Синтаксис відмінків у пасивній конструкції

1. Для позначення знаряддя дії у пасивній конструкції вживається відмінок ablatī vus instrumenti (орудний знаряддя). Він відповідає на запитання чим?, яким знаряддям виконується дія? Наприклад: Monumenta homĭ num illustrium florĭ bus ornantur. – Пам’ятники знатним людям прикрашають квітами.

2. Для позначення особи, яка діє, у пасивній конструкції вживається відмінок ablatī vus auctō ris (орудний дійової особи), який вживається з прийменником a (ab). Він відповідає на запитання, хто виконує дію? і перекладається на українську мову називним відмінком однини у зв’язку з перекладом пасивної конструкції активною. Наприклад: Patria nostra a poē tis laudā tur. – Поети прославляють нашу батьківщину. (Наша батьківщина прославляється поетами).

Займенники (вказівні, відносні, зворотний)

1. Вказівні займенники (Рronomĭ na demonstratī va)

До вказівних займенників належать:

а) ille, illa, illud – той, та, те (вказує на найвіддаленіший предмет);

б) iste, ista, istud – цей, ця, це; той, та, те (вказує на предмет поблизу особи);

в) is, ea, id – цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно;

г) hic, haec, hoc – цей, ця, це (вказує на предмет, який найближчий до того, хто говорить).

Вказівні займенники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни (чоловічий і середній рід за другою відміною, жіночий – за першою) з двома особливостями:

а) у родовому відмінку однини вони мають закінчення - ī us (m, f, n);

б) у давальному відмінку однини закінчення - і (m, f, n).

Зразок відмінювання займенника is, ea, id:

2. Відносні займенники (Рronomĭ na relatī va)

До відносних займенників належать: qui (m), quae (f), quod (n) – який, яка, яке; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре.

Відмінювання відносних займенників qui (m), quae (f), quod (n):

3. Зворотний займенник (Рronō men reflexī vum – sui (себе)

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De nummis Romanō rum

In multis Romanō rum nummis unā e parte Minervae caput, ex altĕ ra – navis imā go erat. Ită que puĕ ri Romā ni ludum, qui «caput aut navis» nominabā tur, agē bant. Pro exemplo Marcus, nummum in terram iaciē bat et clamā bat: «Navis!», sed nummus altĕ ra parte cadē bat.

Tum Lucius nummum iaciē bat iterumque «Navis!» clamā bat; nunc autem nummus eā partē cadē bat, ubi imā go navis erat. Ob eam rem Lucius victoriam reportā bat.

Erant etiam alii nummi. In una parte eō rum littĕ rae erant, quae verbum «ROMA» formā bant, ex adversa parte – Victoriae deae imā go, quae duos aut tres equos agē bat.

Nummi Romanō rum erant aē nei, argentei et aurei. Usitā ti nummi apud Romā nos erant: as, sestertius et denarius. As erat nummus aē neus, monē ta minĭ ma. Nummus assē maior erat sestertius, id est libra. Quinque asses pares erant duō bus sestertiis; decem asses – denario. Denarius erat nummus argenteus.

II. De arte libraria Romae

Apud vetĕ res Romā nos opĕ ra scriptō rum a servis transcribebantur. Unus ex illis dictā bat, relĭ qui cală mis, atramento tinctis, scribē bant. Ita uno tempŏ re multa exemplaria librō rum parabantur. Alii libri erant in charta scripti, ex papyro parā ta, alii in membrā na, ex corio facta.

Singŭ lae pagĭ nae, inter se conglutinā tae, in umbilī cum volvebantur, unde libri appellabantur «volumĭ na»; ea in scriniis servabantur. In foro Romā no erant multae tabernae bibliopolā rum, ex quĭ bus libri in ultĭ mas terras imperii Romā ni dimittebantur. Romae homĭ nes divĭ tes saepe cum summo studio magnas bibliothē cas sibi comparā bant.

III. De Euclī de

Euclī des Megarensis saepe Athē nas visitā bat. In Athē nis sermō nes Socră tis audiē bat. Athenienses magnō odiō in Megarenses flagrā bant. Cives Athenā rum Megarensĭ bus Athē nas visitā re vetā bant. Incŏ lae Athenā rum dicē bant: «Si vir Megarensis in urben venĕ rit, gravĭ ter puniē tur.» At Euclī des poenam gravem non timē bat. Mathematĭ cus longam vestem muliĕ brem induē bat, caput velā bat et Athē nas properā bat, ubi cum Socră te disputā bat. Deinde, sub lucem, in longa veste muliebri et cum capĭ te velā to Megă ram revertebā tur.

IV. Aetas aurea reddĭ tur (Vergilius)

Nunс aetas magna atque nova incĭ pit. Puer nascĭ tur ac gens aurea venit. Mundus metū gravī liberabĭ tur. Puer ille deō rum vitam accipiet deosque vidē bat et ipse videbĭ tur ab illis. Mundum virtutĭ bus antī quis reget. Simul atque laudes et facta parentis legĕ re et virtū tem scire potĕ rit, agri beā ti fructus dulces hominĭ bus omnĭ bus parā bunt. Remanē bunt tamen pauca scelĕ ra. Homĭ nes mare navĭ bus temptā bunt et urbes muris cingent. Erunt etiam altĕ ra bella, atque itĕ rum Trō iam Achilles magnus mittē tur.

Ubi autem aetas fortis hunc puĕ rum virum faciet, maria relinquentur a vectorĭ bus, nec nautae pecuniae causā merces mutā bunt. Agricŏ la robustus tauros iugo liberā bit; non rastris humus tangē tur; omnis terra omnia feret.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Вчителі завжди хвалили, хвалять і будуть хвалити скромність старанних учнів.

2. Згода зміцнювала, зміцнює і буде зміцнювати дружбу громадян.

3. Дружба громадян зміцнювалась, зміцнюється і буде зміцнюватися згодою.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Clavus clavo pellĭ tur. – Клин клином вибивають.

2. De te fabŭ la narrā tur. – Про тебе байка мовиться.

3. Tertium non datur. – Третього не дається.

4. Nullum pericŭ lum sine pericŭ lo vincĭ tur. – Ніяка небезпека без небезпеки не перемагається.

5. Ferrum ferro acuĭ tur. – Залізо гостриться залізом.

6. Avaritia neque copia, neque inopia minuĭ tur. – Скупість не зменшується ні статками, ані нестатками.

7. Contraria contrariis curantur. – Протилежне лікується протилежним.

8. Diabŏ lus non est tam ater, ac pingĭ tur. – Не такий страшний чорт, як його малюють.

9. Quaerĭ te et inveniē tis. – Шукайте і знайдете.

10. Magna est verĭ tas et praevalē bit. – Велика істина і вона переможе.

11. Aut inveniam viam, aut faciam. – Або знайду дорогу, або прокладу (її сам).

12. Qui semĭ nat mala, metet mala. – Хто сіє зло, той зло і пожне.

13. Ut salū tas, ita salutabĕ ris. – Як ти вітаєшся, так і тебе привітають.