Місцеві займи

Як альтернатива фiнансування суспiльних благ запозичення мають, по­рiвняно з податковими надходженнями бюджету, деякi переваги. Як правило, джерелом сплати обов'язкових платежiв до бюджету є фiнан­cові ресурси суб'єктiв господарювання, розташованi на територiї, пiдпо­рядкованiй вiдповiдному органу мiсцевого самоврядування. Отже, вiд­бувається перемiщення грошових pecypciв зi сфери приватних фiнансiв до державних, що негативно впливає на потенцiйнi можливостi пiдпри­ємницьких структур. Кредиторами у мiсцевих запозиченнях дуже ча­сто, особливо за сучасних умов розвитку фiнансових ринкiв, виступа­ють юридичнi та фiзичнi особи з iнших територiй. У такому випадку вiд­бувається надходження капiталiв ззовнi, при цьому загальний потен­цiал peгіону зростає.

Сферi мiсцевих запозичень притаманнi як позитивнi, так i негативнi аспекти. До негативних атрибутiв мiсцевих запозичень насамперед на­лежать додатковi витрати бюджету, пов'язанi з обслуговуванням боргу. За суттєвої обмеженостi бюджетних pecypciв це має особливо велике зна­чення. Для сфери кредиту, зокрема мiсцевого, xapaктерні певнi ризики, пов'язанi зi змiною законодавства, яке визначає податковi правовiдно­сини. У момент отримання позики органи мiсцевого самоврядування можуть не врахувати змiни, якi вноситимуться в майбутньому i вплива­тимуть на отримання доходiв мiсцевими бюджетами. Також змiни в за­конодавствi можуть стосуватися видаткових зобов'язань бюджетiв, що безпосередньо впливатиме на спроможнiсть обслуговувати борг. У ви­падку отримання кредитiв у iноземнiй валютi виникають валютнi ризи­ки. У цьому разi у практицi мiсцевих запозичень багатьох зарубiжних країн є норма, яка передбачає обов'язкове хеджування ризику.

Oсновнi позитивнi та негативнi ознаки мiсцевих запозичень наведено у табл. 3.1.

Таблuця 3.1.

Порiвняння характерних ознак мiсцевих запозичень

3аnозuчення - оперaцiї, пов' язанi з отриманням бюджетом кош­тів на умовах повернення, платностi та строковостi, у результатi яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республiки Крим або мiсцевого самоврядування перед кредиторами.

Отже, на початкових етапах механiзм мiсцевих запозичень в Українi має певнi недолiки внаслiдок невiдпрацьованостi нормативної бази, а також допущених помилок у процесi випуску, розмiщення i погашення мiсцевих позик, тому:

- первинне розмiщення було надто тривалим i неповним за обсягом;

- були oкpeмi неточностi й помилки в пiдготовцi документацiї;

- спостерiгалося слабке кадрове i матерiально-технiчне забезпечення;

- було недостатньо iнформацiї про емiсiю;

- не було чiтко визначених гарантiй забезпечення позики, вiдповi-

дальностi eмiтeнтiв, механiзму стягнення боргiв за облiгацiями;

- вiдсутнi стимули i пiльги для покупцiв облiгацiй;

- не передбачався механiзм дострокового погашення позики.

Новий етап розвитку мунiципальних позик розпочався в Україні пiс­ля ухвалення Бюджетного кодексу. Kpiм цього нормативного акта, ос­нову правової бази вiтчизняної системи мiсцевих запозичень нинi ста­новлять також 3акони " України " Про мiсцеве самоврядування в Українi", " Про цiннi папери i фондову бiржу" та " Про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Українi", Постанова Кабiнету Miнiстpiв Украї­ни " Про затвердження Порядку здiйснення запозичень до мiсцевих бю­джетiв" вiд 24 лютого 2003 р. i Положення про порядок випуску облiга­цiй внутрiшнiх мiсцевих позик, ухвалене рiшенням Державної коміciї з цiнних паперiв та фондового ринку вiд 7 жовтня 2003 р.

Вiдповiдно до ст. 16 Бюджетного кодексу запозичення до бюджету розвитку мають право здiйснювати виключно Верховна Рада Автоном­ноїРеспублiки Крим та мiськi ради. Бiльшiсть opгaнiв мicцевого само­врядування, насамперед сiльськi та селищнi ради, позбавленi такої мож­ливостi - чи не єдиного нинi дiєвого засобу, що міг би стати каталiзато­ром розвитку їх матерiально-фiнансової бази.

Чинна система передбачає також низку iнших обмежень щодо мiсце­вих запозичень. Наприклад, зовнiшнi запозичення дозволено здiйсню­вати лише мiським радам мicт iз населенням понад 800 тис. До таких на­селених пунктiв, згiдно з офiцiйними статистичними даними, належать нинi лише шiсть мicт - Київ, Xapкiв, Днiпропетровськ, Одеса, Донецьк i 3апорiжжя.

Обов'язковою умовою здiйснення запозичення до бюджету розвитку органу мicцевого самоврядування є одержання висновку Miнicтepcтвa фiнансiв про вiдповiднiсть такого запозичення вимогам бюджетного за­конодавства. Kpiм того, орган мiсцевого самоврядування повинен мати рейтинг, визначений рейтинговою агенцiєю, статус якої пiдтверджено експертним висновком Cвітовогo банку, Мiжнародного валютного фон­ду або Європейського банку реконструкції та розвитку.

Витрати на обслуговування боргу за мiсцевими запозиченнями не можуть щорiчно перевищувати 10 % видаткiв загального фонду вiдпо­вiдного мiсцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного перiоду, в якому планується обслуговування боргу. Якщо у процесi погашення ос­новноїсуми боргу та платежiв з його обслуговування трапляється пору­шення графiка погашення з вини позичальника, вiдповiдна рада протя­гом п'яти наступних pокiв позбавляється права здiйснювати новi запо­зичення.

Отже, i вимоги Бюджетного кодексу Україи щодо мicцевих запозичень тaкi:

- Верховна Рада Автономної Республiки Крим та мiськi ради мо­жуть здiйснювати внутрiшнi запозичення (окpiм позик на покриття тимчасових касових розривiв та позик з iнших бюджетiв);

- зовнiшнi запозичення можуть здiйснювати лише мiськi ради мicт, населення яких становить понад 800 тис. осiб;

- надходження вiд запозичень Автономної Республiки Крим та мic­цевого самоврядування перераховуються до бюджету розвитку мiсцевих бюджетiв;

- запозичення здiйснюються лише на визначену мету i пiдлягають обов' язковому поверненню;

- держава не несе вiдповiдальностi за зобов'язаннями щодо запози­чень до мiсцевих бюджетiв;

- видатки на обслуговування боргу здiйснюються за рахунок коштiв загального фонду бюджету;

- видатки на обслуговування боргу мicцевих бюджетiв не можуть щорiчно перевищувати 10 % видаткiв вiд загального фонду вiдповiдно­го мiсцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного перiоду, в яко­му планується обслуговування боргу;

- за порушення графiка погашення боргу з вини позичальника вiд­повiдна рада позбавляється права здiйснювати новi запозичення протя­гом наступних п'яти pокiв.

Сьогоднi характерною ознакою вiтчизняної системи мicцевих запози­чень є наявнiсть двох основних груп мунiципальних позик, що викону­ють piзнi функцiї, але доповнюють одна одну:

- до першої групи належать позики, призначенi для покриття тим­часових касових розривiв, що виникають пiд час виконання мiсцевих бюджетiв;

- до другої групи належать запозичення до бюджетiв розвитку ор­гaнiв мicцевого самоврядування.

Із запровадженням касового обслуговування бюджетiв ycix piвнiв ор­ганами казначейства набула поширення практика надання мiсцевим бю­джетам nозuк для nокрuття тuмчасовuх касових розрuвiв, що вини­кають пiд час їх виконання, за рахунок pecypciв єдиного казначей­ського рахунку. Taкi позики надають регiональнi управлiння держав­ного казначейства органам мiсцевої влади на безоплатнiй основi. Про­цедури цих запозичень не вiдзначаються складнiстю, а їх умови є доступ­ними для мiсцевих бюджетiв ycix piвнiв. Позики для покриття тимча­сових касових розривiв дають змогу забезпечувати своєчасне здiйснен­ня основних видiв поточних видаткiв iз загального фонду мiсцевих бю­джетiв, насамперед видаткiв соцiального спрямування.

3аnозuчення до бюджету розвuтку, як правило, дають можливiсть розширити комунальну iнфраструктуру та змiцнити матерiально-фiнан­сову базу мунiципалiтетiв за рахунок реалiзацiї прибуткових проектiв. Цi запозичення спрямовуються не стiльки на розв'язання локальних проблем, як на вирiшення стратегiчних питань, що дають змогу досяг­нути якiсно вищого рiвня фiнансового забезпечення opгaнiв мiсцевого самоврядування. Тaкi запозичення можуть здiйснюватися або шляхом випуску облiгацiй внутрiшнiх мiсцевих позик, або на основi укладення угод про отримання позик, кредитiв, кредитних лiнiй у фiнансових установах (рис. 3.2). Досить популярна згiдно зi свiтовою практикою форма мiсцевих запозичень - грошово-речовi лотереї, в Укpaїні нинi не вико­ристовується; така дiяльнiсть є монополiєю держави.

ФОРМИ ЗАПОЗИЧЕНЬ

ДО МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

ВИПУСК ОБЛІГАЦІЙ ОТРИМАННЯ ПОЗИК,

ВНУТРІШНІХ МІСЦЕВИХ ПОЗИК КРЕДИТІВ, КРЕДИТНИХ ЛІНІЙ

У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ

Рис. 3.2. Форми бюджетних запозичень до бюджету розвитку.

Мiсцевi позики можуть бути таких видiв: загальнi, прибутковi та про­eктнi.

3агальнi позики випускаються з метою обслуговування загальних або поточних потреб opгaнiв мicцевого самоврядування, для фiнансу­вання проектiв, якi не приносять прибуткiв. Це - спорудження об'єк­тiв у сферах науки, освiти, охорони здоров'я, офiсних примiщень для opгaнiв мiсцевого самоврядування, благоустрiй територiй тощо. При­бутковi позики здiйснюються пiд конкретний проект, реалiзацiя якого матиме вiдповiдну грошову вигоду - прибуток. Проектнi позики при­значенi для фiнансування капiталомiстких проектiв, їх погашення про­водиться за рахунок мiсцевих надходжень i коштiв державного бюдже­ту. Для вiтчизняної практики випуску мiсцевих позик найбiльш харак­терними є загальнi та проектнi позики.