Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сутність фiнансових pecypciв органiв мiсцевого самоврядування,їх склад, структура та особливості формування






У розпорядженнi держави, opгaнiв мiсцевого самоврядування, окре­мих суб'єктiв господарювання, домогосподарств перебувають певнi гро­шовi кошти i грошовi фонди, якi в сукупностi становлять їхні фiнансовi ресурси. Формування фiнансових pecypciв вiдбувається в процесi роз­подiлу, перерозподiлу i використання валового внутрiшнього продукту. Наявнiсть фiнансових pecypciв - необхiдна передумова для здiйснення процесу розширеного вiдтворення, задоволення рiзноманiтних суспiль­них потреб.

Джерелом фiнансових pecypciв, незалежно вiд рiвня їх формування та використання, завжди є валовий внутрiшнiй продукт країни як вар­тiсть ycix створених у суспiльствi благ за певний перiод (як правило, за piк). 3важаючи на вapтicну структуру ВВП, можна зазначити, що ос­новна частина фiнансових pecypciв перебуває у розпорядженнi держа­ви, opгaнiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, органiзацiй, уста­нов тощо. Вони утворюються за рахунок податкiв та iнших обов'язко­вих платежiв, прибутку, амортизацiйних вiдрахувань. А податки, збори, обов'язковi внески, прибуток є, як вiдомо, формами доданої вapтocтi. Тому можна вважати, що значною мiрою фiнансовi ресурси утворюють­ся за рахунок тiєї частини ВВП, яка є новоствореною вартiстю.

Як зазначалося вище, мiсцевi фiнанси - це система економiчних вiдносин, пов'язаних iз формуванням, розподiлом i вико­ристанням фiнансових pecypciв, потрiбних органам мiсцевого самовря­дування для виконання покладених на них завдань. На пiдставi такого визначення фiнансовi ресурси opгaнiв мiсцевого самоврядування мож­на вважати матерiальним вираженням вiдносин, пов'язаних iз функ­цiонуванням мicцевих фiнансiв.

Виконання функцiй i завдань, покладених законодавством на мiсце­ве самоврядування, безпосередньо залежить вiд обсягiв фiнансових ресypсiв, якi перебувають у їхньому розпорядженнi. На обсяги фiнансових pecypciв opгaнiв мiсцевого самоврядування впливає багато чинникiв, головнi серед яких тaкi:

- розподiл повноважень мiж органами державної влади i мicцевим самоврядуванням;

- розподiл дохiдних джерел державного i мiсцевих бюджетiв, прове­дений вiдповiдно до наданих владних повноважень i функцiй;

- чинна система оподаткування: перелiк податкiв i внecкiв, їх став­ки, пiльги;

- органiзацiя мiжбюджетних вiдносин i порядок надання трансфер­тiв мiсцевим бюджетам iз державного бюджету;

- стан фiнансового ринку країни i реальнi можливостi opгaнiв мic­цевого самоврядування у сферi використання запозичених (кредитiв) i залучених коштiв (мiсцевих позик);

- склад i фiнансовий стан пiдприємств та iнших суб'єктiв господа­рювання, якi належать до мiсцевого господарства;

- конкретнi зусилля opгaнiв мiсцевого самоврядування, спрямованi на забезпечення соцiально-економiчного розвитку територiй, населених пунктiв, пошук альтернативних джерел доходiв.

Основними складовими матеріальної та фiнансової основи мiсцевого само­врядування є:

- доходи мiсцевих бюджетів;

- кошти цiльових фондiв;

- фi­нaнcoвi ресурси пiдприємств комунальної власностi;

- благодiйнi, спон­сорськi внески, пожертвування;

- рухоме та нерухоме майно, яке перебуває в комунальній власності;

- позабюджетні (втому числі валютні) фонди;

- земля та інші природні ресурси, що є у комунальній власності;

- об’єкти спільної власності територіальних громад, що не перебувають в управлінні районних та обласних рад.

- iншi ресурси, передбаченi законодав­ством.

З прийняттям Бюджетного кодексу органи місцевого самоврядування позбавлені права на створення позабюджетних цільових і валютних фондів.

Земля та інші види природних ресурсів, які знаходяться на території місцевого самоврядування, не включені до переліку об’єктів, стосовно яких виникає комунальної власності. Тому вирішальну роль для забезпечення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування відіграють кошти місцевих бюджетів.

3алежно вiд мiсця формування фiнансових pecypciв, їх можна подi­лити: на власнi фiнансовi ресурси, сформованi на територiї мiсцевого самоврядування у процесi створення валової доданої вapтocтi; фiнансовi ресурси, cтвopeнi на iнших територiях країни, якi за допомогою перерозподiльних процесiв спрямовуються органам мiсцевого самовряду­вання за недостатностi власних коштiв.

Провiдне мiсце у складi фiнансових pecypciв мiсцевого самовряду­вання посідають доходи мicцeвux бюджетiв, абсолютнi обсяги яких по­стiйно зростають. Лише за перiод з 1998 р. до 2006 р. доходи мiсцевих бюджетiв України збiльшилися бiльше нiж у 2 рази з 19216 млн грн до 39 604 млн грн, у тому числi у 2004 р. податковi надходження стано­вили 18308 млн грн, неподатковi - 2 191 млн грн, доходи вiд операцiй з капiталом - 1683 млн грн, кошти цiльових фондiв - 603 млн грн, офi­цiйнi трансферти - 16819 млн грн.

Прийняття Бюджетного кодексу України i практичне втiлення його положень сприяло змiцненню дохiдної бази мiсцевих бюджетiв, збiль­шенню частки власних доходiв у складi, запровадженню прозорих та об'єктивних процедур надання бюджетних трансфертiв. Taкi змiни зага­лом мали позитивний вплив на процес формування фiнансових ресур­ciв органiв мiсцевого самоврядування й утвердження його фiнансової не­залежностi.

Найбiльше фiскальне значення для мicцевих бюджетiв мають загально­державнi податки (податок з доходiв фiзичних осiб, плата за землю, по­даток iз власникiв транспортних засобiв, єдиний податок з суб'єктiв пiд­приємницької дiяльностi, плата за торговий патент на деякi види пiд­приємницької дiяльностi та мiсцевi податки i збори.

Серед неподаткових надходжень виокремлюються адмiнiстративнi збо­ри i платежi, доходи вiд некомерцiйного та побiчного продажу, в тому чис­лi плата за оренду цiлicних майнових комплексiв, державне мито, а та­кож власнi надходження до бюджетних установ.

У складi доходiв вiд операцiй з капiталом найвагомiшими є надхо­дження вiд продажу основного капiталу, землi й нематерiальних ак­тивiв, що перебувають у комунальнiй власностi. З початку процесу при­ватизації з 1992 р. до 2006 р. в Укpaїнi 66 424 об'єкти змiнили кому­нальну форму власностi на колективну i приватну, кошти вiд продажу цих об'єктiв поповнили дохiдну частину мiсцевих бюджетiв. У 2006 р. доходи від приватизації комунального майна становили 1 683 млн грн - це 4, 2 % сукупного доходу мicцевих бюджетiв України.

Цiльовi (nозабюджетнi й валютнi) фонди мicцeвux рад так i не стали вагомим елементом фiнансових pecypciв органiв мiсцевого само­врядування, хоча їх створення було започатковано ще у 1990 р. разом iз прийняттям Закону " Про бюджетну систему Української РСР". Рiч у тiм, що до доходiв таких фондiв належали незначнi за обсягом i нестабiльнi доходи, якi мали епiзодичний xapaктep.

Наприклад, до єдиного позабюджетного фонду згiдно iз зазначеним Законом надходили додатковi доходи i зекономленi кошти, одержанi вiд здiйснення мiсцевими радами заходiв щодо розв'язання економiчних i соцiальних проблем; добровiльнi внески та пожертвування фiзичних i юридичних осiб; доходи вiд мicцевих позик i грошово-речових лоте­рей, аукцiонiв, прибутки вiд проведення суботникiв; штрафи, сплаченi юридичними особами за одержання необгрунтованого прибутку в зв'яз­ку iз завищенням цiн (тарифiв) на продукцiю, роботи, послуги; доходи вiд розпродажу майна лiквiдованих пiдприємств комунальної форми власностi; плата за реєстрацiю кооперативiв i малих пiдприємств; iншi позабюджетнi кошти.

Кошти цiльових, позабюджетних i валютних фондiв мiсцевих рад у першi роки їх створення перебували на спецiальних рахунках в устано­вах банкiв i не включалися до вiдповiдних мiсцевих бюджетiв. Пiсля прийняття Закону України " Про бюджетну систему України" (1995 р.) централiзованi та децентралiзованi фонди, утворенi Верховною Радою Автономної Республiки Крим, мiсцевими радами почали включатися до бюджетiв за доходами й видатками.

У 1999 р. надходження коштiв до мiсцевих позабюджетних фондiв становили лише 42, 2 млн.грн, або 0, 2 % сукупних доходiв мiсцевих бюджетiв України. У 2004 р. їх абсолютна величина збiльшилая до 603 млн грн, проте частка в доходах мiсцевих бюджетiв залишилася не­значною -1, 5%.

Згiдно з чинним бюджетним законодавством органи державної вла­ди, влади Автономної Республiки Крим, мiсцевого самоврядування, бю­джетнi установи не мають права створювати позабюджетнi фонди. Отже, цiльовi фонди сьогоднi не можна вважати самостiйним i вагомим елемен­том фiнансових pecypciв opгaнiв мiсцевого самоврядування.

Нинi у складi мiсцевих бюджетiв формуються фонди охорони навко­лишнього природного середовища; цiльовi фонди, утвоpeнi Верховною Радою Автономної Республiки Крим, органами мiсцевого самоврядуван­ня i мiсцевими органами виконавчої влади.

Законами про мiсцеве самоврядування (1990-1997 рр.) передбача­лося право випуску мiсцевuх позuк, органами мiсцевого самоврядування. Порядок їх випуску, розмiщення та обiгу сьогоднi регламентують Закон України " Про цiннi папери i фондову бiржу" (1991 р.) i Положен­ня про порядок випуску та обiгу облiгацiй мiсцевих позик, затверджене Державною комiсiєю з цiнних паперiв та фондового ринку 13 жовтня 1997 р.

Незважаючи на законодавче врегулювання дiяльностi мiсцевих рад щодо випуску мiсцевих позик, вони не набули значного поширення в Укpaїні. Випуск мiсцевих позик має не систематичний, а епiзодичний ха­рактер. Основними причинами такого становища є нестабiльнiсть умов господарювання, кризовi явища в економiцi, iнфляцiя; нестабiльнiсть i суперечливiсть законодавчої бази; нерозвиненiсть вiтчизняного фондо­вого ринку, вiдсутнiсть потрiбної iнфраструктури; допущенi помилки i прорахунки у практицi випуску мicцевих позик тощо.

Грошово-речові лотереї, випущенi за рiшеннями opгaнів мiсцевого самоврядування, також не набули поширення в Українi. Поступово згор­тається дiяльнiсть, пов'язана з їх функцiонуванням: якщо у 1997 р. надходження вiд грошово-речових лотерей, зарахованi до мiсцевих бю­джетiв, становили 0, 7 тис. грн, 1998 р. - 16, 8 тис. грн, то у 2004 р. вони зменшилися вiдповiдно до 237 грн i 958 грн. Спричинило таку тенденцiю прийняття Указу Президента України " Про деякi захо­ди щодо регулювання лотерейної дiяльностi вiд 10 вересня 2002 р”, вiд­повiдно до якого в кpaїнi запроваджено державну монополiю на випуск та проведення лотерей i припинено практику проведення недержавних лотерей, у тому числi й органами мiсцевого самоврядування.

Ринок лотерей монополiзовано у багатьох розвинутих країнах. Biн функцiонує максимально прозоро i з обмеженою кiлькiстю операторiв, що загалом забезпечує його повноцiнне iснування, сприяє змiцненню довiри населення до лотерейної дiяльностi, а, отже, - збiльшенню до­ходiв вiд проведення лотерей, якi спрямовуються до центрального i мic­цевих бюджетiв. В Укpaїні до прийняття цього Указу лотерейна дiяль­нiсть не була достатньо впорядкована, не здiйснювався контроль дер­жавних адмiнiстрацiй за процесом реєстрацiї операторiв ринку лотерей, їхдiяльнiстю i прибутковiстю. Власне, такий незадовiльний стан i зу­мовив запровадження державної монополiї у цiй сферi.

Коштu пiдприємств комунальної власностi у складi сукупних фi­нансових pecypciв opгaнiв мiсцевого самоврядування також переважно не вiдiграють вагомої ролi. Нинi питання комунальної, земельної влас­ності в Україні остаточно не врегульовано, що зумовлює багато непоро­зумiнь i конфлiктiв, не сприяє розвитку пiдприємств i установ, якi працю­ють на територiї мiсцевих рад i входять до складу мicцевого господар­ства.

Право комунальної власностi територiальним громадам може нада­ватися на рухоме та нерухоме майно, землю, природнi ресурси, об'єкти соцiальної iнфраструктури: школи, лiкарнi, полiклiнiки, дитячi дошкiльнi заклади, культурнi, спортивнi установи i споруди, побутовi пiдпри­ємства, житлово-комунальне господарство тощо. На початок 2005 р. iз загальної кiлькостi об'єктiв комунальної та комунальної корпоративної власностi в Укpaїні - 77208 двi третини становили заклади й установи у сферi управлiння, освiти та охорони здоров'я. Бiльшiсть об'єктiв ко­мунальної власностi є неприбутковими пiдприємствами й утримуються за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв. Oкpiм передбачених законодав­ством податкiв та обов' язкових платежiв, нiяких iнших доходiв вони, як правило, органам мiсцевого самоврядування не дають.

Серед позитивних тенденцiй останніх pоків слiд зазначити зростання обсягiв благодiйних, сnонсорських внескiв i nожертвувань, якi надхо­дять до бюджетiв територiї мiсцевого самоврядування i, зокрема, уста­нов, що утримуються за рахунок коштiв мiсцевих бюджетiв. Напри­клад, у 2003 р. такі доходи становили 612 млн грн, або 32 % власних над­ходжень бюджетних установ, в 2005 р. вони збiльшилися до 789 млн грн, а частка вiдповiдно зросла до 34, 4 %.

Hові завдання, якi постають перед мiсцевим самоврядуванням на су­часному етапi формування незалежної Української держави, потребу­ють суттєвого збiльшення фiнансових pecypciв, що перебувають у роз­порядженнi мiсцевих рад та їх виконавчих структур. У зв'язку з цим особливої актуальностi набувають питання наукового обгрунтування вели­чини фiнансових pecypciв мiсцевого самоврядування, проведення ретель­ного аналiзу стану наявних коштiв, здiйснення планування i прогнозу­вання їх обсягiв, залучення альтернативних джерел доходiв.

Одним із елементiв процесу управлiння коштами мiсцевого самовря­дування є планування, тобто складання фiнансових планiв формування, розподiлу i використання фiнансових pecypciв. На жаль, сьогоднi на piвнi областей, районiв, населених пунктiв переважно не складаються балан­си фiнансових pecypciв i витрат через вiдсутнiсть потрiбного методич­ного забезпечення, наявнiсть певних труднощiв у зборi статистичної iн­формацiї, вiдсутнiсть зацiкавленостi працiвникiв opганiв мicцевого само­врядування у проведеннi такої складної i трудомiсткої роботи. Водночас в економiчнiй лiтературi як практики, так i науковцi неодноразово на­голошують на питаннях найшвидшого запровадження складання таких фiнансових планiв як необхiдної умови рацiонального й ефективного господарювання, а, отже - забезпечення сталого соцiально-економiч­ного розвитку peгioнів, найбiльш повного задоволення потреб населен­ня з метою пiдвищення його життєвого рiвня.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.