Врахування інфляції у процесі оцінки інвестиційних проектів.

Проблема урахування інфляції у процесі оцінки економічної ефективності розглядається в контексті дослідження економічного середовища інвестиційного проекту. Під економічним оточенням варто розуміти сукупність відомостей, що характеризують динаміку інфляційних процесів, прогноз зміни курсу національної валюти, інформацію про систему оподаткування.

Не підлягає сумніву, що усі перераховані у визначенні характеристики економічного середовища проекту та, перш за все, інфляція мають суттєвий вплив на ефективність проекту. Цей вплив є тим більшим, чим тривалішим є проектний цикл і чим більше валют залучено у процесі реалізації проекту.

Під інфляцією розуміють вирівнювання монетарним шляхом напруженості, яка виникає в будь-якому соціально-економічному середовищі, що супроводжується збільшенням загального рівня цін і знеціненням грошей.

На практиці, найбільш широко вживаною методикою врахування інфляції є методика коригування коефіцієнту дисконтування на індекс інфляції. Загальна формула, що пов’язує звичайний норматив дисконтування (r), номінальну ставку дисконтування, що використовується в умовах інфляції (n) та темп інфляції (і) може бути записана наступним чином:

1 + n = (1+r)× (1+i) (6.5)

Отриману формулу можна спростити.

1 + n = (1+r)× (1+i) = 1 + r + і +r × i (6.6)

Останньою складовою (в науковій літературі вона найчастіше називається інфляційним імпульсом) з огляду на її малу величину у практичних розрахунках інколи нехтують, а кінцева формула матиме вигляд:

n = r + i (6.7)

Розглянемо також деякі альтернативні підходи до врахування інфляції в інвестиційному аналізі.

Метод аналізу чутливості інвестиційного проекту до інфляції полягає в класифікації елементів майбутніх грошових потоків за мірою їх чутливості до інфляційних процесів. Найменший вплив інфляція справляє на амортизаційні відрахування, причому цей вплив носить дискретний характер (проявляється, коли уряд приймає рішення про переоцінку основних фондів) Не підвладні дії інфляції ресурси, які були придбані на підставі довгострокових контрактів з фіксацією ціни на момент н укладення контракту. Найбільш схильна до впливу інфляції заробітна плата. Залежно від міри чутливості окремі елементи грошових потоків по-різному корегуються на інфляцію, внаслідок чого будуються нові грошові потоки, які і порівнюються по критерію ЧПВ.

Метод обліку інфляції при управлінні різними активами має три напрями:

1) Оцінка вкладень в основні фонди. Негативні моменти:

· Викривлюється оцінка основних засобів; на балансі можуть знаходитися два об'єкти з однаковими характеристиками, але що істотно відрізняються за вартісною оцінкою через придбання їх в різний час.

· Відносно невеликі амортизаційні відрахування призводять до появи інфляційного прибутку і, отже, необґрунтованому зростанню податкових платежів.

Відомо два методи протидії інфляції:

• переоцінка основних фондів;

• прискорена амортизація.

2) Оцінка вкладень у виробничі запаси. Світова практика бухобліку, зіткнувшись з проблемою високої інфляції, розробила два методи обліку вартості придбаних матеріалів:

• FIFO (оцінка матеріальних ресурсів за ціною найбільш раннього придбання)

• LIFO (оцінка матеріальних ресурсів за ціною найбільш пізнього придбання)

Застосування методу FIFO занижує собівартість, збільшуючи таким чином прибуток і покращуючи показники ефективності.

3) Оцінка коштів у розрахунках. Дебіторська заборгованість може розглядатися як кошти, що відволікаються з обороту підприємства. Чим довший період погашення дебіторської заборгованості, тим вагоміші втрати підприємства. В умовах інфляції швидкість знецінення дебіторської заборгованості збільшується. Тому необхідно розробляти комплекс заходів, направлених на максимально швидку оплату рахунків (наприклад, система знижок).