Етнос і соціалізація

Етнос - це стійка сукупність людей, яка характеризується своїм менталітетом, національною самосвідомістю і характером і стабільними особливостями культури, а також усвідомленням єдності і відмінностей від інших етносів» Специфічні особливості психіки та.поведінки, зв'язані з етнічною приналежністю людей, характеризуються як біологічні, так і соціально-культурні.

Біологічні особливості, як правило, завжди формувалися під впливом, насаперед, певної території. Справа в тому, що віками люди певним чином адаптувалися до певного клімату, ландшафту, створювали характерний для свого регіону ритм життя. Етнічні особливості завжди характеризують і утверджують ті або інші відмінності у психіці та поведінці конкретної сучасної людини. В актуальному житті значно більшу роль відіграє соціально-культурна складова психіки та поведінки людей.

У сучасних модернізованих країнах національна приналежність людини у великій мірі, а нерідко, й в основному визначається, з однієї сторони, мовою, яку вона вважає рідною культурою. З другої - що людина відносить себе до певної нації, національної культури.

Нація - явище історико-соціально-культурне. Її роль в соціалізації людини ні в якому разі не можна ігнорувати. Але, певна річ, не варто й абсолютизувати. Соціалізація ж у зв'язку з цим має свої особливості, які можна об’єднати в такі дві групи: вітальні (буквально - біолого-фізичні) і ментальні (фундаментальні духовні властивості).

Вітальні особливості соціалізації - це способи вигодовування дітей, особливості їхнього фізичного розвитку. Менталітет як глибинний духовний склад, сукупність колективних уявлень на неусвідомленому рівні, яка сформувалася в певних природничо-кліматичних та і історико-культурних умовах. Менталітет нації визначає властиві для Її представників способи бачити й сприймати навколишній світ? і на когнітивному, і на аффективному, і на прагматичному рівнях.

Глибоке вивчення менталітету етносу багато в чому визначає ставлення його представників до праці і специфічні традиції, пов’язані з трудовою діяльністю; уявлення про комфорт побуту та домашній затишок, ідеали красивого і некрасивого, канони сімейного щастя і взаємовідносин членів сім’ї; розуміння доброти, ввічливості, такту, стриманості і т.п.

В цілому менталітет характеризує оригінальність культури того або іншого етносу. Вплив менталітету етносу дуже великий у всіх аспектах соціалізації людини.

Менталітет етносу впливає на виховання підростаючих поколінь, оскільки включає в себе імпліцитні концепції особистості і виховання, імпліцитні концепції (тобто несформульовані (теорії особистості, які фактично характерні для кожного етносу, в сукупністю певних уявлень, що несуть у собі відповіді на ряд запитань: яка природа і можливості людини? Чим вона є, може й повинна бути? та ін. Відповіді на ці запитання, як стверджує І.С. Кон й формулюють ампліцитивну концепцію особистості, бо саме ця концепція багато в чому визначає, чого добиваються дорослі від дітей і яким чином вони це роблять. Імпліцитивну концепцію виховання етносу можна розглядати як неусвідомлену ціннісну орієнтацію у соціальній поведінці дорослих по відношенню до підростаючого покоління. Від цієї концепції багато в чому залежить збалансованість адаптації і уособленості людини в національній спільності, тобто те, наскільки вона може стати жертвою соціалізації, відповідності з імпліцитивними концепціями особистості і виховання етнічне співтовариство визнає чи не визнає ті або інші типи людей жертвами неблаггприятних умов соціалізації, а також визначає ставлення до них оточуючих» міст них концепцій багато в чому визначає пози дію людини як об'єкта соціалізації, а також очікувані і допустимі в конкретному етносі віру і характер його суб'єктивності і суб'єктивності в процесі соціалізації.