Підвищення ефективності

Ефективність практичного заняття значною мірою за­лежить від вміння викладача володіти увагою студентів, впроваджувати елементи змагальності між ними, здійсню­вати диференційований підхід при підборі груп для спіль­ної діяльності на практичних заняттях, забезпечувати пряме керівництво (планування, спеціальне конструюван­ня завдань, контроль) і опосередковане (вплив на мотиви, установки, цілі студента).

Невід’ємною складовою частиною навчально-методичного комплексу є облік успішності студентів, що полягає в контролі знань, умінь і навичок студентів. На основі контрольних заходів у викладачів створюються певні уяви про діяльність студентів і досягнуті ними результати. Правильно і об’єктивно організований контроль є дієвим засобом перевірки засвоєння знань, розумової діяльності і практичних умінь студентів. Контроль виховує у студентів почуття відповідальності за результатами своєї навчальної праці. Перевірка знань студентів сприяє організації цілеспрямованого повторення і закріплення навчального матеріалу. поглибленню знань і мовленнєвих умінь студентів.

Відомості про успішність студентів, здобуті у ході перевірки є істотною підставою для застосування передових і ефективних методів навчання. В результаті аналізу даних необхідно диференціювати та індивідуалізувати навчання студентів, а також вносити відповідні корективи у самостійну роботу студентів. Систематичний контроль підтримує інтерес студентів до навчання і дає можливість викладачам показати правильний спосіб виконання завдань.

Серед різних форм і методів перевірки засвоєння знань і умінь, що використовуються для контролю найбільш ефективний – тестовий контроль. Тести безперечно мають ряд переваг тому, що вони забезпечують високий ступінь об’єктивності, можливість кількісної характеристики обсягу засвоєних знань, зручності і легкості проведення і підрахування результатів. Слід зазначити, що використання тестів сприяє оптимізації процесу навчання.

У широкому понятті під самоконтролем розуміють перевірку власними силами самого себе, своєї роботи, своїх знань, і регулювання їх шляхом внесення відповідних корективів. самоконтроль, як операція мислення полягає в тому, що студент порівнює результати своїх дій з конкретними вимогами, які поставлені перед ним у завданні і оцінює цей результат з погляду виконання цих вимог. Самоконтроль є не тільки механізмом оцінювання і регуляції діяльності, він активізує пізнавальну самостійність студентів, розвиває в них прагнення досягти найбільшої ефективності у виконуваній роботі. Самоконтроль сприяє підвищенню вимогливості до своєї праці. Звірення з ключами – це інтелектуальна операція, яка полягає в тому, що студенти порівнюють результати своїх операцій. У процесі актуалізації цих операцій оцінюються дії і, в разі потреби, вносяться відповідні корективи. Організація цілеспрямованого, усвідомленого мислення дає можливість студенту проводити безперервний контроль за власною діяльністю [6].