Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури

У структурі цього управління:

Перший відділ

Другий відділ

Третій відділ [12]

Отже, хоча Київська місцева прокуратура входить до структури Прокуратури міста Києва, вона має свою власну структуру.

1.3 Шляхи удосконалення діяльності

Система кримінальної юстиції, яка існує на даний час в Україні, потребує реформування у напрямі подальшої демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародних правових актів і зобов’язань нашої держави перед європейським та світовим співтовариством. Важливе місце в системі органів кримінальної юстиції займає прокуратура, яка впродовж багатьох десятків років виконувала функції загального нагляду, підтримання державного обвинувачення в суді тощо.

Під час проходження практики в Київській місцевій прокуратурі №7 міста Києва були виокремлені такі шляхи вдосконалення її діяльності.

По-перше, раніше численні зміни у структурі органів кримінальної юстиції не мали системного характеру. Вони були переважно спрямовані на задоволення відомчих інтересів і не забезпечили створення оптимальної системи попередження злочинних діянь, їх виявлення, розслідування та покарання винних осіб. Система органів, які традиційно називають “правоохоронними”, створена як механізм переслідувань і репресій, не була трансформована в інститут захисту і відновлення порушених прав осіб. Не вживалося ефективних заходів щодо зниження рівня корупції в цій системі. Довіра суспільства до цих органів є недостатньою для їх ефективної роботи. У зв’язку з цим діяльність прокурорів України має грунтуватися на нормах законодавства та нормах моралі, аби повернути собі довіру громадян. Вони, перш за все, мають розуміти, що від їхніх дій залежать життя людей.

По-друге, важливим в діяльності прокурора є судове засідання, на якому він має бути присутній. Однак не менш важливим є період перед засіданням, під час якого прокурор збирає необхідну інформацію про скоєний злочин. Більшість прокурорів приділяє замало уваги даному періоду, що є надзвичайно негативною рисою їхньої професійної діяльності. Із-за непідготовленості прокурора до судового засідання, може порушуватися одна із спеціальних засад кримінального процесу, а саме розумність строків. Тобто, це строки, які є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Отже, прокурори у своїй діяльності мають дотримуватися вказаної засади кримінального процесу.

По-третє, існує необхідність створення на базі органів прокуратури місцевого і центрального рівнів підрозділу висококваліфікованих працівників, здатних за своїми професійними та моральними якостями займатися наставництвом випускників та мати досвід роботи на посаді прокурора.

По-четверте, значного доопрацювання потребують вимоги до кадрів в органи прокуратури. Прокурор має володіти не лише вищою юридичною освітою, бути громадянином України та мати необхідні ділові та моральні якості, а й бути спроможним приймати рішення в екстремальних ситуаціях, мати вміння аргументувати та робити оціночне порівняння, порівнювати переваги і недоліки різних варіантів розвитку подій і ситуацій, оцінювати їх відповідність поставленій меті, володіти вмінням бачити проблеми та способи їх вирішення, мати організаторські здібності, бути комунікабельним, вміти слухати і розуміти співрозмовника, а також здатність переконувати людей і вести з ними розмову в конфліктних ситуаціях тощо.

Отже, для ефективної роботи органів прокуратури мають здійснюватися певні удосконалення, що адекватно відображають сучасні реалії життя.