ui, –, ē re – бути теплим – calor, ō ris, m – теплота.

3. Від основи супіна за допомогою суфікса -tio, -sio утворюються іменники жіночого роду із значенням назви дії чи стану:

ago, egi, actum, ĕ re – робити, діяти – actio, ō nis, f – діяльність, рух;

concipio, cepi, ceptum, ĕ re – сприймати – conceptio, ō nis, f – сприйняття;

praecē do, cessi, cessum, ĕ re – йти попереду – praecessio, ō nis, f – передування, прецесія.

Іменники цього типу засвоєні новими мовами. У західноєвропейські мови слова ввійшли у формі основи: латинський називний відмінок однини – demonstratio – показ – родовий однини – demonstra­tiō nis – основа demonstration – порів. нім. die Demonstration, англ. – the demonstration, фр. – la dé monstration. В українській мові латинським іменникам такого типу відповідають іменники жіночого роду на - ція: інфляція, еволюція.

4. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tā t утворюються абстрактні іменники жіночого роду із значенням якості:

liber, ĕ ra, ĕ rum – вільний, a, e – libertas, ā tis, f – свобода;

verus, a, um – істинний, a, e – verĭ tas, ā tis, f – істина.

5. Від основи прикметника за допомогою суфікса -(i)tū do утворюються іменники жіночого роду із значенням властивості чи якості:

amplus, a, um – обширний, a, е – amplitū do, ĭ nis, f – величина;

longus, a, um – довгий, a, e – longitū do, ĭ nis, f – довжина.

6. Від основи прикметника за допомогою суфікса -tas утворюються іменники жіночого роду, що означають якість:

universus, a, um – загальний, a, e – universĭ tas, ā tis, f – цілісність, сукупність;

humā nus, a, um – людяний, a, e – humanĭ tas, ā tis, f – гуманізм, людяність.

7. Від основи інфекта за допомогою суфікса -men утворюються іменники середнього роду із значенням засобу або наслідку дії:

nomĭ no, ā vi, ā tum, ā re – називати – nomen, ĭ nis, n – назва, ім’я;

medĭ co, ā vi, ā tum, ā re – виготовляти, лікувати – medicā men, ĭ nis, n – засіб лікування, ліки.

8. Від основи іменника за допомогою форманта -ā lis, e утворюються прикметники третьої відміни із значенням властивості, належності до чогось:

natū ra, ae, f – природа – naturā lis, e – природний, а, е;

locus, i, m – місце – locā lis, e – місцевий, а, е;

natio, ō nis, f – нація, народ – nationā lis, e – національний, а, е.

9. Від основи іменника за допомогою форманта -ā ris, e утворюються прикметники третьої відміни із значенням ознаки, якості, належності:

militia, ae, f – військова служба – militā ris, e – військовий, а, е;

popŭ lus, i, m – народ – populā ris, e – народний, а, е.

10. Від дієслівних основ інфекта за допомогою форманта -ĭ lis, e утворюються прикметники із значенням стану:

frango, fregi, fractum, ĕ re – ламати, кришити – fragĭ lis, e – ламкий, a, e, крихкий, a, e;

utor, uti, usus sum – користуватися – utĭ lis, e – корисний, a, e.

11. Від основи інфекта за допомогою суфікса -bĭ lis, e утворюються прикметники зі значенням якості, можливості:

sto, steti, ā tum, ā re – стояти – stabĭ lis, e – постійний, а, е.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De conditorĭ bus Romae

Titus Livius, scriptor Romanō rum, fabŭ lam de Romŭ lo et Remo, conditorĭ bus Romae, narrat. In Latio rex Numĭ tor regnat. Amulius fratrem Numitō rem, regem Albae Longae, regno privat. Amulius quoque nepō tes Numitō ris Romŭ lum et Remum in flumĭ ne demergĕ re iubet. Ministri regis Amulio non parent et puĕ ros parvŭ los in flumĭ nis ripa ponunt. Ibi lupa puĕ ros invĕ nit et nutrit. Postea pastor regius puĕ ros edŭ cat. Puĕ ri paulā tim adolescent. Pastor Romŭ lo et Remo veritā tem apĕ rit. Fratres Amulium occī dunt et regnum avo Numitō ri reddunt. Romŭ lus postea rex civitā tis fit et oppĭ dum novum nomĭ ne Roma condit.

II. De patria nostra

Patria nostra Ucraī na (Roxolania) est terra Eurō pae. In patria nostra multae silvae sunt, quae bestiis abundant. Montes metalla contĭ nent: aurum, argentum, ferrum. Campi fertĭ les sunt. In patria nostra varia animalia habĭ tant: tauri, vaccae cum vitŭ lis, oves cum agnis, caprae cum haedis, gallī nae. Alia animalia in terra, alia in aē re, alia in aqua vivunt. In silvis betŭ lae, fagi, fraxĭ ni et quercus sunt. In hortis nostris pruni, mali, cerā si crescunt.Omnes incŏ lae patriae nostrae impigre labō rant. Homĭ nes terras peră gunt, altos montes supĕ rant. Agricŏ lae laetas segĕ tes parant. Incŏ lae terrae nostrae urbes magnas aedifĭ cant. Nomĭ na scriptō rum in patria nostra honorā ta sunt. Poetae artes litterasque colunt et amoenitā tem arvō rum cantant. Carmĭ na poetā rum multis hominĭ bus patriae nostrae magnam delectatiō nem parant, ideo in ore et pectŏ re homĭ num sunt. Poē tae clari non modo patriam suam honō rant, sed genĕ rі humā no ornamenta sunt. Caput patriae nostrae Kiovia est. Kiovia est urbs magna et clara. Ibi multa et pulchra aedificia, templa, theatra et monumenta sunt.

ІІ. De mari

Magna est pulchritū do maris, magna utilĭ tas. Aqua maris salsa est. Multa flumĭ na in maria influunt. Rupes litŏ rum maris saepe altae sunt. In mari multae plantae crescunt et mira animalia vivunt. Ită que poē tae non recte mare infecundum appellant. Natū ra marium varia est: alia maria calĭ da, alia frigĭ da sunt. Inter Eurō pam et Afrĭ cam est mare Internum. Multa maria Graecis et Romā nis ignō ta sunt. Deus flumĭ num et marium est Neptū nus.

III. De avĭ bus

In silvis multae aves sunt. Aves alas habent. Plumae sunt quasi vestis avium. Vere voces multā rum avium aures homĭ num delectant. Aves nonnullae nuntii sunt veris. Autumno aves in alias regiō nes avŏ lant, nonnullae autem hiĕ me in regionĭ bus frigĭ dis manent. Ibi saepe famem extrē mam tolĕ rant.Ut leo rex bestiā rum, ita aquĭ la regī na avium est. Aquĭ lam regī nam avium appellā mus, nam nulla avis aquĭ lam robŏ re supĕ rat.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Білі сніги покривають вершини гір.

2. Наука і мистецтво процвітають у мирний час (під час миру), отже, мир – матір мистецтв.

3. Згода громадян зміцнює державу, незгода – руйнує.

4. Моря отримують назви або від провінцій, або від островів, або від держав.

Запам’ятайте такі латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Salus popŭ li suprē ma lex est. – Благо народу – найвищий закон. Ціцерон «Про закони», ІІІ, 3, 8: Illis salus popŭ li suprē ma lex esto – Найвищим законом для них нехай буде благо народу.

2. Dura lex, sed lex. – Суворий закон, але – закон.

3. Repetitio mater studiō rum est. – Повторення – мати навчання.

4. Consuetū do est altĕ ra natū ra. – Звичка – друга природа. Ціцерон «Про вище благо і вище зло», V, 25, 74: Consuetudĭ ne quasi altĕ ra quaedam natū ra efficĭ tur. – Звичкою немовби створюється якась інша природа. Арістотель, «Риторика», І, 11, 1370а.

5. Amī cus Plato, sed magis amī ca ver ĭ tas est. – Платон мені друг, але істина дорожча. Платон, «Федон», 91 с: Якщо ви мене послухаєте, то менше будете думати про Сократа, а більше про істину. Арістотель, «Нікомахова етика», І, 4, 1096: Наш обов’язок – віддати перевагу істині. Коментатор Арістотеля Аммоній у «Житті Арістотеля» пише: Сократ мені друг, але найближча подруга – істина.

6. Amī ci fures tempŏ ris sunt. – Друзі – викрадачі часу.

7. Quot capĭ ta, tot sententiae (sensus). – Скільки голів, стільки думок. (Всяк імеєт свой ум голова – Г.Сковорода). Теренцій, «Форміон», ІІ, 4, 14: Quot homĭ nes, tot sententiae – Скільки людей, стільки думок. Горацій, «Сатири», ІІ, 1, 26-27: