Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Лабораторна робота № 20






Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона.

 

Мета роботи: визначення питомого заряду електрона за допомогою вивчення його руху у взаємно перпендикулярних електричному і магнітному полях.

Прилади: вакуумний діод з циліндричним анодом; соленоїд; мікроамперметр; вольтметр; джерело струму типу УИП-2.

 

Перед виконанням цієї роботи, необхідно вивчити теоретичний матеріал з розділу 5.8.

 

Теоретичні відомості.

 

Метод визначення , що використовується уданій роботі, отримав назву методу магнетрона. Походження такої назви пов'язане з електровакуумним приладом — магнетроном, що служить для генерування електромагнітних хвиль НВЧ-діапазону. Конфігурація магнітного й електричного полів, що використовується в даному методі і в магнетроні є однакова. Електрони, які випромінює нагрітий катод вакуумного діода, рухаються в кільцевому просторі, між катодом і анодом (коаксіальними циліндричними електродами). Завдяки такій формі і розташуванню електродів, електричне поле Е в міжелектродному проміжку напрямлене вздовж радіусу від анода до катода. Сам вакуумний діод вміщений у середину соленоїда так, що індукція магнітного поля соленоїда напрямлена паралельно до осі катода, тобто перпендикулярно до електричного поля. Електричне поле прискорює електрони в просторі між електродами, а магнітне поле викривляє їхню траєкторію. Більш детально з теорією руху електрона в еклектичному і магнітному полях магнетрона можна познайомитись у розділі 5.8.

 

Опис експерименту

 

Усіі прилади стаціонарно змонтовані на вертикальному щиті. Електричні з'єднання розташовані на задній стороні щита. На передній стороні щита закріплені вимірювальні прилади і соленоїд з вміщеною в середині електронною лампою 6Е5С. Крім цього на передню панель щита виведені клеми для підведення анодної напруги U a, напруги розжарення (нагріву) U р і напруги живлення соленоїда U с. Схема живиться від блоків живлення типу УИП-2 або УИП-1.

Електрична схема для проведення досліджень показана на рис.5.16.

а) Електрична схема підключення електронно-оптичного індикатора 6Е5С. Вольтметр V використовується для вимірювання анодної напруги. Міліамперметр mA служить для вимірювання анодного струму І а лампи.

б) Електрична схема підключення соленоїда. L - соленоїд. mA - міліамперметр для вимірювання струму соленоїда І с.

 

Порядок виконання роботи.

1. Перед початком роботи необхідно повернути ручки регуляторів напруг на виходах 20 - 300 В блоків живлення УИП в крайнє ліве положення.

2. Для подачі анодної напруги і напруги живлення соленоїда, необхідно з'єднати провідниками клеми 20 - 300 В на виходах блоків живлення УИП з клемами U a i U с (соленоїд), розміщеними на вертикальному щиті.

3. Для подачі напруги розжарення лампи необхідно з'єднати клеми 6, 3В УИП з клемами U р на щиті установки.

4. Ввімкнути блоки живлення УИП в електричну мережу і дати їм прогрітися протягом 5 хвилин.

5. Повертаючи ручку регулятора анодної напруги, встановити початкову анодну напругу = 40 В. Записати значення Ua в таблицю 1.

6. Ручкою регулятора виходу 20-300 В збільшувати струм соленоїда з інтервалом 10 mA і одночасно слідкувати за силою анодного струму І а. Збільшуючи струм соленоїда до досягнення критичного режиму записати значення І а і І с в таблицю 1.

7. Збільшуючи значення анодної напруги з інтервалом 10В від Ua = 40В до Ua = 80В, при кожному черговому значенні Ua повторити вимірювання, вказані в

п.6. Результати записати в таблицю 1.

 

Таблиця 1.  
Uа
U1 U2 ... Un
Iа, поділки Iс, mA Ia, поділки Iс, ... Iа, поділки Iс, mА
             

 

Опрацювання результатів вимірювань.

1. За даними табл.1 побудувати для різноманітних U a графіки залежності що називаються скидними характеристиками. Оскільки в електронів, що вилітають із катода, є деяка початкова швидкість і існує розкид електронів за величиною цієї швидкості, то скидна характеристика не буде спадати так різко, як це випливає з викладеної раніше теорії і як це зображено на рис.5.16 пунктирною лінією. Тому критичні умови будуть досягатися для різних електронів при різних значеннях струму соленоїда I с, що призведе до більш плавного спаду скидної характеристики (суцільна крива на рис.5.17). Ця, а також інші причини (наприклад, некоаксіальність катоду й аноду), призводять до додаткового згладжування скидної характеристики, що затрудняє точне визначення I кр.

2. За побудованими залежностями знайти критичні значення струму соленоїда Iкр, що дорівнюють силі струму соленоїда I с у точці найбільшої крутизни спаду скидної характеристики. Знайдені значення I кр і відповідні значення U а занести в табл. 2.

Uа, B , mА kU
       

Таблиця 2.

3. Розрахувати і занести в табл.2 величини kU і I . Значення r а і n

kU
записані на вертикальному щиті, де знаходяться вимірювальні прилади.

4. За даними табл. 2 побудувати графік залежності kU від I , що повинний являти собою пряму лінію (рис.5.18), по обидві сторони від якої симетрично розташовуються експериментальні точки. Тангенс кута нахилу цієї прямої визначає величину питомого заряду електрона .

 

Рис. 5.18

5. Порівняти отримане значення з табличним значенням для електрона і визначити відносну похибку вимірів.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.