Види бесіди, її структура

...Типовими для викладання української мови є такі види бесід: евристична, репродуктивна, узагальнювальна, контрольно-корекційна, аналітико-синтетична...

Евристична бесіда має за мету спрямування учнів на активні роз­думи, самостійне просування їх у засвоєнні нових знань, висловлю­вання припущень про причини явищ, про зв'язки між поняттями на основі порівнянь, логічних роздумів. Вона застосовується для розвит­ку самостійності мислення, дослідницьких умінь, творчого підходу до справи.

Евристична бесіда, родоначальником якої вважають давньогрецько­го філософа Сократа, пройшла довгий і складний шлях розвитку.

Такі положення сократівського вчення, як самостійність співрозмов­ника в пошуках істини, рух до істини через діалектичну боротьбу ду­мок за допомогою запитань, використання у відповідях знань із життє­вого досвіду, спрямувальна роль того, хто веде бесіду, — збереглись і в сучасній педагогіці.

Педагоги минулого, шукаючи засоби, які можна було б протиставити догматизму і схоластиці, що панували в школах, високо оцінювали ев­ристичну бесіду. Цей метод може з успіхом використовуватись уже в початковій школі. Ж.-Ж. Руссо радив так будувати навчальний про­цес з використанням бесіди, щоб запитання ставив не лише вчитель, а й учні. Великий просвітитель пов'язував застосування евристичної бе­сіди з розвитком у дитини спостережливості, кмітливості, інтересу до знань. У прогресивній російській педагогіці XIX ст. високо оцінюва­лась розвивальна роль евристичної бесіди. Цей момент вважався най­кращим способом переведення механічних комбінацій в усвідомлю-вальні.

Орієнтовна структура евристичної бесіди, основні етапи її викори­стання на уроці такі:

1. Актуалізація опорних знань.

2. Створення проблемно-пошукових ситуацій.

3. Спонукання учнів висловити припущення стосовно вирішення про­блеми.

4. Вимога довести свою точку зору.

5. Спрямування розумової діяльності учнів, коригування відповідей.

6. Узагальнення і систематизація знань.

Зазначена структура евристичної бесіди не є щось незмінне, раз і назавжди дане, необхідно творчо підходити до підготовки і проведення евристичної бесіди. Характер елементів структури визначається зав­даннями, які постійно треба розв'язувати на уроці...

Евристична бесіда має велике значення для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона сприяє більш усвідомленому і са­мостійному оволодінню знаннями.

Репродуктивна бесіда — це така бесіда, в якій на першому пла­ні стоїть завдання на відтворення знань. Учитель у ході репродуктив­ної бесіди опирається на вже відомі учням факти, на раніше одержані знання і не ставить завдання на вирішення будь-яких гіпотез, передба­чень.

За допомогою репродуктивної бесіди здійснюється виявлення наяв­них в учнів знань і вмінь як основи для наступної роботи над новою темою, встановлення рівня знань і вмінь учнів з тим, щоб застосувати найраціональніші прийоми роботи, виявлення помилкових уявлень для їх наступного усунення.

Репродуктивна бесіда ставить за мету передачу і запам'ятання на­вчальної інформації, а тому містить такі елементи:

1. Відтворення навчальної інформації учнями.

2. Запам'ятання через відтворення і повторення матеріалу.

Для репродуктивної бесіди характерні запитання відтворювального порядку...

Значення репродуктивної бесіди величезне: вона використовується для активнішого й міцнішого запам'ятання інформації, розвитку прак­тичних умінь і навичок. Однак треба зважити на те, що репродуктивна бесіда має не лише позитивні, а й свої тіньові сторони. Вона не дає можливості повною мірою сприяти розвитку мислення школярів, фор­муванню в учнів навичок пошукової діяльності, творчості. Тому у прак­тиці необхідно використовувати в оптимальному поєднанні й інші види бесіди. У процесі використання на уроці репродуктивної бесіди учні осмислюють уже здобуті знання, встановлюють зв'язки між фактами й поняттями, виокремлюють головне, зіставляють і протиставляють яви­ща, аналізують матеріал, порівнюють, узагальнюють вивчені факти й поняття...