Комунікаційні аспекти еволюції культури.

Культура будь-якого суспільства є, по-перше, культурною спадщиною (сукупністю матеріальних та духовних культурних цінностей), по-друге, культурною діяльністю, спрямованою на створення, збереження, поширення та освоєння культурних цінностей. Отже, культура = культурна спадщина + культурна діяльність. В свою чергу, культурна діяльність складається із творчості (створення культурних цінностей) + соціальної комунікації (збереження й поширення культурних цінностей) + практичне використання (освоєння) цих цінностей. Таким чином, соціальна комунікація це невід’ємна частина культури, а еволюція світової культури, в той же час, є соціально-комунікаційною еволюцією.

У процесі еволюцію культури виділяють п’ять етапів, що тісно пов’язані з комунікаційними аспектами. 1. Пракультура (1, 5 млн. р. т. н. – 40 тис. р. т. н.) – період антропосоціогенези, коли предки людини почали виготовляти кам’яні знаряддя праці й розвинули мову. 40 тис. р. т. н. з’явилась людина сучасного вигляду, творець власної культури. В цей період виникли перші чотири комунікаційні канали. Два природні канали – невербальний і вербальний. 2. Археокультура (40 тис. р. т. н. – ІІІ тис. р. до н. е.) – охоплює період верхнього палеоліту, мезоліту й неоліту, коли в первісних общинах дістала розвиток не тільки матеріальна, а й духовна культура (міфологія, релігійні вірування, образотворче й музичне мистецтво). Розвиваються перші штучні комунікаційні канали – іконічний та символьний. 3. Палеокультура (ІІІ тис. до н. е. – ХV ст.) – це час виникнення перших цивілізацій, розвитку античної й середньовічної культури. Важливими віхами культурного прогресу людства на той час були - перші ієрогліфи й друкарський верстат Й. Гутенберга. У цей період виникли такі нові комунікаційні канали як упорядкована писемність та художня література. 4. Неокультура (ХV – середина ХХ ст.) – коли західноєвропейська культура пройшла стадії Високого Відродження, Просвітництва та модернізму. У цей період з’являються такі нові комунікаційні канали як книгодрукування, періодика, перші технічні канали (телеграф, телефон, радіо). Завершується він появою телевізійного комунікаційного каналу. 5. Період постнеокультури розпочався в середині ХХ ст. й продовжується по наш час. Це комп’ютерний світ з мультимедійними глобальними комунікаційними каналами й культурною спадщиною, яка зберігається в пам’яті комп’ютерних мереж. Сьогодні відбувається перехід до часу панування електронних комунікацій, що витіснять документну комунікацію на периферію суспільного життя. В цей час виникають такі нові комунікаційні канали як комп’ютер, Інтернет, супутниковий зв’язок та інші.

Звідси випливає, що на всіх етапах розвитку культури простежується закономірність: вдосконалення комунікаційний каналів супроводжувалось суспільним прогресом, а суспільний прогрес, в свою чергу, стимулював розвиток комунікації.