Глобальна система моніторингу навколишнього середовища.

Глобальний моніторинг — система спостережень за планетарними процесами і явищами, які відбуваються у біосфері, з метою оцінювання та прогнозуван­ня глобальних проблем охорони навколишнього природного се­редовища.

За результатами роботи Міждержавної наради з проблем моніторингу, у лютий 1974 р., було сформульовано такі основні завдання гло­бального моніторингу:

1. Організація розширеної системи попереджень про загрозу здоров'ю людини.

2. Оцінюв глобального забр атм та її впливу на клімат.

3. Оцінювання кількості і розподілу забруднення біо­логічних систем, особливо харчових ланцюгів.

4. Оцінювання критичних проблем, що виникають внаслідок с/г діяльності й землеко­ристування.

5. Оцінювання реакції наземних екосистем на вплив навколишнього середовища.

6. Оцінювання забруднення океану і вплив забруд­нень на морські екосистеми.

7. Створення міжнародної системи попереджень про стихійні лиха.

Програма глобального моніторингу передбачає си­стематичне вивчення навколишнього середовища за єдиними правилами та уніфікованими методиками на 8 континентальних, 77 базових і 66 біосферних регіо­нальних станціях, розташованих у різних точках Землі. Вона охоплює спостереження, оцінювання і прог­нозування змін природних процесів, контролювання енергетичного і теплового балансу Землі (відношення надходження і витрат енергії на земній поверхні і в сис­темі «атмосфера — Земля»), спостереження за рівнями радіації, вуглекислого газу, кисню в тропосфері (частко­во в гідросфері), глобальним збільшенням фонового за­бруднення атмосфери, станом Світового океану, змінами клімату, міграційними шляхами тварин. За деякими з цих напрямів у багатьох країнах давно тривають успіш­ні дослідження та спостереження, за іншими — робота тільки розпочалася. Тому здебільшого необхідна не ор­ганізація нових служб, а максимально ефективне вико­ристання і розвиток наявних систем, їх доповнення, ра­ціональне й ефективне послуговування інформацією.

Сучасна глобальна сист моніторингу НС охоплює всі природні зони, а також потенційно-небезпечні щодо забруднення компонентів середовища райони, виконуючи такі завдання:

— визначення рівнів окремих критичних забрудню­вачів у середовищі, аналіз їх розподілу в просторі та змі­нюваності в часі;

-- вивчення розмірів і швидкості потоків забрудню­ючих речовин, їх перетворень і сполук;

-- порівняння використовуваних у різних країнах методів спостережень та аналізу змін довкілля;

-- забезпечення необхідною для прийняття управ­лінських рішень глобальною і регіональною інформа­цією;

-- попередження про можливі прир й антропкатастрофи.

На основі спостереження, оцінювання і прогнозу­вання в межах системи глобального моніторингу було здійснено:

-- глобальне оцінювання стану ґрунту, а також скла­дено карти деградації ґрунтів с/г призначення, придатності с/г зе­мель у певних агроекологічних зонах, стану пасовищ в посушливих і напівпосушливих регіонах;

-- оцінювання покриву тропічного лісу Африки, Ла­тинської Америки, Азії, районування і класифікацію рослинності;

-- дослідження водного балансу, льодовиків, гідро­логічних регіонів;

— прогнозування можливих змін клімату;

-- оц запасів морських біологічних ресур­сів, забруднення