Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
І семестр
|
|
АНОТАЦІЯ
Пропонований вашій увазі посібник складений за програмою «Українська література 10—11 класи», яку уклали М.Г. Жулинський – академік НАН України, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України; Г.Ф. Семенюк – доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; доктори філологічних наук – Р.В. Мовчан, М. М. Сулима; кандидати філологічних наук – Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук; кандидат педагогічних наук, заслужений учитель України – В.І. Цимбалюк, за загальною редакцією доктора філологічних наук Р.В. Мовчан.
Мета посібника — допомогти вчителям-предметникам підготуватися до уроків літератури. Він містить календарне планування на І семестр, плани-конспекти уроків, словничок літературознавчих термінів, список використаної літератури.
Структура поурочних планів-конспектів дає змогу вчителеві поступово, крок за кроком, підвести учнів до усвідомлення найсуттєвіших явищ і процесів в українській літературі 1920-1930рр.
До складу посібника увійшов програмний матеріал, уроки текстуального вивчення творів, позакласного читання, розвитку зв'язного мовлення,
контрольні роботи. Запропоновані конспекти уроків репрезентують інтерактивні технології та нестандартні прийоми, методику особистісно зорієнтованого навчання, механізми формування літературної компетенції учнів, самореалізації особистості школяра на уроках української літератури.
Автори сподіваються, що даний посібник, який певною мірою відображає власний досвід викладання предмету, сприятиме творчому пошуку вчителів, поліпшенню методики проведення сучасного уроку літератури.
Посібник розрахований на вчителів української мови та літератури шкіл різних типів.
Календарне планування уроків
Української літератури в 11 класі
І семестр
(2 години на тиждень, 70 годин на рік)
| № уроку | Зміст програмового матеріалу | Дата |
| ТЕМА 1.1.УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр. | ||
| ВСТУП Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття “розстріляне відродження”, домінування соцреалістичної естетики в19 30-ті роки. | ||
| Павло Тичина “Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти” Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне ліричне “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму» | ||
| Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”). ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм. | ||
| Літературний авангард (Михайль Семенко) Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”) ТЛ: авангард, футуризм, деструкція | ||
| Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ − традиція»).Група київських “неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша.. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність. ТЛ: філософічність, сонет. | ||
| Максим Рильський (“Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”) Приналежність письменника до групи “неокласиків. Різногранний творчий шлях митця. Філософічність, афористичність лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність. ТЛ: філософічність, сонет. | ||
| Євген Плужник Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. Життєвий та творчий шлях письменника, його трагічна доля. Поезія “Для вас, історики майбутні...”, “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики | ||
| Євген Плужник Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...” “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні. ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя. | ||
| РЗМ | ||
| Контрольна робота (тести) | ||
| Тема 1. 2 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр. | ||
| ПРОЗА Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий (М. Фітільов) Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. | ||
| Микола Хвильовий (М. Фітільов) Тематичне і стильове розмаїття його прози. “Я (Романтика)”—новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком | ||
| Григорій Косинка (Г. Стрілець) “В житах” Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. “В житах” -- зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм. | ||
| Юрій Яновський Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. | ||
| Роман у новелах “Вершники” як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення (“Подвійне коло”), ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. | ||
| Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті (“Дитинство”). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку (“Шаланда в морі”). ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. (Домашній твір) | ||
| Валер’ян Підмогильний “Місто” Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. | ||
| Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. | ||
| Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія. | ||
| 20- 21 | Контрольний твір | |
| Остап Вишня (Павло Губенко) “Моя автобіографія”, “ Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. | ||
| Остап Вишня (Павло Губенко) “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки” Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні. ТЛ: усмішка. | ||
| ДРАМАТУРГІЯ Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920− 1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модерної драматургії. Микола Куліш Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. | ||
| Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час. ТЛ: сатирична комедія. | ||
| УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ. Література в Західній Україні (до 1939 р.) (огляд) Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої. Богдан-Ігор Антонич “Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена євангелія”, “Дороги”, “Різдво” Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів. ТЛ: міфологізм, асоцітивність. | ||
| Осип Турянський “Поза межами болю” Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). | ||
| Осип Турянський “Поза межами болю” Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність. ТЛ: поема у прозі. | ||
| ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА (огляд) “Празька поетична школа” української поезії та її представники. | ||
| Євген Маланюк Коротко про митця. “Під чужим небом”, “Стилет чи стилос?..” Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета і поезії. Символічні образи. | ||
| Бесіда з позакласного читання | ||
| Контрольна робота (тести) |
Урок №1
Луценко Таїсія Григорівна, вчитель Вільшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів
|
|